Слухати

«Його виступи були завжди дуже болючі для російської влади». Колега згадує Аркадія Бабченка

30 травня 2018 - 06:40
Facebook Twitter Google+
Ірина Ромалійська про убивство Аркадія Бабченка: інформацію, що постріли були саме в спину, підтвердили в поліції
 «Його виступи були завжди дуже болючі для російської влади». Колега згадує Аркадія Бабченка / Програми на Громадському радіо

Це Громадському радіо підтвердив член колегії МВС і народний депутат Антон Геращенко.

Останнім часом Аркадій Бабченко жив в Україні, перед цим – у Празі.

Журналістка Громадського радіо Ірина Ромалійська була особисто знайома з Аркадієм Бабченком. У ефірі вона розповіла про життя та роботу журналіста в Україні:

Ми з ним познайомилися, коли він емігрував сюди з Росії, бо там він відчував себе в небезпеці, казав, що йому там загрожують, тому він переїхав сюди. Я брала в нього кілька інтерв’ю і так ми почали товаришувати. Зустрічалися раз на два-три тижні.

Інформації зараз небагато. З поста його друга та колеги Айдера Муждабаєва відомо, що стріляли в нього в його квартирі, стріляли в спину. Згодом інформацію, що постріли були саме в спину, підтвердили в поліції, посилаючись на слова дружини, яка зателефонувала лікарям – вона викликала «швидку». З цих постів Оксани Блищик, яка є речницею Нацполіції в Києві, випливає, що це дружина Аркадія Бабченка, яка жила в Москві та приїжджала до нього раз на два-три місяці з дитиною – він не міг перевезти її сюди, бо його зарплатня тут цього не дозволяла, а в неї — робота в Москві. Виходить, що це вона. Але більше наразі ніяких подробиць; незрозуміло, як це сталося, окрім того, що сталося в квартирі на Дніпровській набережній – я знаю, що він там винаймав житло.

Тетяна Трощинська: Що він робив останнім часом в Україні, які в нього були професійні проекти?

Ірина Ромалійська: Аркадій – військовий журналіст, який сам працював на війні, бо в 18 років був відправлений російською владою за призовом воювати до Чечні. Потім воював у Другій чеченській війні, працював на війнах уже як журналіст. У нас трохи працював на Донбасі в 2014 році. Не можна сказати, що він працював тут на якесь видання, єдине – на телеканалі АТR вів півгодинну програму («Что у них там за поребриком?» – ред.). Він брав інформацію з російських видань, новини за тиждень і висміював все це в ефірі. Його виступи були завжди дуже болючі для російської влади. Я не розуміла, звідки там стільки переглядів, бо це просто така думка Аркадія Бабченка. Але росіяни на неї дуже болюче реагували.

Тетяна Трощинська: На профілі Аркадія Бабченка у Фейсбуці десять годин тому з’явився його останній пост. Він пише про те, що чотири роки тому генерал Кульчицький не взяв його на вертоліт через те, що не було місця. Тоді загинуло 14 людей. «А мне повезло. Второй день рождения, получается», — пише Аркадій Бабченко. Йдеться про український вертоліт Мі-8 24 червня 2014 року під Слов’янськом він був збитий.

Ірина Ромалійська: Так. Саме тоді Аркадій працював там. Знаю, що він хотів емігрувати до Праги, намагався оформити юридично своє перебування там, йому от-от обіцяли. що це буде можливим і він переїде. Саме тому він не шукав тут постійної роботи в Україні, лише співпрацював з телеканалом АТR. І блогерство Аркадія Бабченка – можна сказати, ще одна робота. У Фейсбуці він постінйо висміював чи засуджував серйозно дії російської влади, зокрема Путіна, називав це громадянською журналістикою. В нього було дуже багато підписників і вони скидали йому гроші просто за те, що він постить ці свої думки.

Тетяна Трощинська: Зараз ми можемо висловлювати лише припущення, але дуже схоже на систему. Можна пригадати вбивство Павла Шеремета, результатів розслідування якого досі не знаємо, та подібні історії.

Ірина Ромалійська: Я би Шеремета точно відрізнила. Я не бачу там такого явного «русского следа».

Сьогодні, як тільки про це дізналася, мені стало дуже боляче. От я займалася емігруванням сюди Вороненкова та його справою — і на зміні новин, як і сьогодні, повідомили, що його вбили. Потім я займалася Аміною Акуєвою, брала в неї інтерв’ю, ми спілкувалася, переписувалися. І Аркадій Бабченко. Це взагалі, бо ми були товаришами. 

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.