Слухати

Вчитель, який вчив самим своїм життям: Володимир Шовкошитний про Левка Лук’яненка

09 липня 2018 - 09:02
Facebook Twitter Google+
Український політик та дисидент Левко Лук’яненко помер 7 липня у віці 89 років

Володимир Шовкошитний - громадський і політичний діяч, літератор, який добре знав Левка Лук’яненка. У ефірі Громадського радіо він поділився спогадами про нього — «вчителя, який вчив своїм життям»:
 

«Це вчитель, якому ніколи не скажеш: ти вчитель. Він вчив мене усім своїм життям. У моїй долі так склалося, що я знайомий із ним від самого початку 1989 року — він щойно активно долучився до політичного життя в Києві, повернувшись із Кучино – тюрми для особливо небезпечних державних злочинців-рецидивістів.

Левко запам’ятався мені чоловіком незлостивим. Я дуже багато з ним спілкувався, були ночі, коли ми разом їхали з Закарпаття, я віз його машиною з конференцій. Їдеш цілу ніч і є час поговорити. Він розповідав мені про себе, найбільше мені врізалося в пам’ять, як я його запитав в одній із таких поїздок: «Левко, скажіть, будь ласка, ви були в камері смертників, яке відчуття?» Він у напівтемряві кабіни посміхається і каже: «Знаєш, дивно. Десь між четвертою і п’ятою кожної ночі гримлять засови, вертухаї заходять, а потім хтось веде довгим коридором — і я знаю, що це не вертухай. І я знаю, що не під стінкою розстрілюють, а стріляють десь у потилицю в такому коридорі».

Я кажу: «А що ви думали в цей момент?». Він відповідає: «Глупство в голову лізе. От, думаю, цікаво, чи відчую я, як у потилицю входить куля, перш ніж вона вилетить із лоба.

І так кожну ніч. А потім вони не стріляють, саджають в якусь іншу камеру, а на столі – аркуш паперу, де написано текст «мого зречення».

Це текст, де «він засуджує» український націоналізм, націоналістів. Уявіть собі, він у верхньому кутику писав резолюцію. Це треба було мати почуття не тільки гідності, а й гумору! Він писав: «Я ж вам не Галілео Галілей! Я знаю, вона крутиться. Україна буде самостійною. Левко Лук’яненко».

Для мене цей чоловік, як і Василь Стус, із яким вони сиділи, — взірець. Те життя, яке пройшов Левко,  для мого покоління, для молодших поколінь має бути дороговказом. Я не закликаю всіх до такого жертовного життя, яке вибрав собі Левко. Але в день його народження прийнято ним написаний Акт, за який він відсидів 27,5 років — за мрію про нього. І тепер його день народження і день народження відродженої Української держави – це одне свято — свято величі українського духу».

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.

Читайте також: До 90-х років за слово «незалежність» можна було потрапити до Сибіру, — Лук’яненко

Ми за 25 років прийшли до того, чого Левко Лук’яненко вимагав ще від самого початку, — Павло Мовчан
 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.