Слухати

Ветуванням екологічних законів Президент грає на руку безвідповідальному бізнесу

03 листопада 2016 - 07:24 136
Facebook Twitter Google+
Які нововведення містяться в пакеті "екологічних законів" і чому їх необхідно підписати, відкликавши президентське вето?

Вміст пакету «екологічних законів» пояснює експерт проекту ЄС “Підтримка України в апроксимації законодавства ЄС у сфері навколишнього середовища” і безпосередній розробник законів Сергій Вихрист.

Любомир Ференс: Вчора президент ветував пакет екологічних законів, прийнятих парламентом два тижні тому. Ці закони є обов’язковими для отримання безвізового режиму. Ви казали, що вже аналізували президентські зауваження. В чому проблема? Які зауваження президента?

Сергій Вихрист: Я думаю, що було дві причини. Перша причина дуже проста. Та процедура прийняття рішень, яка існує у нас в країні, залучає до цього прийняття рішень велику кількість людей, які насправді не мають до цих рішень жодного стосунку. Наприклад спеціалісту якогось міністерства дають 4-5 годин прочитати закон, який він вперше бачить і надати до нього свої зауваження. Друга проблема полягає в тому, що писати президенту листи і звернення може необмежене коло людей. І аргументи, які наводилися деякими організаціями і особами виявилися переконливішими, ніж аргументи тих, хто пропонував прийняти ці закони.

Сергій Стуканов: Одне з зауважень президента стосується того, що законами не передбачені чіткі механізми реалізації. А друге – з тим що нова форма діяльності «оцінка», яка має надаватися на реконструкцію, оснащення, капітальний ремонт, тощо може створити додаткові перешкоди провадження підприємницької діяльності. Аргументи такі, що коли здійснюється, наприклад, реконструкція, не завжди є вплив на довкілля.

Сергій Вихрист: Законопроект про оцінку впливу на довкілля був зареєстрований в Раді 3 червня 2015 року. Після голосування він не пройшов передбачену процедуру: підпис спікера і після цього підпис президента. Адміністрація президента знову надіслала закон в міністерство з вимогою за три дні надати ще раз коментарі. Наприклад, закон про стратегічну екологічну оцінку має три висновки Кабміну. І ці три висновки готувалися різними спеціалістами, в різних міністерствах і в різний час.

Оцінка впливу на довкілля, за європейським прикладом, здійснюється щодо конкретних видів діяльності. Вони закладені в третій статті цього закону. Наприклад це будівництво атомних, гідро, теплових електростанцій. За європейською моделлю оцінка відбувається не тільки при будівництві нових об’єктів, а і під час змін: ремонту, реконструкції. В законі прописано, що критерії малозначності таких змін визначаються Кабінетом міністрів. Я вважаю, що всі ці питання цими моделями вирішуються і закриваються. Треба було підписувати ці закони.

Любомир Ференс: Часто говорять, що Україна на порозі екоциду. Статистика газети Guardian говорить про те, що у нас смертність від забруднення повітря 120 осіб на 100 тисяч населення. Це перше місце в Європі. Цей пакет екологічних законів не вигідний великому бізнесу.

Сергій Вихрист: Це не так. Начебто процедура оцінки уповільнює надання дозволів. Це протиставляється економічному розвитку України. Але це не так. Коли гроші під проекти надає Світовий банк, Європейський інвестиційний банк, така оцінка здійснюється. Коли ти знаєш ризики, це сприяє розвитку, а не протистоїть йому.

Сергій Стуканов: Те, що ви називаєте це насправді причини чи приводи для такого рішення президента?

Любомир Ференс: Президент грає в інтересах бізнес лобі чи ні?

Сергій Вихрист: Я думаю, що скоріше так. Поки закони розглядалися у Раді вони довгий час не звертали на них увагу. І коли ми спілкувалися, був меседж, що не вірилося, що ВР їх прийме. І тут раптом їх приймають і ось вони вже у президента. Але ж було два роки! Були всі можливості висловити свої пропозиції в парламенті.

Сергій Стуканов: Президент наклав вето і що далі?

Сергій Вихрист: Є три виходи. Перший самий простий – відкликати вето, підписати закони і рухатися далі. Другий вихід – у парламенту є 30 днів, щоб профільний комітет врахував пропозиції президента і доопрацював закони. Кожна з пропозицій голосується окремо і підтримується простою більшістю. Якщо простою більшістю всі пропозиції підтримати не вдається, то тоді треба голосувати конституційною більшістю в цілому. Потім закон знову направляється до президента. Третій шлях – це новий закон. Якщо парламент не набирає голосів, щоб подолати вето президента, то закон потрібно розробляти з нуля. І це відкине Україну на 1.5-2 роки в цьому процесі.

Угода про асоціацію почала тимчасово застосовуватися з 1 листопада 2014 року. Директиви про оцінку довкілля мали бути введені протягом двох років, це реально вчора, 1 листопада 2016 року. Оцінку впливу на довкілля згідно наших зобов’язань в Енергетичному співтоваристві ми мали імплементувати до 1 січня 2013 року. 6 вересня 2016 року нам повідомили, що порушили проти України справу і дають нам два місяці. Цей термін спливає 6 листопада і нам нема про що звітувати. 24 листопада президент їде на саміт Україна-ЄС кому на руку ці вето зараз?

Бізнес не хоче прозорості. Цими законами запроваджується Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля, де вся документація знаходиться в загальному доступі і будь-хто може перевірити будь-який документ.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.