Слухати

Відбудеться істотне оновлення кадрів українських посольств, — держсекретар МЗС

24 січня 2017 - 06:30 223
Facebook Twitter Google+
Вперше в ефірі «Громадського радіо» щойно призначений держсекретар МЗС Андрій Заяць розповідає про те, які зміни відбудуться у міністерстві у найближчі місяці

Лариса Денисенко: Розкажіть коротко про вашу дипломатичну кар’єру.

Андрій Заяць: Конкурс на державного секретаря МЗС я переміг наприкінці грудня. Я працюю у Міністерстві закордонних справ із 1995 р., тому хоча й функція нова, але цю систему знаю давно.

Географія моєї роботи широка, і це великий плюс для будь-якого дипломата. Я працював у Будапешті, Брюсселі, у Генеральному Консульстві України в Ніредьгазі (Угорщина), був послом у багатьох державах Західної Африки (Гвінея, Сенегал, Кот-д’Івуар).

Лариса Денисенко: Вашою першою робочою місією було вчителювання, і майже відразу після цього ви працювали в Амбасаді України в Угорщині. На дипломатичній службі ви були зовнішнім кадром. Завдяки чому ви туди потрапили?

Андрій Заяць: Я вступив на дипломатичну службу у 1995 р., коли українська дипломатія лише становилася. Основним критерієм, який мені у цьому допоміг, було хороше знання угорської мови і відмінне знання французької.

Ірина Славінська: Які завдання на посаді держсекретаря МЗС для вас є першочерговими?

Андрій Заяць: Посада передбачає організацію всієї внутрішньої роботи міністерства: добір кадрів, робота по захисту інформації, матеріальне і фінансове забезпечення, приміщення за кордоном, робота юридичної служби, документообіг ― всі ті функції, які зовнішній спостерігач, як правило, не бачить, але без яких навіть найвидатніший дипломат не зможе досягти успіхів.

При підготовці до конкурсу і в перші тижні роботи ми обговорили з колегами ті виклики, які стоять перед нашою системою: в першу чергу, це кадрове оновлення ― доступ кадрів, які завдяки освіті, здобутій у Західних вишах, досвіду роботи у приватних компаніях зможуть додати свіже повітря, якого бракує цій системі, яка досить довго була закритою.

За кілька місяців ми оголосимо кілька десятків відкритих конкурсів, в основному це стосуватиметься роботи у наших посольствах за кордоном, і на дипломатичні, і на адміністративно-технічні посади.

Думаємо, якісний відбір нових кандидатів буде новим викликом тим дипломатам, які тривалий час працюють у цій системі.

Набір буде у дві хвилі: перша буде внутрішньою у міністерстві, а друга ― публічною.

 

 

Лариса Денисенко: Звідки таке скептичне ставлення кадровиків-дипломатів до зовнішніх кандидатів?

Андрій Заяць: В середині міністерства довго плекалася ідея його елітарності, особливості порівняно з усією держслужбою. Нині це не може продовжуватися, тому що є ЗУ «Про державну службу», який чітко визначає лише конкурсний принцип набору і просування держслужбовців.

Час до початку конкурсів (це кінець травня-червень) ми використовуємо, щоб привести нормативну базу, щоб конкурси відбулися відповідно до сучасних правових норм і технічних норм, які б забезпечили його відкритість і прозорість.

Ірина Славінська: Важливим фактором при пошуку амбітних працівників і керівників є зарплата. Які зміни приніс новий бюджет у цьому плані?

Андрій Заяць: Добрих новин із початку року багато: держбюджет передбачає значне збільшення фінансування дипломатичної служби. За останні 5 років фактично не виділялися кошти для придбання автомобілів, заміни меблів. Якщо посольства, до яких часто їздили делегації, ще так-сяк забезпечувалися, то інші у плачевному стані.

Якщо не буде різкого скачка курсу, то цей ресурс дозволить нам відновитися. Ми розуміємо ситуацію у країні і пріоритети, але їздити на машинах, яким більше 10 років, важко, і їх утримання дорого коштує.

У січні урядом прийнята постанова про підвищення посадових окладів. Цієї зарплати ще ніхто не бачив, але зараз працівники міністерства будуть отримувати цілком конкурентну заробітну плату. А в посольствах зарплати хороші.

Лариса Денисенко: Вам не шкода пожертвувати професійними дипломатичними знаннями задля адміністрування?

Андрій Заяць: Я не відчував якоїсь внутрішньої драми від цього вибору. Робота дипломата специфічна тим, що складається із кількарічних періодів, після яких міняється тематика, географія, місце розташування. Тому я звик до динамічної роботи і знаю, що те, що я роблю із колегами, допоможе усім працівникам дипломатичної служби бути більш ефективними і менше коштувати державі.

Лариса Денисенко: Яких реформ, крім кадрових змін, слід чекати центральному апарату й українським посольствам?

Андрій Заяць: За кілька місяців ми станемо першим міністерством, яке повністю запровадить електронний документообіг. Папери залишаться ― ноти, мабуть, і за 100 років писатимуть на папері, але весь внутрішній і зовнішній документообіг (між міністерством і посольствами, міністерством і Секретаріатом Кабміну) буде електронним.

Завдяки моєму попереднику, ми вже підійшли до стадії реалізації. Влітку на електронний документообіг перейде центральний апарат, і на початку наступного року, коли на це будуть додаткові кошти, ми переведемо на це і посольства.

Ірина Славінська: Ви раніше працювали послом у країнах Західної Африки. Прокоментуйте те, що відбувається у Гамбії.

Андрій Заяць: Після 22-х років перебування на посаді глави держави не кожен захоче її залишити. На президента Гамбії здійснювався величезний тиск з боку сусідніх країн і з боку Ради Безпеки, і тут Україна займала дуже чітку позицію.

В результаті тривалих переговорів, після того, як сенегальські війська перетнули кордон Гамбії, президент погодився визнати свою поразку і вже вилетів до Екваторіальної Гвінеї, де буде жити в екзилі.

Ірина Славінська: Ця ситуація загрожує серйозним конфліктом?

Андрій Заяць: Вторгнення було санкціоноване Радою Безпеки. Це не двосторонній конфлікт між державами.

Процес демократизації Африки триває століттями. Регулярно виникають спалахи, але якщо порівняти сьогоднішню Африку й Африку 20 р. тому ― це різні світи.

Африканський Союз більше 5 р. тому прийняв чітку позицію про невизнання глав держав, які прийшли до влади в наслідок військових переворотів. Ми пам’ятаємо, наскільки частими були військові перевороти в Африці.

Загалом ситуація розвивається у правильному напрямку. Гамбія ― популярний туристичний напрямок серед німців, у Скандинавії, громадяни України також туди літають, тому ми попередили тих, хто там перебуває, щоб були обережними і надали інформацію про себе нашому консулу.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.