Слухати

Влада догралась: воїни і родичі загиблих вже взагалі їй не вірять, — Костанчук

22 листопада 2016 - 07:00
FacebookTwitterGoogle+
«Ми могли б давно закінчити цю війну, якби робили радикальні і правильні кроки і якби думали спершу про те, як виграти війну, а потім вже про все інше»: каже Тарас Костанчук

У студії «Громадського радіо» — Тарас Костанчук, командир штурмової групи батальйону «Донбас» у 2014 році, а нині — голова ГО учасників АТО «Справедливість» і депутат міськради в місті Вишневому.

Дмитро Тузов: Сьогодні я бачу сум і надію в очах багатьох людей у зв’язку з річницею початку Революції Гідності. А що ви відчуваєте сьогодні?

Тарас Костанчук: Звичайно, сум. Якби це була перша річниця, можна було б говорити про досягнення на фронті і те, що ми якось рухаємось вперед. Але це вже третя річниця. Дуже важливо проводити реформи, але при цьому не треба забувати, що за три роки цей Радянський Союз перевернув ситуацію з ніг на голову. Ми могли б давно закінчити цю війну, якби робили радикальні і правильні кроки і якби думали спершу про те, як виграти війну, а потім про все інше.

Андрій Куликов: Радикальні кроки — тактика випаленої землі, евакуація і переконання, що всі, хто не виїхав на неокуповані території, є зрадниками Батьківщини?

Тарас Костанчук: Можливо. В мене немає рецепта на кожне з зауважень. Я точно знаю, що якби ми оголосили війну і повідомили нашим західним «партнерам» про те, що ми перекидаємо всі боєздатні військові частини з заходу на схід і тепер їм доведеться самостійно піклуватись про наших біженців, реакція Заходу була б зовсім іншою. Можливо, тоді б не було мінських переговорів. Мені кажуть, що тоді б були більші жертви. Але що таке більше і менше, коли ми говоримо про захист нашої території? Може взагалі не будемо йти ні на які жертви і хай в нас забирають шматками територію? Я готовий йти на жертви, як і сотні тисяч людей.

Дмитро Тузов: Я пропоную подумати не про те, що ми втратили, а про те, що в нас залишилось.

Тарас Костанчук: Нам є що рятувати, у нас є вся наша держава і державність. Але якщо тоді, коли в нас не проводять реформи через нестачу грошей, ми не обкладаємо олігархів податком у 95%, мені це вже видається дивним. Тоді б в нас була можливість реформувати все за 3 місяці, виграти війну проти Росії і показати, що нам непотрібні гроші від МВФ.

Дмитро Тузов: Ми рухаємось в тому напрямку, про який ви говорите. Нацбанк заявляє про те, що отримання траншу в 1,3 млрд. доларів під питанням. Аналітики кажуть, що це не так і погано.

Тарас Костанчук: Чому вони нам дають ці гроші? Тому що ведуть свою геополітичну гру. Можливо, їм не потрібна наша швидка перемога. Ми повинні ставити умови, тому що це ми втрачаємо державність і у нас забирають територію — або вони нам допомагають реально і швидко, або ми беремо гроші з внутрішнього ринку і вкладаємо їх у перемогу.

Андрій Куликов: Ви весь час ведете мову про війну. Разом з тим, ви очолюєте громадську організацію учасників АТО «Справедливість». Де ж справедливість?

Тарас Костанчук: Можливо, вже треба перейменовувати у ГО учасників визвольної війни «Справедливість».

Дмитро Тузов: Але тоді Мін’юст не зареєструє.

Тарас Костанчук: Зареєструє. Вони нас так бояться, що реєструють все підряд. Ще один нюанс цієї влади — коли ти приходиш в якесь управління, вони з переляку роблять все, як тільки ти йдеш, вони припиняють щось робити. Це якийсь колапс країни.

Дмитро Тузов: Тобто в міністерстві має сидіти людина у формі, щоб там всі працювали?

Тарас Костанчук: Ні. Всі міністерства під час війни повинні очолювати люди у формі. Я не впевнений, що під час війни нам потрібна Верховна Рада.

Дмитро Тузов: Але ж британський Парламент під час війни працював.

Тарас Костанчук: Британський Парламент працював, а наші що роблять? Раз на тиждень приймають 3 закони, які потрібні їм, а не країні?

Андрій Куликов: А що робить міська рада Вишневого? Це острівець стабільності на тлі загальноукраїнського колапсу?

Тарас Костанчук: Абсолютно. Я ходжу практично на всі сесії і спостерігаю за тим, як приймаються якісь постанови внутрішнього значення. Разом з тим, вони не роблять нічого, що стосується війни. Це нормально для міськради.

Дмитро Тузов: А що з корупцією? Побороли всіх місцевих мафіозі?

Тарас Костанчук: В усякому разі вони зачаїлися. Особливо корупційного там нічого немає. Я попередив їх про те, що якщо піймаю — посаджу. Не знаю, можливо, це вплинуло, але вони дуже бояться. Як тільки я питаю, вони одразу біжать з документами і показують, що все нормально.

Андрій Куликов: У Києві сьогодні розтрощили відділення «Сбєрбанку» і розбили вікна в офісі, який вважають офісом Медведчука. У мене таке враження, що ви б мали бути радше там, ніж у студії «Громадського радіо».

Тарас Костанчук: Це Микола Каханівський, у якого до цього більш прямолінійний підхід. Я не такий. Якщо зайде мова про ліквідацію когось з влади — з тих, хто на це заслуговує, можливо, я на це і піду. Кидати каміння — це не моє. Я прийшов на Майдан, коли було особливо гаряче — тоді, коли потрібна була людина з досвідом, людина, яка вміє командувати.

Андрій Куликов: З якого дня ви були на Майдані?

Тарас Костанчук: З 3 грудня. Тоді я подорожував Індонезією зі своїми друзями. Коли дізнався, що тут відбувається, прилетів чартерами.

Андрій Куликов: Звідки у вас досвід людини, яка вміє командувати?

Тарас Костанчук: В молодості довелось послужити в різних військах і різних арміях.

Дмитро Тузов: Я зачепився за слово «ліквідувати». Давайте все-таки законними методами. Так, значно складніше змусити цю владу провести судову реформу, але ж без цього ми не розвиватимемось.

Тарас Костанчук: Це потрібно зробити в певні терміни. Логіка цієї влади — давайте розтягнемо потрібні реформи таким чином, щоб ніхто, з тих хто зараз при владі, не постраждав. Саакашвілі наступив на хвіст всім так, що вони аж побігли в різні боки, а тих, хто не встиг, він закрив. Це були реальні реформи. І Грузія розквітла не за 10 років, а протягом найближчих трьох.

Дмитро Тузов: Саакашвілі не розстрілював високопосадовці, він їх саджав.

Тарас Костанчук: Під ліквідацією я не мав на увазі фізичне знищення. Я мав за увазі притягнення до відповідальності. В мене таке враження, що влада догралась. Воїни і родичі загиблих вже взагалі їй не вірять.

Дмитро Тузов: Що зараз влада має зробити, щоб стабілізувати ситуацію в країні? Президент вчора урочисто говорив про досягнення — про те, що вдалось стримати агресора, про те, що у нас було створено армію і про те, що реформи так просто не робляться.

Тарас Костанчук: Ні, реформи так просто і робляться. Була б політична воля того, хто має це зробити. Декларації показали, що там утворилась нова когорта службовців, які примудрились за останній рік назбирати мільйони готівки.

Андрій Куликов: Про що ви шкодуєте з того, що зробили на Майдані?

Тарас Костанчук: З того що зробив? Ні. Я шкодую про те, що не зробив. Я шкодую, що не закликав прогнати тих негідників, які вилізли і почали керувати Майданом.

Дмитро Тузов: Що сталося з вашими побратимами, які пішли у владу?

Тарас Костанчук: Я подивився декларації деяких з них. У декого з’явились квартири, у декого — готівка. І все це за 2015-2016 рік. Це якісь перевертні, а не наші побратими.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.