Волонтери в Міноборони за 3 місяці не дали вкрасти близько 300 млн грн

22 липня 2015 - 08:44 208
Facebook Twitter Google+
Олег Свірко, волонтер, голова тендерного департаменту Міноборони та Олексій Гарань, професор Києво-Могилянської Академії дискутували про волонтерів та «Правий Сектор»

Дмитро Тузов: Волонтерський десант змінив Міністерство оборони?

Олег Свірко: Жодну велику структуру так швидко не зміниш, але те, що свіжий вітер там почався – це факт. Наприклад, за цей час нам вдалося зекономити 300 млн. гривень, які не перевитратила держава. Це лише на закупівлях. І то, не по всіх групах товарів. Сюди входить пальне і речове забезпечення, але без зброї.

Ілона Довгань: При тому, що ви зекономили, чи достатньо всього хлопцям, які воюють?

Олег Свірко: Є речі, які я не можу казати. Насправді ситуація тяжка. І коштів, які виділяються, бракує на все, що було б треба. Навіть з тим, що ми зекономили, все одно цього не вистачає. На щастя, ми отримали додаткове фінансування у розмірі майже 6 млрд. гривень, яке вирішить велику кількість проблем. Незважаючи на затримки в постачанні армії, робота ведеться.

Олексій Гарань: Хочу до цього додати. Вчора о 20.00 опинився біля Сільпо і побачив машину, яка збирає продукти для АТО. І в цій машині стояло 2 бутилі води і 2 пачки цукру-рафінаду. Я запитав: «Скільки ви стоїте?». Мені відповіли: «З четвертої години». Це мене настільки вразило. У людей зараз відбувається дезорієнтація, демотивація. Вони забувають, що там йде війна. Держава має давати, але і ми маємо не забувати.

Олег Свірко: За минулий рік наша волонтерська група зібрала приблизно 3,5 млрд. доларів. Але треба розуміти, що можливості наших громадян зменшуються з кожним днем. Тут 2 проблеми. По-перше, так було завжди. Це зменшення можливості щось дати. Вже немає нічого. І дійсно, коли війна затихає, в цей час і активність людей стухає. Це природно. Я навіть по собі відчуваю, що у мене немає вже того відчуття, що треба щось робити негайно.

Олексій Гарань: Ви кажете про зубожіння. Це так. Але є багато людей, у яких є гроші, але вони не дають. Але я думаю, що люди забувають, що це потрібно. Я, наприклад, запитав: «А що вам потрібно?». Був здивований почути: «А дайте пральний порошок».

Олег Свірко: Але маю сказати, що рік тому, коли ми їздили і щоб ми не привезли, це все одно треба, то зараз ми вже запитуємо, а що вам треба. Коли ми починали, в країні не було нічого. Зараз ситуація змінилась докорінно, тому що наше суспільство примусило нашу державу брати функції держави на себе. Ми бачили, що джерело надходжень постійно зменшується. Ми бачили, що у людей фізично немає грошей. Якщо ми за минулий рік зібрали ці 3,5 млн гривень, то за 3 місяці в Міністерстві оборони ми зекономили 300 млн.

Ілона Довгань: А що значить зекономили?

Олег Свірко: За рахунок того, що ми зробили процедури прозорими, почали слідкувати за вимогами, ми ввели систему електронних торгів, де роль людини фактично виключена. Треба розуміти, що зловживання відбувалися від початку, де формуються кваліфікаційні вимоги,  до кінця, де приймаються чи відкидаються зразки.

Ілона Довгань: От зараз як ви відчуваєте, вже немає потреби допомагати державі? Ще досі держава не зрозуміла, що треба робити за 1,5 роки?

Олег Свірко: Ще й як є. Розумієте, нам у спадок залишилась система старої держави. Проблем дуже багато. І навіть якщо ми знаємо, що у нас є проблеми з кадрами, у нас немає кадрового резерву. Зараз головний принцип повинен бути як у лікаря: не нашкодити.

Олексій Гарань: На державу дійсно треба тиснути, треба допомагати і вимагати. Але нема грошей. Я ще раз кажу, волонтерів не забуваємо. Хай робить кожен, що може.

Дмитро Тузов: Гроші є в корупційних схемах. Ті ж самі закупівлі пального для армії – це вотчина олігархів, практично монополія. Вдалося змінити цю схему?

Олег Свірко: Так. Це один з наших головних успіхів. Ми закупили близько місяця назад за унікально низькою ціною пальне. І потім учасники аукціону сказали нам, що це був перший у країні чесний аукціон.

Дмитро Тузов: Ми говоримо зараз про певне виснаження ресурсів. У цьому спрацьовує план Путіна виснажити країну? Наскільки ці процеси, що зараз відбуваються в Україні, є еволюційними?

Олексій Гарань: Я думаю, що це нарив і я бачу у цьому певний позитив. Почалися зміни на рівні області – зміна керівників адміністрацій. Але у мене аналогія з Україною 1917-1921, коли йшла війна на фронті, а в тилу підіймали повстання проти гетьмана, Директорії та Центральної Ради. Те, що зараз заявляє «Правий сектор»… Путін, мабуть, сидить і аплодує. Я бачив «Правий сектор» у бою і я не розумію, чому він покриває отих, хто зараз сидить нелегально зі зброєю в лісі. Я думаю, що є люди, які дійсно воюють на фронті, а є люди, які одягають шеврон «Правого сектора»  і роблять оборудки. Ярош може і не контролювати частину «Сектора», але це його відповідальність. І якщо Ярош виступає з цими безвідповідальними заявами, то це працює на Путіна. Прихильники «Правого сектора», бійці «Правого сектора», подумайте кому це вигідно, кому було вигідно Мукачеве, де ці кадри пішли по всьому світу, що в Україні бандитизм на кордоні з Європейським Союзом. Але боротьба йде і вона буде тривалою, а дестабілізацію в Києві зробити можна нараз. Для того, щоб пролити кров не треба багато людей. Я бачу, що ця ситуація небезпечніша, ніж та, що відбувається на фронті.

Дмитро Тузов: Чи не занадто ми з вами драматизуємо ситуацію?

Олексій Гарань: Коли зброю починають застосовувати нелегально – це бандитизм. Коли ми проводимо вибори і референдум по закону – це легітимна процедура. Коли ми починаємо говорити про референдум – недовіра всім. «Правий сектор» брав участь і в Президентських, і в Парламентських виборах і набрав менше 2%, а тепер вони заявляють, що не довіряють  уряду. Якщо мають бажання боротися, хай використовують легальні засоби – йдуть в опозицію. А цей референдум мені нагадує референдуми ЛНР і ДНР. Висуває «Правий сектор» ідею легалізації добровольчих батальйонів. Але добровольчі батальйони легалізовані в системі Міністерства оборони і Міністерства внутрішніх справ. Як історик можу сказати, що в революції завжди є ультра революціонери, які кричать: «Вперед», але цією фразою гублять революцію. Насправді «Правий сектор» зараз виступає як ультраліва революційна сила.

Олег Свірко: Ми забуваємо про той фактор, що скоро у нас вибори в країні. На мій погляд, ця ситуація використовується як напрацювання рейтингів. У нас країна дуже звикла до популістських обіцянок і простих рішень.

Дмитро Тузов: Цікаво, що «Правий сектор» проголосив, що не братиме участь у місцевих виборах.

Олексій Гарань: Тоді він не хоче діяти політичними методами. Є політична, а є воєнна структура. Партія не може мати свої збройні організації.

Дмитро Тузов: Наскільки адекватно зараз діє держава?

Олексій Гарань: Думаю, по Мукачевому держава почала діяти, а в ситуації з «Правим сектором» вона намагається діяти обережно, щоб не пролити кров.

 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.