Слухати

Восени можуть бути серйозні коливання гривні, — Олексій Кущ

05 серпня 2016 - 06:00 172
Facebook Twitter Google+
Депаспортизація обмінних операцій не матиме жодних наслідків, а для детінізації валютного обігу необхідно скасувати всі ліміти і 2-відсотковий податок до Пенсійного фонду, — фінансист О. Кущ

dsc06165.jpg

Олексій Кущ // «Громадське радіо»
Олексій Кущ
«Громадське радіо»

У студії «Громадського радіо» працюють Євген Павлюковський та Любомир Ференс.

Національний банк України Постановою №364 черговий раз вніс зміни про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України. Фінансист та радник президента Асоціації українських банків Олексій Кущ коментує прийняту постановою відміну паспорта для обміну валют і ситуацію на валютному ринку України загалом.

Євген Павлюковський: На вашу думку, таке рішення НБУ свідчить про позитивні сигнали в економіці чи, можливо, є якась інша причина?

Олексій Кущ: Я думаю, тут не варто шукати якихось серйозних підстав. Політика, яка проводилась протягом декілька років в Україні, створила величезний обсяг тіньового ринку, і для того щоб його подолати, одної постанови замало. Тепер необхідно системно працювати, для того щоб вивести валютно-обмінні операції з тіньового у легальний сектор економіки. Для цього необхідно робити багато кроків, у тому числі і збільшувати ліміт операцій щодо обміну валюти. Але найголовніше — необхідно скасовувати 2-відсотковий збір у Пенсійний фонд, який зараз збирають з обсягу купленої іноземної валюти. Якщо підняти ліміт купівлі валюти навіть до 1 мільйона гривень в еквіваленті, все одно і бізнес, і населення будуть іти в тіньові міні-пункти, тому що там не треба сплачувати цей збір.

Зараз складається важення, що це рішення було прийнято для того, щоб поставити чергову галочку в якомусь звіті про реформування національного валютного ринку і показати, як національний банк покращує і лібералізує цей ринок зараз.                          

Євген Павлюковський: Чи доцільно лишати цей ліміт в 150 тисяч гривень? 

Олексій Кущ: Якщо говорити загалом, то, звичайно, ліміти, які зараз існують, треба скасовувати. Будь-які адміністративні обмеження лише сприяють тіньовому ринку. Тіньовий ринок створюються там, де є дефіцит.

Чому саме 150 тисяч? Я думаю, тут логіка доволі проста. Починаючи, зі 150 тисяч іде фінансовий моніторинг за операціями в банківських установах.

Любомир Ференс: Ви зауважили, що таке рішення, в принципі, є позитивною роботою Національного банку України. Але прес-служба НБУ зазначає, що воно зумовлено тим, що тривалий час населення продає банкам більше валюти, ніж купує. За січень-липень поточного року чиста купівля банками валюти у населення сягнула майже 2 мільярдів доларів. Чи не свідчить це про те, що у людей вже закінчилися гривні, і вони почали витрачати свої заощадження у валюті? 

Олексій Кущ: Це лише початок роботи Національного банку, системної роботи ще немає. Була системна робота, свідомо чи підсвідомо зроблена для того, щоб з’явився тіньовий ринок. Цьому посприяв цілий ряд адміністративних обмежень.

Що стосується статистики, оприлюдненої Національним банком України, це взагалі парадоксальна ситуація. Статистика, яка у нас зараз є —це викривлене дзеркало. НБУ, звичайно, оперує офіційною статистикою, він не може показати статистику тіньового ринку. Якщо за офіційними даними населення купує валюту в декілька разів менше, ніж продає, на ринку формується величезне позитивне сальдо, і курс гривні мав би бути 20-15 гривень за долар. Але насправді ніякого позитивного сальдо на валютному ринку немає. Ситуація досить проста: населення купує валюту в тіньових обмінних пунктах, де немає 2-відсоткового збору в Пенсійний фонд, а продає іноземну валюту вже через офіційну установу банку.

Оскільки системної роботи по зміцненню економіки з боку Національно банку чи уряду немає, говорити про стабілізацію валюти рано. На мою думку, восени нас чекає дуже турбулентна ситуація, можливі серйозні коливання гривні в бік девальвації.

Євген Павлюковський: Тобто ці статистичні заяви від НБУ не відповідають дійсності?

Олексій Кущ: Звичайно. Вони не відображають реального стану речей. Це лише офіційні дані, які надають банківські установи. Національний валютний ринок України — дефрагментований. Офіційний фрагмент складає лише 20-30% загального обсягу ринку, і близько 70% — це тіньовий ринок, який не обліковується, але, звичайно, кимось контролюється.

Євген Павлюковський: Така лібералізація в валютних відносинах між громадянами і державою може призвести до інфляційних і девальваційних процесів?

Олексій Кущ: Цей крок не потягне за собою ні інфляцію, ні девальвацію. І бізнес, і населення пристосовуються до обмежень і легко їх обходять, тому я думаю, що це лише популістський крок. Якщо не буде скасовано 2-х відсоткового збору до Пенсійного фонду, цей крок взагалі ні до чого не призведе.

Любомир Ференс: Можна сказати, що сьогодні курс валюти є стабільний. Як свідчить статистика, переважно долар починає збільшуватись у ціні саме на початку осені. Чи буде збільшення долара у цьому році?

Олексій Кущ: Тимчасове зміцнення гривні, яке ми зараз бачимо, жодним чином не залежить від дій Національного банку чи уряду. Справа в тому, що останні півроку була позитивна кон’юнктура на зовнішніх товарних ринках, в першу чергу на ринках металу, залізо-рудної сировини, продовольчому ринку. Зараз ця кон’юнктура поступово спадає. Ціни перестають зростати, а на деяких сегментах цих товарних ринків падають. Період позитивної динаміки дав приплив експортної виручки в Україну. Саме завдяки цьому ми бачили тимчасове зміцнення гривні.

Любомир Ференс: у державному бюджеті вартість долару закладена, здається, трохи більше 27 гривень до кінця 2016 року. Який курс може бути реальним? Бо очікування і реалії національного банку майже завжди відрізнялися.

Олексій Кущ: Я думаю, що абсолютно реально очікувати девальвації у межах 10%. Якщо НБУ не зробить якихось відвертих дурниць, то гривня навряд чи буде падати нижче позначки 27-28 за долар. Але якщо будуть зроблені якісь абсурдні заяви або дії, що спровокують панічні настрої, то можливе і зростання курсу в 30 гривень за долар.

Євген Павлюковський: В економіці і валютному регулюванні існує поняття психологічної інфляції, коли, опираючись на подібну ситуацію в минулому році, проводять паралелі на цей рік. Наскільки в Україні цей фактор впливає на інфляційні процеси? 

Олексій Кущ: Зараз, до речі, інфляційні очікування бізнесу і населення трохи спали, вони сподіваються на певну стабільну ситуацію. Але у нас є дуже суттєва ментальна прив’язка курсу гривні до долара США. Це формувалося політикою Національного банку протягом останніх 10-15 років. Населення привчили до того, що є якісь позначки, за які гривня не заходить, і населення дотримується цих маяків. А коли вони руйнуються і в бізнесі, і в населення втрачається основа для стабільності, і це викликає у них панічні настрої.

Всі умови, які висуваються МВФ, якщо не брати до уваги таких, як боротьба з корупцією, лише консервують проблеми у нашій економіці. Вони не несуть розвитку.

Любомир Ференс: 4 серпня — річниця, коли Україна отримала останню порцію траншу міжнародного валютного фонду. Черговий транш, що мав надійти недавно, знову відкладається. На вашу думку, чи потрібно нам і далі вливання іноземних коштів від міжнародних фінансових структур?

Олексій Кущ: Зараз експерти дискутують, чи дасть МВФ кредитні кошти, але ніхто не думає, чи потрібні Україні ці кредити і програма співробітництва з МВФ. Ця програма в першу чергу необхідна владі, для того щоб латати певні дірки в бюджеті та фінансувати певні програми, але вона взагалі не потрібна українському суспільству. Взагалі, Україну можна порівняти з Мексикою, де теж у свій час була криза. За меморандумами МВФ, Мексика віддала більше 50% доходів свого бюджету на виплати зовнішніх кредитів, скасувала всі пільгові тарифи і дотаційні програми мексиканським фермерам. Все це призвело до тотального зубожіння населення Мексики.

Любомир Ференс: Але ми маємо інший приклад — Аргентину, яка була у кризі у 2000 році, а потім в 2001, здається, вона відмовилися від кредитів МВФ. Економіка країни дуже зросла.

Олексій Кущ: Абсолютно правильний приклад. Але в Україні вже скасовуються пільги і дотаційні програми на вимогу міжнародних фінансових організацій. 

Що таке МВФ? Це така собі реанімаційна бригада. Вона може бути ефективною, лише коли пацієнт знаходиться в критичному стані і треба стабілізувати його стан, щоб довести до лікарні. А далі лікарі, і пацієнт сам вже повинен приходити до нормального становища. А в нас взяли цього пацієнта на ім’я Україна і замість того, щоб вести до лікарні, тримають в реанімобілі вже протягом кількох років. Тобто, звичайно, ніяких перспектив для України в цьому стані немає.

Любомир Ференс: Пані Гонтарєва, очільниця Національного банку України, говорить, що МВФ не дає нам траншу з певних технічних причин. Що це може бути? Мова про зволікання з ухваленням деяких законів?

Олексій Кущ: Технічні причини — це гарне формулювання, яке приховує те, що у нас зараз не підписано меморандуму. Тобто стара програма вже не діє, а нового меморандуму ще немає, він у процесі узгодження. Крім того, є певна дорожня карта, якої Україна має дотримуватися, і знову ж таки Україна не приймає ці рішення, наприклад, про збільшення пенсійного віку для населення.

Євген Павлюковський: Чого очікувати на кінець 2016 початок 2017 року простим громадянам, які мають невеличкі валютні заощадження або хочуть їх придбати?

Олексій Кущ: Я раджу перш за все заощаджувати власні витрати, тому що пік кризи в Україні ще попереду. Необхідно дуже обережно ставитися до будь-яких інвестиційних придбань, довгострокових вкладень та інших великомасштабних витрат.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.