Слухати

Втручання держави у справи церкви — допомагає чи шкодить?

17 червня 2016 - 08:47 83
Facebook Twitter Google+
ВР ухвалила звернення до Вселенського Патріарха Варфоломея із проханням надати автокефалію православній церкві України. «За» проголосували 245 народних депутатів

vselenskyy_patriarh_varfolomey.jpg

Вселенський Патріарх Варфоломей // Фото з сайту ukr.media
Вселенський Патріарх Варфоломей
Фото з сайту ukr.media

У додатку до постанови на сайті ради міститься абзац: «В умовах, що склалися, народ України вже не сприймає ідею церковного єднання з Блаженнійшим Патріархом московським, який не лише не виступив на захист православних християн України, що потерпають від російської агресії, але й став одним із чинних ідеологів «русского мира», а отже й одним з архітекторів нинішньої гібридної війни Росії проти України».

Ми попросили прокоментувати це звернення голову Департаменту у справах релігій і національностей Міністерства культури Андрія Юраша.

В студії працюють журналісти Любомир Ференс та Сергій Стуканов.

andriy_yurash.jpg

Андрій Юраш // Фото з сайту risu.org.ua
Андрій Юраш
Фото з сайту risu.org.ua

Андрій Юраш: Це важлива ініціатива народних депутатів, реалізована вже на законодавчому рівні, які дасть підстави для Вселенського Патріарха на зовсім новому шаблі ставитись до українського питання. Він усвідомлює українські реалії, але для того, щоб дієво втручатися в українську ситуацію, Вселенському Патріарху бракувало реальних жестів від української влади.

Тепер є підстави в короткому часі, після завершення Собору, який відкривається на Криті, розглядати українське питання як ключ до вирішення не лише статусу Московського та Константинопольського патріархату як чинних гравців на полі міжправославних взаємин, але й як певний ключ до майбутньої конфігурації у всій православній спільноті.

Сергій Стуканов: На Соборі одне з питань, що розглядатиметься, буде стосуватися надання церквам автономій.

Андрій Юраш: Автономії — це проміжний церковний статус, це не автокефалії, які передбачають повну незалежність. Питання автокефалії на цьому Соборі відсунуто, адже немає принципової згоди між Константинополем і Москвою. Автономія церков, яку розглядають на Соборі, не міняє світову конфігурацію. Це певна церква своїй частині надає значну ступінь самостійності, і не більше. Коли Москва побачить, що автокефалія з боку Константинополя може стати невідворотною, вона може загальмувати процес, і надасть УПЦ канонічну автономію.

Сергій Стуканов: Які можуть бути механізми надання автокефалії УПЦ з боку Вселенського Патріарха?

Андрій Юраш: Оскільки це питання чітко не врегульоване, а Константинополь наполягає на своєму праві визнавати автокефалії, то він може самостійно почати обмірковувати питання про визнання автокефалії української церкви.

Фактично зараз Константинополь, і тому він не погодився з запропонованою Москвою концепцією визнання автокефалій, залишає за собою право ексклюзивно вирішувати, кому, як і при яких обставинах надавати автокефальний статус.

З нами зараз на телефонному зв’язку речник відділу зовнішніх зв’язківка УПЦ МП отець Микола Данилевич.

otec_mykola_danylevych_1.jpg

отець Микола Данилевич // Фото з сайту orthodoxy.org.ua
отець Микола Данилевич
Фото з сайту orthodoxy.org.ua

Любомир Ференс: Як ви можете прокоментувати сьогоднішнє звернення, за яке проголосувало 245 депутатів у ВР?

отець Микола Данилевич: Насправді, це не справи депутатів, і,якби вони не втручались у справи церкви, нам було б легше вирішити ті проблеми, які у нас існують.

Я вважаю, що Константинополь не зможе самостійно надати автокефалію УПЦ, тому що до сім’ї православних церков приймається церква, як дає церква-мати, але за погодженням з усіма православними церквами, які є.

Ситуація ускладняюється тим, що наша церква УПЦ присутня в правовому полі, а УПЦКП і УАПЦ, в церковно-правовому полі не присутні. Ми вважаємо, що це розкол. Потрібно подолати це розділення, і тоді ставити питання про статус.

В самому зверненні говориться про проведення об’єднавчого Собору, на якому і буде назначено автокефалію, і ми не проти канонічної автокефалії, але ми не можемо визнавати розкол за справжню церкву, відповідно, потрібно, щоб УПЦКП і УАПЦ вийшли зі стану розколу і увійшли в церковно-правове поле. Важливо зрозуміти, що автокефалій дається всій церкві, а не частині.

Любомир Ференс: Чи не свідчить це звернення народних депутатів про те, що український народ готовий до автокефалії?

отець Микола Данилевич: Не увесь народ. Багато людей в Україні, зокрема зі східних і південних єпархій стримано ставляться до такої ідеї . Питання автокефалій має ставити церква, а не держава.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.