Слухати

Вирок харківським «тітушкам» — перший вирок про ув'язнення зі справ Майдану

08 грудня 2015 - 08:53 175
Facebook Twitter Google+
Події відбулися 21 січня 2014 року. Того дня відбулася масова бійка, до якої «оплотівці» підготувалися заздалегідь з метою, імовірно, взяти заручників, але викрали абсолютно сторонню людину

Адвокат Павло Дикань телефоном коментує вирок суду щодо «тітушок» з харківського «Оплоту». Це перший вирок суду стосовно справ за злочини часів Майдану, який закінчився реальним ув’язненням: підсудний Тагіров отримав 4 роки ув’язнення, підсудний Ісламлі — 4 роки ув’язнення з випробувальним терміном 3 роки.

В студії — журналісти Ірина Славінська та Юрій Макаров.

Ірина Славінська: Це перший вирок суду стосовно справ за злочини часів Майдану, який закінчився реальним ув’язненням?

Павло Дикань: Дійсно, сьогодні Оболонським районним судом було винесено вирок харківським «тітушкам». Тагіров отримав 4 роки ув’язнення, Ісламлі — 4 роки ув’язнення з випробувальним терміном 3 роки. Це, дійсно, перший вирок, який закінчився реальним ув’язненням. Це можна вважати певним досягненням, але воно є досить умовним через два роки після подій на Майдані. Але краще вже так.

Ірина Славінська: Чи можна говорити про якісь перепони, які стояли від подання заяви про вчинення злочину і в ході слідства?

Павло Дикань: Звичайно, можна. Такий термін не можна пояснити нормальним ходом слідства. Ці події відбулися 21 січня 2014 року, коли на метро Петрівка відбулися напади «оплотівців», які приїхали до Києва, як встановлено слідством, спеціально для нападу на «Автомайдан». Вони спровокували там кількох людей, «Автомайдан» приїхав на виклик і відбулася масова бійка. «Оплотівців» були озброєні бітами, палками, арматурою. Метою, очевидно, було взяття заручників, це тоді практикувала тодішня влада. Але, очевидно, в зв’язку зі своєю розумовою здатністю вони викрали абсолютно сторонню людину. Посадили її до автобуса і вивезли за межі Києва. Дорогою його били, погрожували вбити, змушували в чомусь зізнатися. За межами міста заручника допитували. Але коли через кілька годин  вони зрозуміли, що захопили не ту людину, вони його відпустити. Саме цей злочин і розглядався у суді.

Юрій Макаров: Чи були названі організатори злочину під час цього процесу?

Павло Дикань: Наше судочинство так влаштоване, що під час процесу розглядаються докази вини лише осіб, які обвинувачуються. Але під час розслідування справи було встановлено хто керував цими рядовими «тітушками».

У нас була проблема під час цієї справи. Один з затриманих Раімов, колишній студент академії МВС , а під час затримання вже слідчий Донецького районного відділку МВС. Але під час слідства його суддя відпустила під домашній арешт і він втік. Цього і слід було очікувати. Якби Раімов був у процесі, то і процес був би гучнішим. Але таку маємо судову систему. Слідством було встановлено, що від Раімова зв’язки вели до Жиліна, а від Жиліна до найближчого оточення Захарченка.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.