Слухати

Як без суду вирішити питання з аліментами?

19 жовтня 2016 - 07:30 91
Facebook Twitter Google+
Про медіацію та шляхи вирішення конфліктів не через суд поговоримо з головою правління ГО «Мережа правового розвитку», адвокатом Альоною Матвійчук

Лариса Денисенко: Є методи в українському законодавстві, які дозволяють вирішити ту чи іншу проблеми або до суду, або після його завершення. Що ви можете про це сказати?

Альона Матвійчук: Всі ми знаємо, що суд може вирішити будь-який конфлікт, але, на мою думку, це є хибна позиція, адже конфлікти, які, наприклад, стосуються сусідських суперечок, можна врегулювати досудовим процесом, а саме використавши медіацію.

Медіація — це процес переговорів між сторонами конфлікту за участю третьої нейтральної сторони. І тут велика різниця між судовим процесом, адже суддя вирішує справу, а не конфлікт.

Процес медіації має бути добровільним, тобто сторони погоджуюся на мирне врегулювання конфлікту і розуміють, що він може бути вирішений саме в мирний спосіб.

Медіація — це процес переговорів між сторонами конфлікту за участю третьої нейтральної сторони

Зазвичай сторони домовляються про те, що процес медіації має бути конфіденційним. Медіатор не може бути залучений як свідок до судового процесу, якщо медіація буде невдала.

Більше двох років ми працювали із судами Волинської області, де дійшли висновку, що нашим людям важко прийти до думки, що конфлікти можна вирішити мирно, їм набагато простіше довіритися адвокатам та суддям.

Але медіація, якщо порівнювати її с судовим процесом, дозволяє зекономити час, кошти і відновити стосунки, що саме головне.

Лариса Денисенко: Які конфлікти можуть вирішувати медіатори? І хто зараз може взяти на себе цю функцію?

Альона Матвійчук: Медіація в Україні не є врегульованою, і про неї немає закону, але це ще більше виступає плюсом, ніж мінусом. Тому що ці законопроекти, які ми бачили, є досить недосконалими.

Медіація може проводитися як в комерційних, так і в сімейних справах. Хочу звернути увагу, що є відмінність між присудовою медіацією і взагалі медіацією, тому що присудова медіація стосується вирішення справ у судах, і тут є своя специфіка.

Медіацію проводять люди, які пройшли певне навчання, мають сертифікати.

Ірина Славінська: Яка існує легальна рамка убезпечення людей, які входять у цей переговорний процес? Що захищає сторони, які ведуть переговори, від порушення конфіденційності?

Альона Матвійчук: Якщо людина є медіатором, вона сповідує 4 принципи. Два з них я назвала — це конфіденційність та добровільність. Медіатори розуміють, що порушення будь-якого принципу несе наслідки, які будуть покладені на всю нашу громаду медіаторів.

Ірина Славінська: Чи можна подати в суд на медіатора, який розголосив деталі переговорів?

Альона Матвійчук: Під час медіації нічого такого не відбувається: люди розповідають певне бачення конфлікту. Щоб подати на суд, має бути порушено якесь право. А яке право порушується в цьому випадку?

Лариса Денисенко: Якщо медіатор розголосить інформацію, яка міститься в конференційному договорі?

Альона Матвійчук: Тут немає, як в адвокатів, адвокатського самоврядування, і потрібно розбиратися в кожному окремому випадку. Але я хочу наголосити, що ми дбаємо про чистоту медіаторів, і коли ми їх готуємо, то багато часу приділяємо принципам і етиці.

Лариса Денисенко: Чи можна навести приклад якоїсь вдалої медіації?

Альона Матвійчук: Остання наша справа була в присудовій медіації, коли жінка подала до суду на чоловіка про стягнення аліментів. Чоловік у свою чергу подав зустрічний позов про стягнення боргу. І нас залучив суддя до процесу як медіаторів. В ході медіації ми дійшли висновку, і сторони теж зрозуміли, що насправді конфлікт не в аліментах і не в коштах, а у вихованні та участі у вихованні дитини. Батьки розлучилися, і з матір’ю залишився 15-роічний хлопчик. І вона виховувала його методами, які вона вважала за потрібне, що батькові не дуже подобалося. Відповідно, син втікав до батьків, і чоловік з жінкою подали до суду.

Медіація, якщо порівнювати її с судовим процесом, дозволяє зекономити час, кошти і відновити стосунки

В результаті цієї медіації ми залучили хлопчика, його маму, її нового чоловіка, батька та навіть бабусю. Нам вдалося врегулювати цей спір, всі помирилися, навіть плакали. Проблема була в тому, що вони не могли зрозуміти самого хлопця. Тобто конфлікт в суді зовсім не стосувався того, чого хотіли сторони.

Зараз вони мирно живуть, домовилися про те, скільки часу хлопчик буде проживати з мамою, а скільки — з татом.

Лариса Денисенко: Щоб запустився цей механізм, хто має звернутися до медіатора? Це суддівське одноосібне рішення чи рішення сторін?

Альона Матвійчук: Це обов’язково рішення самих сторін, але судді можуть розповідати про медіацію, як про можливість подумати над ситуацією, яка склалася.

Ірина Славінська: Де шукати медіаторів?

Альона Матвійчук: Я би рекомендувала громадську спілку «Мережа правового розвитку». Те, що стосується шкільних служб медіаторів, то зараз запускається новий сайт selfschool.com ua, де є медіатори для дітей.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.