Слухати

Як бюрократія та популізм впливають на міжнародне право?

04 січня 2017 - 09:26
FacebookTwitterGoogle+
Зараз бачимо намагання держави боротися за свою роль у міждержавному праві: це і Brexit, і наступ на громадянські права, і популізм та епатажність політиків, котрі виграють вибори, каже — О. Буткевич

Ольга Буткевич, професорка із міжнародного права, у студії «Громадського радіо».

Лариса Денисенко: Чим було міжнародне право після Другої світової війни, чим воно є у XXI столітті, які мало риси у минулому 2016 році?

Ірина Славінська: І з якими трендами доведеться стикнутися у 2017-му?

Ольга Буткевич: Міжнародне право сьогодні дійсно перебуває на етапі своєї трансформації. Найскладніше завжди характеризувати той його період, який є сучасним тобі. Зазвичай людина не може оцінити події навколо неї.

Про трансформаційний етап свідчать і Brexit, і вплив політики на міжнародне право. В чому ця трансформація? Сьогодні міжнародне право знаходиться на етапі переходу від міждержавного міжнародного права до права міжнародних спільнот. Досить цікаво прослідкувати, як формулювалися назви підручників із міжнародного права. Перші із них «Право війни і миру»  (XVIII ст.), «Право цивілізованих націй» (XIX ст.), «Міжнародне право об’єднаних націй» (XX ст.). Сьогодні ми бачимо інший підхід до міжнародного права — право міжнародної спільноти.

Роль міжнародного громадянського суспільства нині зростає. І світова спільнота стає заручником цього підходу: державний суверенітет — не абсолют. Дійсно, починаючи із середини 20 ст., міжнародне право розвивалося у напрямку людиноцентризму: людина головна, інтереси громадянського суспільства на першому місці. Держави постійно обмежувалися у своїй ролі, впливі на міжнародне право.

В результаті впродовж кількох десятиліть вироблялися механізми, спрямовані саме на захист людини. Це, безумовно, дуже добре, але держави залишились дещо не захищеними. І коли ми бачимо агресію проти якоїсь із них, звичайні міждержавні органи, такі як ООН, не можуть справитися із цією ситуацією.

Зараз бачимо намагання держави боротися за своє минуле, за свою роль у міждержавному праві: це і Brexit, і певний наступ на громадянські права, і популізм та епатажність політиків, котрі виграють вибори.

Ми не можемо, однак, сказати, що державоцентризм мав суто негативну роль в історії. Саме держава зберегла міжнародне право та міжнародний правопорядок, покінчивши з релігійними війнами, з абсолютизмом. Часи держави як такої минули в кінці 20 ст. Нині бачимо переваги права над політикою.

В міжнародному праві залишиться тенденція до його фрагментації і поширення дії. Спостерігатимемо також тенденцію прямої дії міжнародного права в багатьох галузях. Тут є свої позитиви і негативи. Зараз бачимо багато сфер, на які поширюється міжнародне правове врегулювання і які раніше були суто під державним контролем. Це права людини, охорона довкілля, де зараз спостерігаємо пряму дію норм міжнародного права.

Стосовно негативів від такої диверсифікації — збільшення норм міжнародного права, конфліктуючих між собою. Збережеться тенденція цих конфліктів у міжнародних договорах і тим більше — між міжнародними режимами. Як правило, найбільше конфліктів спостерігається у торгівельних, економічних  режимах та режимах прав людини й захисту довкілля. Збережеться накопичення конфліктного матеріалу.

Також матимемо тенденцію пошуку зручної юрисдикції у міжнародному праві, яка є більш негативною, ніж конфлікти між договірними нормами. Це збільшення ролі міжнародних судів, арбітражів. А кожна судова установа керується власною конвенцією. І це призводить до великої кількості рішень, що часто можуть суперечити одне одному.

Ірина Славінська: А деякі судові інституції можуть приймати рішення впродовж кількох років і ця тривалість ніби відтерміновує справедливість. Людям хочеться мати рішення одразу і це зрозуміло в умовах популярності популізму.

Ольга Буткевич: Зараз саме така ситуація в Україні. Вона має 6 міждержавних заяв до Європейського суду із прав людини і ситуація більш, ніж дискусійна. Впродовж всієї своєї історії Європейський суд прийняв не так багато результативних рішень.

Наразі маємо вже декілька тисяч індивідуальних заяв і заяв від юридичних осіб, які будуть відтерміновані до рішення загальної позиції. Тому тут певне затягування буде.

Якщо ще говорити про тенденції у міжнародному праві — збільшиться економічна складова в ньому і збільшиться складова впливу економічних воєн. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.