Слухати

Як держава і суспільство має протистояти провокаціям Кремля на травневі свята?

30 квітня 2017 - 23:30
FacebookTwitterGoogle+
Травневі свята - традиційний час загострень на полях інформаційної війни. Які провокації готує Кремль та агенти його впливу в Україні на початку травня?

Які міста, крім Одеси, під загрозою сутичок? І як протистоятиме держава й суспільство? Обговоримо з заступником міністра інформаційної політики Дмитром Золотухіним.

Сергій Стуканов: Яких провокацій варто чекати на початку травня? Напередодні в Києві відбувся навіть представницький круглий стіл, який так і називався «Супротив спеціальним інформаційним акціям Російської Федерації. Чого очікувати на травневі свята».

Дмитро Золотухін: Найперше, протистояння здебільшого буде відбуватися в інформаційному полі, тому що, на мій погляд, енергія, фінансові та людські ресурси, які використовуються проросійськими силами в Україні, сходять нанівець.

Саме інформаційний простір буде головним полем протистояння, і це протистояння здебільшого буде полягати у намаганні підвищити градус емоційності та суперечок в українському суспільстві саме в тому контексті, який торкається відношення до історичної спадщини — перемоги у Другій Світовій Війні. Це є важливим і центральним елементом і в російській пропаганді, яка відбувається для внутрішньоросійського споживача, і в їх намаганнях розповсюдити інформацію на російськомовне населення країн колишнього Радянського Союзу.

Наталя Соколенко: Які події чи анонси ви вже відстежили, і вже їх розцінюєте, як спробу Росії дестабілізувати ситуацію в Україні?

Дмитро Золотухін: Дуже велике занепокоєння викликає бренд «Безсмертный полк», який одним є з центральних заходів, що просуває Росія на теренах і пострадянського простору, і навіть в європейських країнах.

Протистояння здебільшого буде відбуватися в інформаційному полі, тому що, на мій погляд, енергія, фінансові та людські ресурси, які використовуються проросійськими силами в Україні, сходять нанівець

Наталя Соколенко: Ви очікуєте, що ця акція відбудеться в Україні, як і торік?

Дмитро Золотухін: Забавно було спостерігати, коли намагалися розкрутити питання збору людей для проведення акції «Безсмертный полк» в таких містах як Нюрнберг або Мюнхен. Незрозуміло, з портретами кого прийшли б люди.

Я думаю, що це питання цілком природнє для РФ, тому що ми зараз спостерігаємо за розвитком ситуації з так званими «Нічними волками» -російськими байкерами, які проїхали в Польщу. Дуже цікаво, що вони їздять там з прапорами Радянського Союзу і комуністичної партії, адже згідно польського законодавства, будь-яка комуністична символіка є забороненою на території Польщі. Я думаю, що будуть питання, чи буде польська влада якось на це реагувати.

Я хочу наголосити, що для Росії питання перемоги у Другій Світовій Війні є чи не єдиним елементом, який цементує російське суспільство, показуючи, як «ми перемогли».

Щодо українського суспільства, для нас немає ціннісного розлому в тому, що ми також вшановуємо пам’ять загиблих наших пращурів, які боронили, в тому числі, і українську землю, ми згадуємо про них. Хто хоче святкувати — святкує, хто хоче вдатися до скорботи — поминає.

Є частина громадян, які дуже чутливо це сприймають, однак стосовно України, я вважаю, що нашим пріоритетом є створення можливості діалогу та дискусії для того, щоб обговорювати ці питання, щоб намагатися примиритися, щоб згуртувати суспільство.

Що стосується РФ, вона намагається використати ці дні і цю інформацію, щоб внести емоційний градус, щоб змусити людей вдаватися до агресії.

Дуже хибною є практика продовжувати обговорювати в медіапросторі слова якихось співаків, акторів, митців, які, можливо, сказали щось в емоційному стані

Сергій Стуканов: Я хочу нашу розмову перенести до тих конкретних випадків, коли вдається внести розбіжності і в українське суспільство. Кілька днів тому Одеська міська рада напередодні травневих свят бере і скасовує рішення про декомунізацію низки вулиць, повертає частині вулиць назви з іменами радянських діячів. І другий момент — це внесення раптом питання мови в контексті слів Скрипки про мовне гетто, що дає актуалізувати тему фашистів напередодні перемоги на над фашизмом. І ми бачимо низку наметів Опозиційного блоку в різних містах, де розповідають, що потрібно зупинити київських фашистів. Як протистоїть цьому Міністерство інформаційної політики?

Дмитро Золотухін: Дуже хибною є практика продовжувати обговорювати в медіапросторі слова якихось співаків, акторів, митців, які, можливо, сказали щось в емоційному стані. Для якихось медіа це були клікабельні заголовки про гетто, але ці висловлювання не створюють погоди в суспільстві. Погоду в суспільств створюють ті сили, які намагаються використати такі інформаційні проводи для того, щоб наповнювати їх фінансово, наприклад, поставити намети, постійно крутити цю інформацію, піднімаючи тим самим градус дискусії в суспільстві.

Що стосується питання перейменування вулиць в Одесі, треба пам’ятати про те, що це дуже політизоване середовище. Звичайно, є певна кількість громадян, в тому числі і в Одесі, які чутливо відносяться до питань, пов’язаних з Другою Світовою, зі спадщиною Радянського Союзу. На них цей меседж і розрахований. Він не має під собою бажання дійсно втрутиться в дискусію і відстоювати свою точку зору, що вулиця має носити таке ім’я, а не таке.

Якщо будуть якісь виступи з георгіївськими стрічками на 9 травня, я не думаю, що це буде мати аж такий вплив на загальний стан українського суспільства. Наша задача закликати громадян не реагувати на ці чинники

Наталя Соколенко: Мер Одеси — Геннадій Труханов, який підозрюється у подвійному громадянстві, його ім’я виплило під час офшорного скандалу, і він там фігурує як людина, що має громадянство Росії. І от в Одесі поставлено питання про повернення радянських назв одеським вулицям. Як реагує Міністерство інформаційної політики?

Дмитро Золотухін: З формальної точки зору, те, що ви озвучили про ці особу, ніяк не відноситься до компетенції Міністерства інформаційної політики, оскільки згідно доктрини інформаційної безпеки, Міністерство здійснює моніторинг інформації, яка може загрожувати національним інтересам України в інформаційній сфері. Контроль за діями органів місцевої влади не входить в компетенцію Міністерства, однак той інформаційний розголос, який ці дії отримують і який це має вплив на загальну інформацію в інформаційному просторі, ми відпрацьовуємо.

Наскільки мені відомо, одеський суд вже прийняв рішення про незаконність цього перейменування. Тому я думаю, що на формальному етапі ця ситуація буде врегульована дуже швидко.

Але, як і в випадку з «Безсмернтым полком», наша реальність відбувається достатньо спокійно. Навіть, якщо будуть якісь виступи з георгіївськими стрічками на 9 травня, я не думаю, що це буде мати аж такий вплив на загальний стан українського суспільства. Наша задача закликати громадян не реагувати на ці чинники.

Є війна наративів, коли росіяни говорять: «Можем повторить», а українці — «Ніколи знову».

Сергій Стуканов: Чи будете ви моніторити телеканали на травневі свята, в яких буде саме російська точка зору на події 8-го та 9-го травня?

Дмитро Золотухін: Є війна наративів, коли росіяни говорять: «Можем повторить», а українці — «Ніколи знову».

Стосовно телеканалів, я думаю, що буде ретельно працювати Національна Рада з питань телебачення і радіомовлення. Є громадські організації, такі як «Детектор медіа», які також здійснюють моніторинг порушення законодавства.

Міністерство інформаційної політики здійснює моніторинг конкретних кейсів, тому що ресурсів в нас поменше, ніж в Нацради і громадських організацій. Але я думаю, що телеканали вже знані, адже багато разів була інформація про них, наприклад, про присутність російської естради на тому ж телеканалі Інтер. Всі ці кейси і так відомі, я не очікую, що буде щось нове, просто будуть чергові обурення в соцмережах.

На східному напрямку і по Криму Міністерство інформаційної політики працює над виконанням концепції інформаційної реінтеграції окупованих територій

Наталя Соколенко: Які спеціальні заходи планує Міністерство інформаційної політики для східних наших областей, щоб протидіяти інформаційним загрозам саме з урахуванням місцевих проблем?

Дмитро Золотухін: Не думаю, що можна назвати якісь спеціальні операції. Я вважаю, що не потрібно дуже звертати увагу на цю всю істерію, тому що це все одно є наносним.

На східному напрямку Міністерство інформаційної політики працює над виконанням концепції інформаційної реінтеграції окупованих територій. Це не тільки східний напрямок, а й Крим.

Ми працюємо над тим, щоб донести свої думки до аудиторії на тих територіях. В тому числі, наприклад, зараз йде підготовка до вступної кампанії 2017 року. Ми б хотіли, щоб кількість випускників з окупованих територій, які вступили б до вищих навчальних закладів України в 2017-му році було більшою, ніж в минулому році. За моїми даними в 2016-му році до наших вишів вступило більше 1000 дітей з окупованих територій, і я вважаю, що, якщо ми досягнемо 200-т відсоткового зростання цієї цифри, ми покращимо ситуацію.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.