Слухати

94-річного екс-працівника НКВС судитимуть за вбивство художника УПА Ніла Хасевича

28 квітня 2017 - 08:00
Facebook Twitter Google+
Як добилися розслідування справи про вбивство художника УПА?
94-річного екс-працівника НКВС судитимуть за вбивство художника УПА Ніла Хасевича / Програми на Громадському радіо

Про деталі провадження у студії Громадського радіо розповідає координатор «Національного центру правозахисту» Денис Поліщук

Денис Поліщук: 25 квітня Генеральна прокуратура України підтвердила, що розпочалося кримінальне провадження стосовно Бориса Стекляра за вбивство художника Ніла Хасевича. Заяву про злочин ми подали ще 12 квітня, але спочатку мали розпочати слідство, провести слідчі дії.

Сергій Стуканов: В Україні це перше провадження, де людину наздоганяє покарання за скоєний у молодості злочин, коли вона вже на схилі літ?

Денис Поліщук: Так, це беспрецедентний випадок. Був процес, коли засуджували Сталіна, але Сталін на той момент вже був мертвий, навіть його онука не пустили в процес. А тут Борис Стекляр особисто зможе сказати свою думку. Він вже колись сказав думку російському виданню «Я помню», зміст був такий, що «якщо націоналісти залишилися живі, то є наше недопрацювання». Стекляр — почесний розвідник, але дозволяє собі такі промови. Вже пішли перші реакції від російської пропаганди.

Сергій Стуканов: Чи припускаєте втручання України у процес?

Денис Поліщук: Тема КДБ дуже активно використовується Росією під час гібридної війни.

Анастасія Багаліка: Коли зацікавилися темою?

Денис Поліщук: Зацікавився ще торік, коли працював над проектом «Розстрільний календар», коли щодня ми писали, кого було заарештовано, кого страчено. Дізнався про художника Ніла Хасевича, якого було вбито 4 березня 1952 року. Потім я дізнався, що Український інститут національної пам’яті зробив запит, щоб дізнатися особову справу Стекляра.

Сергій Стуканов: Чи одразу було відомо, що це Стекляр?

Денис Поліщук: З відкритих джерел було це відомо — є навіть така книга «Чекисты рассказывают», де випадок описується. Я вирішив перевірити. А коли Українському інституту національної пам’яті відмовили у наданні справи, я зрозумів, що щось там нечисте. Відмовило рівненське облуправління СБУ, як потім і нам. Пояснювали, що справа під грифом «Для службового користування», але все, що до 1991 року, мало бути відкрите.

Анастасія Багаліка: Нагадайте нашим слухачам, хто такий був Ніл Хасевич?

Денис Поліщук: Це був талановитий художник-графік, у нього не було однієї ноги, але він дуже добре працював, візуалізував образ війни. Завдяки його роботі за кордоном могли дізнаватися, що визвольна боротьба ще триває. Він робив ескізи нагород, робив гроші. По суті, одна з версій, чому органи держбезпеки ним зацікавилися — на одній конференції були виставлені його роботи, нелегально вивезені.

Сергій Стуканов: Вбивство Хасевича було навмисним?

Денис Поліщук: Я впевнений, що Хасевича хотіли знищити, бо він у розробці НКВС-МДБ перебував ще до 1950 року. За ним йшло полювання. У книзі «Чекисты рассказывают» є згадка, що повстанці були в криївці, їм запропонували здатися, вони нічого не відповіли і після цього були закидані гранатами. Але зі спецповідомлення, яке я отримав з архіву, дізнався, що була інша картина — здатися не пропонували, кинули 3-4 гранати, зробили постріли з ракетниці. Шансів вижити у людей було мінімум. Все інше має встановити слідство. На мою думку, це був умисел. Людина, яка це виконувала, була ідейною, вважала, що людей треба нищити. І це не один епізод. Є ще двоє повстанців, в операції щодо знищення яких був задіяний Борис Стекляр.

Анастасія Багаліка: Борису Стекляру виповнюється 94 роки.

Денис Поліщук: Все одно злочин залишається злочином. Якщо його не розслідувати, не будуть викриватися інші злочини.

Я впевнений, що слідство відбудеться і що буде вирок суду. За українським КПК, тривати воно має максимум 2 роки.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.