Слухати

Як не потонути в смітті? Поради екологів для місцевих громад

10 грудня 2016 - 08:18 149
Facebook Twitter Google+
Під час виступу у парламенті міністр екології Остап Семирак наголосив на ролі місцевої влади у боротьбі зі стихійними сміттєзвалищами, проте конкретних заходів, які будуть здійснюватися, не назвав

Про виступ міністра і про те, як самотужки боротися зі сміттям, розповіла еко-активістка, керівниця екологічного проекту «Україна БЕЗ сміття» Євгенія Аратовська.

Ірина Славінська: Як ви оцінюєте виступ міністра?

Євгенія Аратовська: Цей виступ був слушний. Наявність мапи сміттєзвалищ, про яку говорив міністр, дуже потрібна для усвідомлення, наскільки ця проблема назріла і перезріла. Мапа існує лише місяць, але вона вже вся червона від поміток.

Люди у кожному куточку України можуть зафіксувати на цій мапі незаконне сміттєзвалище, і потім отримати якусь відповідь від місцевої влади.

Але у виступі Остап Семирак закликав діяти, але не пояснив як. Люди на місцях не знають, з чого почати.

Ірина Славінська: Остап Семирак сказав, що цього року у місцевому бюджеті був понад 1 млрд грн екологічного податку, і ці кошти не були використані, зокрема, на подолання проблем незаконних сміттєзвалищ.

Євгенія Аратовська: Мабуть, мова йде про постанову №915, яка була скасована. У нас збирали кошти з імпортерів, гроші ішли у державний фонд і розподілялися на екологічні потреби. Сьогодні це вже не працює. Екоподаток існує, але активісти у Дніпрі показали, що тільки 10% цього податку буде використано на природоохоронну діяльність.

Навіщо кожного року виділяти гроші на усунення сміттєзвалищ? Потрібно розробити правила, яку відповідальність несуть люди чи компанії, які стихійно викидають сміття, з’ясувати, кому належить земля і контролювати це.

Лариса Денисенко: На Чернігівщині усі ліси всіяні сміттєзвалищами, і люди кажуть, що просто немає іншого вибору.

Євгенія Аратовська: На жаль, не всі населені пункти мають послугу вивезення сміття. Наприклад, є зона відпочинку. Там потрібно поставити контейнери й організувати вивезення сміття. Але якщо вивозу немає, люди просто залишають сміття там.

У селах сільрада визначає якийсь яр як сміттєзвалище, бо ж потрібно кудись скидати сміття. Але воно не облаштоване ― там немає мембрани, не збирається фільтрат. Речовини із небезпечних відходів, наприклад, батарейок, ідуть у ґрунтові води, потім люди хворіють.

Ірина Славінська: Хто має вивозити сміття?

Євгенія Аратовська: Це міф ― вважати, що Порошенко чи Кличко прибере за вами. Це здійснюється коштом з місцевого бюджету. Сьогодні найчастіше сміття просто захоронюють, бо це дешевше.

Є і гарні приклади. У селі Бобриця все сміття також викидали у ліс, але там була певна кількість ініціативних людей, і вони купували пакети для сміття, у які закладалась вартість вивезення. Вони змогли переконати усіх людей, що це потрібно.

Лариса Денисенко: Які є проблеми зі сміттям на загальнонаціональному рівні?

Євгенія Аратовська: Подивіться, що є у вашому сміттєвому відрі. 40% ― це корисні вторинні матеріали: папір, скло, пластик, метал, 40% ― органічні відходи, і до 20% ― решта, яку можна захоронювати, спалювати чи якось перероблювати.

Ви збираєте цих 40%, які можна перероблювати, і заробляєте на цьому. Органічні відходи компостуєте. У вас зменшилась кількість сміття, яку потрібно вивозити, і менше навантаження сміттєзвалища.

Щоб система працювала, потрібно перекласти частину відповідальності за сміття на виробників. Вони повинні нести відповідальність за повний життєвий цикл свого товару. Наприклад, у країнах Європи вони відшкодовують перевізнику вартість транспортування відходів від будинку до заводу переробки. І вони купують класні антивандальні контейнери.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.