Слухати

Як перейменують український коньяк?

22 жовтня 2016 - 08:31
FacebookTwitterGoogle+
Згідно із угодою про зовнішню вільну торгівлю, в України є 10 років, аби змінити назви «шампанське» і «коньяк». На цей перехідний період коньяк називатимуть «коньяком України»

Як такі зміни вплинуть на ринок цієї продукції, розповіли генеральний директор корпорації «Укрвинпром» Володимир Кучеренко та директор Департаменту землеробства та технічної політики в АПК Володимир Точій.

volodymyr_kucherenko.jpg

Володимир Кучеренко //
Володимир Кучеренко

Сергій Стуканов: Яка склалась ситуація із експортом коньяку до ЄС із входженням України до зони вільної торгівлі?

Володимир Кучеренко: За всі роки свого існування жодне українське підприємство не давало свою продукцію на експорт під назвою «коньяк» чи «шампанське». При цьому постачання ігристого вина, яке люблять німці, австрійці, постачалось під торговою маркою як ігристе вино.

Не треба говорити, що хтось може нам заборонити назви «шампанське» чи «коньяк»: ми маємо на них історичне і міжнародне право. Наші виробники мають повне право використовувати ці найменування для внутрішнього ринку і ринку третіх країн.

Євген Павлюковський: Як це позначається на експортному потенціалі України? Назву заборонили — нехай буде по-іншому називатися, але всі розуміють, що це продукція з України.

Володимир Кучеренко: Нам назву ніхто не забороняв. У нас є 10-річний перехідний період, нам обіцяли технічну допомогу у переході на іншу назву. Але наші стосунки з ЄС нагадують гру в одні ворота.

Українські підприємства мають великі запаси коньяку і ті ринки, які вони завжди освоювали, мають внутрішній ринок. Ми говоримо «коньяк України», а не «коньяк Франції».

Аргентина постачає свій коньяк в США, а американці виробляють каліфорнійське шампанське, і ніхто не забороняє їм цього робити. Є міжнародне право і напрямки, які узгоджуються в додаткових угодах.

Євген Павлюковський: Коньяк — це один з видів бренді, але у нас ця назва стала загальною для виду напоїв.

Володимир Кучеренко: Є коньячна технологія. Вона відрізняється від технології виготовлення бренді. Міжнародне законодавство каже, що підприємства, які добросовісно використовували ці найменування до 15 квітня 1994 року, мають право використовувати їх і далі.

У магазині український споживач поряд з українським коньяком бачить грузинський, вірменський, молдовський. Чому Молдова, яка взяла зобов’язання перед ЄС перейти на іншу назву, на український ринок постачає продукцію під цією назвою? Іде боротьба за ринок.

Коньячний завод у Вірменії належить французам. Хто б як не вони боровся б за те, щоб не було цієї назви. Але на український ринок воно постачається з цією назвою.

Євген Павлюковський: Перехідна назва звучить як «коньяк України». Він справді виробляється з української сировини?

Володимир Топчій: Останні 3-4 роки ми спостерігаємо тенденцію зростання частки імпортних коньячних спиртів. Питома вага імпортної сировини перетнула позначку 63%.

Крім того, слід вирізняти коньяки марочні, які на 100% виробляються з української сировини, і коньяки ординарні. Кількість їх виробників постійно зростала, і був дефіцит сировини.

Найбільша проблема пов’язана з тим, що за 3-5 років динаміка посадки виноградних насаджень скоротилась до 100 га, при тому що 6-7 років тому Україна садила близько 6 тис. га нових виноградників.

Євген Павлюковський: Як на це вплинула анексія Криму?

Володимир Топчій: Вона зумовила втрату 36-37% від загального валового виробництва. Наразі ми маємо всі можливості з точки зору географії і бази виконати низку специфічних заходів.

У піковий рік виноградних насаджень був 1% збір від алкогольних напоїв, який створював спеціальний фонд фінансування багаторічних насаджень, у тому числі виноградників. Підтримка сягала 50% вартості 1 га насаджень.

Саме завдяки цій підтримці галузь активно набирала обертів.

Володимир Кучеренко: Сировинна база нашої держави не витримує ніякої критики. Рівень добробуту вимірюється і якістю алкогольної продукції, яку споживає нація.

У Європі є «середземноморська дієта», у якій поєднується гастрономія з вином, і є французький парадокс, коли при правильному поєднанні виноробної продукції з продуктами харчування спостерігається продовження віку людей.

Китай за останні три роки наростив об’єми і став другою країною у світі за площами виноградників. При цьому їх уряд увів програму культури споживання вино продукції.

Сергій Стуканов: Вже є уявлення, якою може бути нова назва коньяків?

Володимир Кучеренко: Домовленість про перехідний період двостороння. Європа взяла на себе зобов’язання надати технічну допомогу, яка на сьогодні не надана українській виноробній галузі.

У Румунії, Болгарії діють програми технічного переоснащення, покращення лабораторій, які відповідають за якість і безпеку. Сподіваюся, сьогодні на семінарі вони нас почули.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.