Слухати

Як судили Автомайдан? Хроніки 2013-2014 років

30 грудня 2016 - 08:13 108
Facebook Twitter Google+
Вперше проведено дослідження щодо подій Автомайдану 2013-2014 років та суддівства, котре ухвалювало тоді рішення стосовно протестувальників

unnamed_1_0_17.jpg

Роман Маселко та Андрій Горбаль // «Громадське радіо»
Роман Маселко та Андрій Горбаль
«Громадське радіо»

У студії «Громадського радіо» адвокат Роман Маселко та Андрій Горбаль, виконавчий директор Українського центру суспільних даних.

Лариса Денисенко: Нагадаю, що в період 2013-2014 років дуже багато людей, які в автомобілях підтримували протест проти тодішньої влади, були позбавлені водійських прав.

Хочеться запитати у гостей, звідки з’явилася ідея дослідження та наскільки важко було її реалізувати?

Роман Маселко: Сьогодні саме третя річниця цієї події, коли 29 грудня 2013 року понад тисяча автомобілів поїхали до Межигір’я, і потім учасники цієї мирної акції отримали покарання у вигляді позбавлення прав або ж були оштрафовані. При цьому установлено, що всі документи, за якими їх звинувачували, сфальшовані.

В цьому брали участь, у першу чергу, працівники ДАІ, але закінчували схему судді, яких понад 140. Звісно, судді, котрі виносили такі рішення, на наші переконання, вчинили важкий злочин, а саме — винесли завідома неправосудне рішення.

Минуло вже три роки і що ми маємо? Після закінчення Революції Гідності ми поставили вимогу притягнути до відповідальності цих суддів. Але на даний момент, по-перше, реально звільнено буквально 33 судді, а оголошено підозру і передано справи до суду лише стосовно 7 суддів.

Судді досі не визнають, що вони щось робили не так. Всі вони кажуть, що судили згідно із законом. Для того, щоб спростувати це і довести мовою об’єктивних цифр, я звернувся до Андрія з проханням зробити статистичне дослідження. Тепер ці докази можуть стати основою подальших розслідувань.

Лариса Денисенко: Андрію, які дані збирали, як аналізували і на що ми, зрештою, виходимо?

Андрій Горбаль: Ми взяли справи починаючи із січня 2013 року і закінчуючи груднем 2014. Тобто це два повноцінних роки. У нас є Єдиний державний реєстр судових рішень, де, по ідеї, всі судові рішення мають бути опубліковані. На жаль, як показав досвід, це далеко не так. І ми навіть не можемо припустити, скільки справ по Автомайдану не потрапило в реєстр і це ще одне порушення. Досить багато рішень, про які, наприклад, знав Роман, у базі не було. Тільки за нашими даними, нараховується 45 таких справ.

Загалом у масиві, який ми аналізували, було 5 680 судових рішень. Це всі справи адміністративного судочинства, де фігурує стаття 122-2 — невиконання вимог про зупинку транспортного засобу. Ми мали на меті виокремити ті справи, які можна класифікувати як «Автомайдан». Знали відповідно наступні параметри: дата події (29 грудня 2013 року), відсутність переслідування, відсутність фігурування статті 130 (водіння у нетверезому стані, під дією речовин, тощо). Ми мали ці ознаки, а також знали місця події. Також досить легко можна було класифікувати справу до «Автомайдану» за часом: наприклад, десять однакових постанов станом на 12.20. За даними ознаками із 5 680 виокремили 702 такі справи (включно з апеляційними).

Роман Маселко: Ключова річ: коли Андрій зробив це дослідження, стало чітко зрозуміло — в часи Майдану ми побачили абсолютну аномалію судової практики. Якщо до Революції і після неї за такі порушення давали в основному штраф і лише у 15% позбавляли прав, то в часи Майдану 52% суддів позбавляли прав. Тобто практика змінилася кардинально. І судді не можуть говорити про те, що вони судили, як і раніше.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.