Слухати

«Громадське радіо» / Скачати зображення

Як в законі про квоти на українську музику виникла «російська година»?

17 червня 2016 - 09:05 228
Facebook Twitter Google+
Сьогодні Верховна Рада ухвалила закон, що регламентує запровадження 35% квоти на пісні української мовою в ефірі українських радіостанцій

Сергій Оснач, громадський діяч, активіст громадянського руху «Відсіч», один з активних учасників групи, яка готувала цей закон впродовж кількох місяців, зараз є гостем «Громадського радіо».

У мікрофона працюють журналісти Любомир Ференс і Сергій Стуканов.

Сергій Стуканов: Два тижні тому було два законопроекти щодо квот українського контенту на радіо, але жоден з них не набрав потрібну кількість голосів. Сьогодні законопроект один, і за нього віддали свої голоси 260 народних депутатів. Чому так? Ви досягли якогось компромісу?

Сергій Оснач: Спершу був готовий громадський проект, який розроблявся при комітеті з питань свободи слова і інформаційної політики. Його принципи підтримувала музична спільнота: це єдина квота для всіх радіостанцій та відносно рівномірний розподіл україномовного контенту впродовж доби.

Але цей законопроект не сподобався частині депутатів, які, очевидно, є лобістами олігархічних медійних груп, тому зненацька виник альтернативний законопроект, який теж був внесений до ВР. В результаті голоси поділились.

Сергій Стуканов: Хто ці депутати-лобісти?

Сергій Оснач: Авторів альтернативного законопроекту 10: Ірина Геращенко, Олена Кондратюк, Ольга Червакова, Олександр Абдулін, Іван Крулько, Олена Колганова, Андрій Лозовий, Борислав Береза тощо.

Той законопроект, який вони внесли повністю враховував всі забаганки радіоіндустрії.

Після того, як ВР відхилила обидва закони, було вирішено зробити один узгоджений законопроект. І тут почалось: ми сперечались про винятки для форматів, зменшення квоти, і в решті решт дійшло до такого, що радіостанція може заповнювати 10% українськими піснями, і цього буде досить. Ми не погоджувались, і на наступній зустрічі наші опоненти починали все з початку.

Любомир Ференс: Опоненти — це ті народні депутати, яких ви перелічили?

Сергій Оснач: Там були присутні і представники радіоіндустрії, а також певні депутати, зокрема, члени профільного комітету з питань свободи слова.

Любомир Ференс: Чим вони мотивували?

Сергій Оснач: Представники радіоіндустрії казали, що української пісні мало, вона неякісна та вб’є їхній бізнес, депутати ж говорили, що вони цим законопроектом подбали про українську мову на телебаченні, адже запропонували квоту 50% аудіо-візуального продукту. Але за чинним законодавством аудіо-візуального продукту і так 50%. Тобто вони пропонують українцям 25% української мови на телебаченні і подають це як перемогу.

Сергій Стуканов: Ви казали, що тепер на радіо з’явилась якась «російська година». Що це?

Сергій Оснач: Згідно з ухваленим законом радіостанція має транслювати щонайменше 35% пісень української мовою, і цю квоту потрібно виконувати в проміжки часу з 7.00 до 14.00, і з 15.00 до 22.00. Але посеред цих проміжків виникла «російська година» — з 14.00 до 15.00 радіостанції можуть транслювати все, що завгодно, а українські пісні пускати вночі, коли мало хто слухає.

Також ми в своєму законопроекті наполягали, щоб квота рахувалась за тривалістю пісень і словесно-музичних творів. Ми не хотіли би, щоб поруч з коротенької українською піснею почали крутити «Євгенія Онєгіна» і подавати це як паритет. В законі ж написано, що квота нараховується не за тривалістю, а за обсягом, а що мається на увазі — незрозуміло.

В цьому прийнятому законі нам ще не подобається те, що можуть бути великі перерви між україномовним контентом, все залежить від того, скільки певна радіостанція крутить пісень. Теоретично тепер українські пісні можна покрутити зранку і під вечір, а впродовж дня крутити інший контент. Та сподіваюсь, що керівництва різних радіо так не робитимуть. Ми будемо за цим спостерігати.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.