Слухати

Як вплине розлам льодовика в Антарктиді на клімат планети?

10 січня 2017 - 07:30
FacebookTwitterGoogle+
Розповідає Наталія Гозак ― експерт Всесвітнього Фонду Природи, координатор кліматичного напрямку

Від льодовика Ларсена в Антарктиді от-от відколеться крижина завбільшки ⅔ площі Чернівецької області. Цей айсберг увійде в десятку найбільших айсбергів в історії. Науковці по-різному оцінюють це явище: частина пов’язує його із глобальним потеплінням, частина — ні, і масштаб наслідків також передбачають різний.

Дмитро Тузов: Наскільки це небезпечно для людства?

Наталія Гозак: Зміна клімату зараз розглядаються як одна з загроз для людства. Це дедалі більше усвідомлюють держави, про що свідчить Паризька угода.

Те, що сталось на Антарктиді, дуже цікаво: це величезний розлом довжиною більше 100 км, і до його кінця залишилося близько 20 км. За площею він як п’ята частина Криму.

Ця брила відділиться від материка і швидко роздробиться. Це не підніме рівень океану ― ця брила вже знаходиться в океані. Небезпека у тому, що цей великий льодовик Ларсена стає менш стабільним і все більше кришиться.

Це нормальне явище, вони виникали і раніше. Але шельфовий льодовик є стабільним близько 10 тис. років, і з 1995 р. відкололася перша частина, 2002 р. ― друга, і зараз ― третя частина. Науковці, які ведуть зараз там дослідження, кажуть, що не можна сказати, що це є прямим наслідком зміни клімату.

gozak_nataliya.jpg

Наталія Гозак // «Громадське радіо»
Наталія Гозак
«Громадське радіо»

Але льодовик є тоншим, ніж в інших частинах Антарктиди ― він є далі від полюсу, і він тоншає, оскільки температура океану підвищується, а океан поглинає більшість тепла, що формується завдяки ефекту зміни клімату, і він стає теплішим і кислішим.

Дмитро Тузов: Чи не перебільшують науковці, що підняття середньорічної температури ще на 2˚ призведе до дуже різкої зміни у житті планети?

Наталія Гозак: Фактично з середини минулого століття середньорічна температура в Антарктичному регіоні піднялася на 2,5˚. В Україні з середини минулого століття вона піднялась на 0,85˚.

Водночас різниця між сьогоднішньою температурою і температурою останнього льодовикового періоду ― близько 4˚. Від того, підніметься температура на 1,5˚ чи 2˚, залежить, скільки людей постраждає від нестачі води ― 300 млн чи 3 млрд.

Сергій Стуканов: І популяція людей за 100 р. збільшилась у 7 разів, і це не межа. Це кардинально впливає на температуру на планеті.

Наталія Гозак: Дослідження кажуть, що проблемою є не кількість людей, а те, як ми поводимося із ресурсами і планетою. Абсолютно реально поводитися із ресурсами так, щоб сильно не впливати на клімат і природне середовище.

Дмитро Тузов: На локальному ― українському ― рівні ми можемо задавати певні тренди?

Наталія Гозак: Так, це абсолютно реально. Насправді досить багато робиться. На міжнародному рівні зростає усвідомлення того, що вплив людини загрожує самій людині. Тому кожна країна висуває свої цілі, який внесок вона готова внести у скорочення викидів парникових газів.

Україна з самого початку зазначала, що не перевищить 60% викидів від 1990 р., а громадськість звертала увагу, що зараз наші викиди менші, тобто це дозволяє нам збільшувати викиди.

Країни, які викидають найбільше парникових газів, також зазначають на міжнародному рівні, що готові щось робити у цьому напрямку.

Сергій Стуканов: Якщо усі держави будуть дотримуватися взятих на себе у Паризькій угоді зобов’язань, це зупинить потепління?

Наталія Гозак: Сумарні зобов’язання усіх держав ведуть до утримання температури на рівні 3-3,5˚. Ми не досягаємо мети, якої прагнемо. Тобто кожна держава має взяти на себе більші зобов’язання.

Навіть якщо ми припинимо зараз усі викиди, процес потепління буде продовжуватися від 100 до 300 років. Тобто нам потрібно готуватися до цих змін паралельно зі скороченням викидів.

Сергій Стуканов: Які проблеми, крім браку води, очікують на людство у зв’язку з потеплінням?

Наталія Гозак: Виділяють кілька наслідків: підняття рівня океану, танення льодовикового покриву на полюсах, збільшення інтенсивності і частоти стихійних явищ, збільшення вегетативного сезону.

Дмитро Тузов: Які тренди закладені в енергетичній стратегії України?

Наталія Гозак: Цей документ значно кращий, ніж усі попередні. Але в енергоефективості закладені неамбітні цілі ― збільшення ефективності багатоповерхівок до 2035 р. на 20%. Можна зробити значно більше.

Розвиток відновлювальних джерел енергії розпочнеться тільки 2025 р.. А що до того часу?

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.