Слухати

Як випускникам з окупованого Криму та Донбасу вступити до українських вишів?

26 липня 2015 - 13:38 205
Facebook Twitter Google+
В ефірі заступник міністра освіти Павло Полянський та координаторка освітніх програм «ОПОРИ» Ольга Стрелюк говорять про результати випускних іспитів і початок вступної кампанії

Тетяна Трощинська: Чи відстежувала «ОПОРА» обшуки УЦОЯО?

Ольга Стрелюк: Важко відстежувати те, чого немає. Є одна заява прокурати, але немає реакції Міністерства освіти і науки України. Але хочу сказати, наскільки це вплинуло на абітурієнтів. Насправді ми мали один дзвінок, коли мама телефонувала і запитувала, чому не обновилася інформаційна система «Конкурс» і  чи це якимось чином пов’язано з ситуацією навколо УЦОЯО.

Ірина Славінська: З чим це можна пов’язати? Абітурієнти ще не знають про цю ситуацію чи не вбачають зв’язку?

Ольга Стрелюк: Більшість абітурієнтів вже отримали свої бали. Мають проблеми лише ті, хто загубив свій сертифікат, хто змінив прізвище і треба внести дані. Якби ця ситуація сталася місяць тому, це був би завал вступної кампанії.

Павло Полянський: Думаю, для всіх очевидно, що я намагатимусь бути дуже коректним, оскільки  представляю державну установу. Зроблено дуже гучні, дуже відповідальні заяви Генпрокуратури, а після того мовчанка. Але ця мовчанка – це не добре. Нам не подано жодного факту, що скоєно якесь порушення, які ставлять під сумнів систему ЗНО. За такі слова потрібно відповідати і у разі, якщо не підтвердиться те, що інкримінується, потрібно зібрати масову конференцію і приносити вибачення.

Ірина Славінська: Що це за рішення прокуратури проти освітньої української установи? Це якась прихована гра, яку ми не розуміємо?

Павло Полянський: На ваше запитання найкраще дали б відповіді ті, хто робив ці заяви. Ми можемо висувати різні версії, які будуються на піску.

Тетяна Трощинська: Повертаючись до абітурієнтів, наскільки картина інша у зв’язку з тим, що анексована частина українських територій?

Павло Полянський: ЗНО – це рейтингове оцінювання. Тут на підставі просто того, що частина не брала участь, ми нічого не побачимо. В цілому для мене ситуація стандартна практично за всіма параметрами. 277 тис. абітурієнтів взяли участь у тестуванні з української мови.

Тетяна Трощинська: Деякі абітурієнти приходили з  атестатами, які отримали в ЛНР та ДНР. Чи відомо вам про ці факти?

Павло Полянський: До мене теж приходили. Люди, які вступають з такими папірцями не винні. Через Українську міжнародну школу вони доскладають предмети і отримують українські атестати.

Ольга Стрелюк: Проблема в тому, що дуже довгий період часу нам не варто було цікавитись, щоб вступити до вищого навчального закладу. Люди домовлялися і через хабарі вступали до вищих навчальних закладів. Я припускаю, що ці діти не поцікавилися, що є процедура прикріплення до школи, яка підпорядкована державним органам України, проходити ЗНО і складати.

Ірина Славінська: Що робити випускникам, які мають папери, видані на окупованих територіях?

Павло Полянський: Якщо до цього нічого не було зроблено, то цього ріку уже нічого робити не треба. Цьогоріч ми також відчинили двері для потенційних абітурієнтів з Криму та Донецької, Луганської областей. Їм треба було пройти ЗНО. До цього етапу ми малу справу з кримськими дітьми, в яких атестати були про закінчення 9 класів. З наступного року з’являються діти, у яких немає жодного українського документу. І ми хочемо до початку навчального року запустити онлайн-курси з усіх предметів для всіх класів, починаючи з першого. Можливо, нам вдасться внести зміни, щоб ці діти і складали випробування дистанційно, і отримали українські документи. Натомість вступ до навчальних закладів, на моє переконання, має бути однаковим для всіх без винятку.

Тетяна Трощинська: Чому «ОПОРА» почала консультувати абітурієнтів цього року? Настільки багато новацій? Як про це можна дізнатись більше?

Ольга Стрелюк: Насправді ми займаємось моніторингом вже років 5. Останні 2 роки пропонували свої рекомендації як покращити вступну кампанію. Міністерство пішло нам на зустріч і цього року запроваджено найбільшу новацію – при подачі електронної заяви кожен абітурієнт присвоює їй пріоритет. Ми відчуваємо відповідальність за це. Тому це було основним аргументом чому ми маємо спостерігати і чому маємо консультувати абітурієнтів у цьому році. В чому була проблема попередніх років? Абітурієнти не знають, куди вони хочуть вступати., але оскільки модно отримати вищу освіту, а можливо і дві вищих освіти, значить ми подаємо максимальну кількість заяв для участі у конкурсному відборі. Вже не перший рік заяв можна подати 15. Для мене було шоком, коли попередні роки, коли ми почати працювати з представниками Міністерства, які говорили «Ми виконаємо державне замовлення». Для мене це було як 5-ка в СРСР. Ця гонитва за 15 заявами і їх подача спрацьовувала проти них на етапі складання списків рекомендованих до зарахування. ВНЗ рекомендували одну і ту саму людину за 5 чи 7 заявами. Ми казали як можна вирішити цю проблему. Абітурієнт, подаючи хоч 15 заяв, буде мати лише одну рекомендацію – за найвищим пріоритетом. Система може обирати серед пріоритетів 5, 7,8 і 10. І система рекомендуватиме абітурієнта за пріоритетом 5. Але система буде все рівно обирати до конкурсного балу.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.