Слухати

Як Янукович узурпував владу за допомогою медіа: думка дослідників

03 липня 2016 - 09:50 192
Facebook Twitter Google+
Після зміни Конституції 2010 року ЗМІ не повинні були називати Віктора Януковича президентом. Так вважають Дмитро Потєхін та Євгенія Кузнєцова

kuznyecova_yevgeniya.jpg

Євгенія Кузнєцова // Громадське радіо
Євгенія Кузнєцова
Громадське радіо

Питання самоцензури та узурпації влади під час правління Януковича в студії Громадського радіо обговорили політичний аналітик і засновник Агенції ненасильницьких рішень Дмитро Потєхін та Євгенія Кузнєцова, журналістка, доктор філософії університету Деусто (Іспанія). Вони говорять про результати свого дослідження «Роль ЗМІ в узурпації влади режимом Януковича».

Василь Шандро: Що вас наштовхнуло на таку роботу і в чому полягає її актуальність?

Євгенія Кузнєцова: Особисто я була зацікавлена зробити це дослідження для того, щоб підсвітити проблему самоцензури в сучасній Україні. Мені здається, що українська медіаспільнота не зовсім знає, що таке самоцензура. Самоцензура – це індивідуальне рішення уникати певних тем через обережність, упередженість законів.

Завдяки агенції медіамоніторингу, яка називається «Медіапульс», нам практично подарували архів усіх медіаповідомлень за 4 роки – з 2010 по 2014 роки. Проаналізувавши цей масив даних, ми побачили, що дійсно були випадки самоцензури. 2010 року, коли стався конституційний переворот, у ЗМІ були згадки про узурпацію влади Януковичем. Але 2011 року відбувся різкий спад. Це не була цензура згори, котра би визначала, що не можна говорити про узурпацію. Поступово журналісти почали говорити про узурпацію вже з 2012 року, далі дуже різкий поворот відбувається 2013 року. Але, що цікаво, 2014 року знову маємо спад.

Тетяна Трощинська: Ми говоримо про абсолютно усі медіа?

Євгенія Кузнєцова: База даних «Медіапульсу» включає практично всі рейтингові канали, радіо, друковані ЗМІ (регіональні та національні) і Інтернет-ЗМІ. Щодо обмежень, то у 2010-2011 роках база даних мала досить обмежений доступ до Інтернет-ЗМІ, тому в цьому аспекті можливі припущення.

dmytro_potyehin.jpg

Дмитро Потєхін // Громадське радіо
Дмитро Потєхін
Громадське радіо

Тетяна Трощинська: Окрім самоцензури могли бути інші причини?

Дмитро Потєхін: Це все було наслідком того, що ми це дозволили. Ми не знаємо наскільки припущення про фальсифікацію були реальними. Ми знаємо, що була спроба оскаржити результати виборів, зокрема Юлією Тимошенко. Але це не перетворилося на масову компанію.

Тетяна Трощинська: Ви думаєте, що головна його суперниця Юлія Тимошенко мала на це шанси?

Дмитро Потєхін: Я думаю, що це цілком реально було. Справа в тім, що механізм масово-громадянського протесту залежить більше від неполітичної громадянської компанії.

Євгенія Кузнєцова: Зараз йдеться про зміни до Конституції. ЗМІ недостатньо запрошували до дискусії, вони не змогли підняти дискусії в суспільстві взагалі. Аудиторія має знати, що таке узурпація, аудиторія не повинна розбиратися в деталях.

Дмитро Потєхін: ЗМІ, в першу чергу, повинні говорити про інтереси громадян. Відповідно, журналіст має ставити зокрема владі питання, які поставили б звичайні громадяни. Ми не питали і не уточнювали, в результаті чого ЗМІ вважали відсутність узурпації. Я припускав, що узурпація відбулась, тому що Янукович фальсифікував Конституцію. Це також спосіб узурпації і захоплення влади. Ми дивилися, коли ЗМІ загалом говорили про узурпацію. На сьогоднішній день ми знаємо значно більше завдяки документам, переданим колишнім заступником голови СБУ паном Трепаком в НАБУ.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.