Слухати

Які небезпеки несуть Україні вибори у Франції і Німеччині?

23 листопада 2016 - 22:12 232
Facebook Twitter Google+
Чи приєднаються в 2017 році Франція, де обиратимуть президента, і Німеччина, де обиратимуть парламент, до низки неочікуваних перемог, яку розпочав brexit і продовжив Дональд Трамп?

Про майбутні вибори у Франції і Німеччині говоримо з журналістом Hromadske.ua, експертом Інтерньюз-Україна Володимиром Єрмоленком.

Лариса Денисенко: Як вибори, які відбудуться у Франції і Німеччині в 2017 році, можуть позначитися на політиці цих країн щодо України? За результатами праймеріз у Франції лідирують колишній прем’єр міністр Франсуа Фійон, Ален Жюппе і Марі Ле Пен, яка фактично вийшла на друге місце після Франсуа Фійона. Перший тур президентських виборів у Франції відбудеться 23 квітня 2017 року. Про що свідчать ці цифри?

Володимир Єрмоленко: Треба розуміти, що це були праймеріз в стані республіканської партії. Це правоцентристська партія. Вона раніше називалася Союз за народний рух. Потім виходець з цієї партії Ніколя Саркозі перейменував її на американський манер і очолив цю партію після свого повернення в політику. Він розраховував, що переможе на цих праймеріз і стане кандидатом в президенти. Але Ніколя Саркозі програв. Він лише третій і поступився Франсуа Фійону, який був прем’єр міністром під час президентства Саркозі.

Марі Ле Пен це інша історія. Це ультраправа партія Національний фронт, яка є проросійською і протрампівською. Ми бачимо, що в дослідженнях громадської думки вона тримається дуже високо.

Андрій Куликов: Кого представляє Франсуа Фійон?

Володимир Єрмоленко: Фійон ще більш правий, ніж Саркозі. Це погано для України. Фійон близький до проросійських кіл, він дружив в Путіним, коли той був прем’єр міністром під час президентства Мєдвєдєва. Він бував в резиденції Путіна в Сочі. Франсуа Фійон є одним з тих, хто закликає зняти санкції з Росії. Тобто він більш проросійський ніж Ніколя Саркозі, хоча, можливо, менш проросійський ніж Марі Ле Пен.

Цілком реальною є ситуація, що навесні 2017 року на виборах в другому турі зітніться Фійон від республіканців і Марі Ле Пен від Національного фронту. Хоча ми ще не знаємо, хто буде кандидатом від соціалістів – це велика інтрига.

Андрій Куликов: А чому ми не знаємо, хто буде кандидатом від соціалістів? Вони не брали участь у праймеріз?

Володимир Єрмоленко: У кожної партії свої праймеріз. Соціалісти проведуть їх в січні. Головна інтрига полягає у тому, хто переможе: чи Франсуа Оланд, чи прем’єр міністр Мануель Вальс. Мануель Вальс це нове обличчя в політиці, спортивний, красивий, відносно молодий. Його порівнюють з Джастіном Трюдо чи Бараком Обамою. Мені здається, що якщо висунуть його, він має шанс скласти гідну конкуренцію правим. Але, на жаль, він поки що має незначну підтримку в країні.

Лариса Денисенко: Давайте подивимося на ситуацію в Німеччині. Ангела Меркель заявила, що знову братиме участь у виборах. Аналітики говорять, що конкуренцію їй складуть ліві і зелені, які теж підтримують проросійські настрої.

Володимир Єрмоленко: Насправді в Німеччині ситуація складається набагато краще для України. Пам’ятаєте ці настроїв соцмережах, що Меркель наче як зливає Україну? Насправді ж сам завдяки Меркель зараз зберігається політика санкцій, невизнання анексії Криму. Позиції Меркель сильно постраждали від кризи біженців в ЄС адже саме вона відкрила двері в Європу для сирійських біженців.

Зараз Європа все більше закривається, стає націоналістичною. Рейтинг Меркель впав але зараз він почав підніматися. Що буде в 2017 році? Зараз складно передбачити. Вибори відбудуться або наприкінці літа або восени. Ліво-зелена коаліція може виявитися дуже гібридною сумішшю. Ліві в Німеччині є дуже проросійськими. Соціал-демократи мають різні настрої. А ось німецькі зелені є підкреслено анти російськими. Наприклад великий друг України депутатка Європарламенту від партії зелених Ребека Хармс. Але така коаліція може і не відбутися. Судячи з опитувань вони зараз не набирають достатньо голосів. Тоді знову буде широка коаліція між двома найбільшими партіями, християнськими демократами і соціал-демократами. І зараз відбувається цікавий кульбіт, коли Меркель підтримує Штайнмаєра на ритуальну посаду президента Німеччини. Але якщо Штайнмайр стане президентом – це означатиме новий союз між партіями. І для України це скоріше добре, ніж погано.

Андрій Куликов: У Франції, на відміну від Німеччини, президент є фігурою з реальними повноваженнями. Але також там є і парламент. Наскільки новому президенту чи президентці вдасться знайти з ним спільну мову?

Володимир Єрмоленко: Французький сенат це, все ж таки, не бундестаг і не британський парламент. От, наприклад, там кілька разів підтримали пропозицію зняти санкції з Росії але позицію Франції як держави це не змінило. Тобто важливішими є вибори президента у Франції і вибори бундестагу у Німеччині.

Лариса Денисенко: Якщо у владі в Франції і Німеччині відбудуться зміни, то чи може так статися, що виникне питання про зняття чи пом’якшення санкцій проти Росії? І чи може Франція, якщо вже вона дійсно праворадикалізується, поставити питання про своє членство в ЄС, як це було з brexit?

Володимир Єрмоленко: Якщо Марі Ле Пен стає президентом, то може відбутися frexit, якщо вже називати так цей процес за аналогією. Якщо переможе Фійон, який говорить, що Франція має лишитися в ЄС, то йтиметься про реформування шенгенського простору. Але це для нас теж не дуже добре, адже ми зараз боремося за безвізовий режим. І от у ЄС зараз посилюються голоси про реформування шенгенського простору, тобто створення шенгенської зони №2, де будуть країни, які борються з міграцією.

Якщо говорити про санкції, то санкції за дії на Донбасі продовжені до кінця січня. Тобто рішення щодо їх пролонгації мають приймати десь зараз. Я думаю, що тут не виникне проблем, адже в ЄС весь час наголошують на тому, що санкції триватимуть до повного виконання Росією Мінських угод. Але якщо президентом Франції стане Фійон чи Ле Пен, то ми матимемо ще одно адвоката зняття санкцій в ЄС і Ангелі Меркель буде дуже складно.

Лариса Денисенко: Чи відійде ситуація в Україні на другий чи третій план на фоні виборів у Франції і Німеччині?

Володимир Єрмоленко: Треба розуміти, що у нас є не тільки міжнародні партнери але і національні інтереси. І ми входимо у світ, який зараз набагато більш складний, ніж був в 2013-2014 році. Якою буде американська політика за Трампа? Якою буде французька політика? Україні треба вести свою дипломатію. Ми вже достатньо сильні і треба вірити в свої сили, щоб захищатися, якщо не буде такої підтримки.

Я скептично ставлюся до можливості вирішення донбаської ситуації в дипломатичній площині найближчим часом. Кіпрський конфлікт заморожений з 1974 року, конфлікт в Придністров’ї – з 1992 року. Добре, що зараз в Європі говорять, що на Донбасі не буде ніяких виборів до вирішення безпекової складової. Дуже важливою є тема розміщення поліцейської місії ОБСЕ. На цьому наполягає наш президент, апелюючи до того, що побудова безпекового поясу з миротворців була прописана ще в перших Мінських домовленостях. Важливо, чи буде розвиток ситуації в цьому напрямку. 

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.