Слухати

Якщо ціни на хліб відпустити, вони вже не повернуться, — Лановий

30 вересня 2016 - 07:00 168
Facebook Twitter Google+
З 1 жовтня уряд скасовує державне регулювання цін на соціальні продукти, яке діяло в Україні з 1996 року

unnamed.jpg

Володимир Лановий // «Громадське радіо»
Володимир Лановий
«Громадське радіо»

Згідно цьому регулюванню націнка раніше не могла складати більше 15% на такі товари як хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичина, м’ясо птиці, ковбаси, молоко, сир тощо.

Про це говоримо з директором Центру Ринкових Реформ, професором Володимиром Лановим.

Євген Павлюковський: Як ви сприймаєте таку ініціативу Уряду?

Володимир Лановий: Будь-які зміни в ціноутворенні потребують певної підготовки і сприянню позитивним змінам, а не будь-яким. Що очікував уряд, коли підвищував тарифи на газ та електроенергію, в тому числі, і для виробників хліба та інших соціальних продуктів? Адже всі ці підприємства збільшили свої втирати теж в 4 рази, і, залишаючи ціни тими ж самим, мали одні збитки. Відповідно, тепер вони звертаються до уряду з вимогою якось вирішити це питання.

В умовах, коли мінімальна та середня зарплата і пенсія знаходяться на вкрай низькому рівні, відпускати ціни  — безвідповідальна позиція

Відпускаючи ціни, уряд умиває руки, він тепер ніякого відношення до регулювання цін мати не буде. Але в умовах, коли мінімальна та середня зарплата і пенсія знаходяться на вкрай низькому рівні, відпускати ціни — безвідповідальна позиція. Навпаки, потрібно знижувати всіма засобами ціни, дбати, щоб у виробництва не зростали вироби, і тоді почне працювати ринок. А як же він буде працювати, коли стрибнуть ціни, і люди не зможуть купувати найнеобхідніше?

Анастасія Багаліка: Влітку нам цю ініціативу коментував заступник міністра економічного розвитку та торгівлі Максим Нєфьодов, який говорив, що ціни не знижуються через державне регулювання.

Євген Павлюковський: Також в Міністерстві економіки зазначають, що це не призведе до здорожчення, а сам експеримент доведе, що ми не потребуємо державного регулювання цін.

Володимир Лановий: Таке враження, що вони живуть в іншій країні. В нас деякі люди їдять тільки хліб з макаронами. Якщо хоч одна людина постраждає від таких дій уряду, то це буде свідчити про те, що уряд вчинив неправильно.

Анастасія Багаліка: Максим Нєфьодов говорив, що групи соціальних товарів, на які держава регулювала ціни, були прописані дуже давно. І, наприклад, до групи м’ясо потрапляло і мармурове м’ясо з Австралії. А деякі продути з належних, взагалі можна було обійти: наприклад 20% сметана, яка потрапляла під регулювання, перемарковувалась на 21%, і вже не потрапляла під таку категорію.

Володимир Лановий: Зрозуміло, що все це регулювання держави анахронічно, і деякі товари зникали. Але, якщо брати хліб, були інші хлібобулочні вироби, люди брали кращий хліб, але меншими порціями. Так що і так не було особливого регулювання, щоб говорити, що відбулася якась реформа.

Євген Павлюковський: Як ви думаєте, що відбудеться з цінами на соціальні продукти після 1 жовтня? Ця ініціатива уряду пілотна, вона розрахована на 3 місяця, але експерти говорять, що уряд вже від нього не відмовиться.

Володимир Лановий: Якщо хід цінам вже дан, то назад повернути нічого не можна. Тому що все підлаштується під нові ціни, виробники того ж хліба, вже будуть замовляти собі сировину по певним цінам, враховуючи як вони проіндексують ціни на їхню продукцію.

Безумовно, регулювання цін погіршує якість продукції, але це елементарні закони ринку: треба зробити так, щоб і ціни зросли мінімально, і якість була на вищому рівні.

У Франції, наприклад, в кожному кварталі міст є свій виробник булочок і хліба. І необов’язково це якісь бізнесмени, це можуть бути і старі люди, які мають невелику пічку. Чому в нас немає такої культури? Чому наше Мінекономіки нічого не зробили, що у нас були такі маленькі виробники, а є тільки великий комбінат, який має безліч машин, охорони і всього того, що потрібно для хлібного виробництва?

Треба займатися економікою структурно, а не тільки відпускати ціни.

Євген Павлюковський: Чи можна спрогнозувати той відсоток, на який зросте хліб?

Володимир Лановий: В наших умовах нічого не можна спрогнозувати, тому що все робиться в ручному режимі. Зараз ніхто не знає, чи буде зростати газ, або наприклад, чи не буде падати гривня, для здешевлення якої немає підстав, але їх не було і в 2014 році, все було зроблено в ручному режимі. Так і тут, можливо ціни зростуть на дешеві товари. Хоча я б не сказав, що хліб в нас дешевий.

Я можу лише сказати, що в різних містах по-різному зростуть ціни. Якщо для Києва 9-10 грн за хліб — це нормально, то у Вінниці чи у Хмельницькому — це дорого, і там зростуть ціни значно менше, ніж у нас.

Євген Павлюковський: Окрім хліба, які ще товари будуть реагувати підвищенням ціни на таку урядову політику?

Володимир Лановий: На магазинних полицях лежать застарілі молочні продукти та сири, тому що їх не розкуповують. Тому через бідність населення ціни на молочні продукти та м’ясо не зростуть, по курячій продукції вони навіть падають.

Але виробники молока можуть домовитися з супермаркетами, що треба піднімати ціну, наприклад, на 2 грн, і якщо не спрацює антимонопольний комітет, то так і залишиться.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.