Слухати

Є загроза того, що більшість членів ЦВК будуть пов’язані з чинною коаліцією, - Шипілова

04 лютого 2018 - 10:18
Facebook Twitter Google+
23 січня Петро Порошенко підписав подання на призначення нових членів Центральної виборчої комісії
Є загроза того, що більшість членів ЦВК будуть пов’язані з чинною коаліцією, - Шипілова / Програми на Громадському радіо

Кого призначать до Центральної виборчої комісії і чи не буде там монополії однієї політичної сили?

Ми запитаємо в менеджерки проекту IFES Юлії Шипілової.

IFES – це міжнародна організація, яка відстежує, як працюють виборчі системи, допомагає правильно працювати виборчим комісіям та багато років вже працює в Україні.

Наталя Соколенко: Президент просто подав перелік прізвищ. Наскільки це є практикою для інших європейських країн? Там теж суспільству подається якийсь список, і далі, без обговорення, парламент його приймає, чи все ж таки обговорення ведеться в парламенті чи ЗМІ перед оприлюдненням списку?

Юлія Шипілова: Не в усіх країнах вибори організовують ЦВК. Існує три моделі адміністрування виборів. Перша – урядова, де будь-яке міністерство може організовувати виборчий процес. Але це в країнах сталої демократії, де люди довіряють владі в тому, що результати не будуть спаплюжені. Друга – варіант змішаної системи, коли є два органи, один – урядовий, інший – неурядовий. І неурядовий орган в цьому випадку також створюється державою, але він є незалежним і самостійним. Третя – Центральні виборчі комісії, які існують на всьому пострадянському просторі.

Анастасія Багаліка: Якими якостями мають володіти члени комісії, щоб оцінювати перебіг виборів? Це обов’язково юридична освіта чи ні?

Юлія Шипілова: В різних країнах ці критерії різні. Якщо говорити конкретно про Україну, то тут лише є вимога щодо громадянства, віку (від 25 років), а також сказано, що голова, заступники голови, секретар та не менше п’яти інших членів ЦВК мають володіти юридичною освітою. Тобто в нас комісія складається з 15-ти членів, мінімум 9 повинні мати юридичну освіту, інші можуть і не мати.

Крім того, не можна бути народним депутатом України, не можна бути суддею, тобто не можна займати державні посади.

Наталя Соколенко: Але балотуються зараз депутати?

Юлія Шипілова: Так, серед кандидатів в нас є два народні депутати, але, як із призначенням на інші посади, вони можуть скласти свій мандат після призначення.

Наталя Соколенко: Чи немає вимоги щодо попередньої діяльності, щоб до ЦВК не потрапила людина, яка раніше займалася цим питанням, наприклад, була дотична до реформ в цій галузі?

Юлія Шипілова: На жаль, таких формальних критеріїв в законі про Центральну виборчу комісію не висунуто.

Наталя Соколенко: Чи є громадський контроль за діяльністю ЦВК? Чи є якийсь спосіб, що ми як громадяни могли відстежувати та сигналізувати, що хтось із членів ЦВК порушує закон чи маніпулює?

Юлія Шипілова: Формально законом не вимагається від ЦВК створювати громадську раду, але це не означає, що громадського контролю немає. В нас є потужні громадські організації – це Громадянська мережа «Опора», і Комітет виборців України, які контролюють діяльність ЦВК і надають свої пропозиції. Міжнародна спільнота, до речі, теж контролює і бачить, що відбувається в діяльності Центральної виборчої комісії.

На жаль, у тому складі, який запропонований президентом, немає представників Опозиційного блоку чи ВО «Батьківщини»

Анастасія Багаліка: Як ви можете оцінити той список кандидатів, який запропонував президент? Чи хтось з цих кандидатів викликає якісь застереження у професійної спільноти чи журналістів?

Юлія Шипілова: Викликають зауваження не конкретні особистості, а в цілому склад, який був запропонований президентом України. До Верховної Ради поки що не зареєстроване це подання офіційно, тому ми очікуємо, що подання, можливо, буде змінене.

Наталя Соколенко: Можуть з’явитися нові прізвища?

Юлія Шипілова: Так, ми можемо побачити інший список, аніж ми маємо наразі. Наразі президент оголосив, що він внесе до Верховної Ради України 14 кандидатур на 13 вакантних місць.

Викликає занепокоєння в цьому списку те, що там, принаймні, 8 кандидатур були номіновані чинною коаліцією – «Народний фронт» та БПП. Також по одній кандидатурі було номіновано групами «Відродження» та «Воля народу», також фракціями «Радикальна партія Олега Ляшка» та ВО «Самопоміч». Ще дві кандидатури залишаються темними «лошадками», і ми не можемо з впевненістю сказати, хто їх номінував.

Що ми можемо мати в результаті цього? Ми можемо мати, що, принаймні, 10 людей у складі ЦВК можуть бути певним чином афельовані з чинною коаліцією.

Анастасія Багаліка: Які небезпеки в собі це несе?

Юлія Шипілова: Це означає, що ми відкриваємо вікно спекуляцій щодо доброчесності виборчого процесу. Тому що, на жаль, у тому складі, який запропонований президентом, немає представників Опозиційного блоку чи ВО «Батьківщини». Це не означає, що питання зараз про ці політичні сили, це питання про те, що вони також повинні мати своїх представників. Адже Кодексом належної практики у виборчих справах Венеційської комісії Ради Європи передбачено, що при формуванні ЦВК мають враховуватися позиції всіх депутатських груп та фракцій.

Що відбувається наразі? Ми вже почули голос і ВО «Батьківщини», і Опозиційного блоку з приводу того, що вони незадоволені тим, що немає їхніх представників у цьому складі.

Якщо подивитися в перспективу, то коли ми прийдемо до виборів президента України, а потім і парламенту, ми будемо чути постійно, що, оскільки немає в ЦВК представників тих чи інших партій, вони не можуть контролювати, і тому будуть постійно ставити під питання, чи відбувається виборчий процес у відповідності з міжнародними стандартами.

Кодексом належної практики у виборчих справах Венеційської комісії Ради Європи передбачено, що при формуванні ЦВК мають враховуватися позиції всіх депутатських груп та фракцій

Наталя Соколенко: Як формально прописано – має президент радитися і вводити різних представників фракцій, в тому числі, і опозиційних, до переліку, який він вніс до парламенту? Чи це питання політичної культури?

Юлія Шипілова: В законодавстві написано, що президент проводить консультації і враховує позиції депутатських груп та фракцій. А що мається на увазі під словом «враховує» — це широке поняття. Але оскільки  подання ще не зареєстровано у Верховній Раді, то є шанс щось змінити.

Проте є інша загроза: оскільки наразі внесено 14 кандидатур, а вакантних місць лише 13, ми не розуміємо, як буде відбуватися процес призначення. Кого з цих 14 кандидатур вони не проголосують? Чи будуть вони голосувати по одній кандидатурі, чи будуть голосувати як за цілий склад? Наразі це невідомо. За регламентом ВР вони мали б голосувати за кожну кандидатуру окремо.  Але тоді питання, кого з 14-ти не проголосують.

Ми можемо мати, що, принаймні, 10 людей у складі ЦВК можуть бути певним чином афельовані з чинною коаліцією

Наталя Соколенко: Зараз є шанс у тієї ж «Опори» чи Комітету виборців України ще якось вплинути на процес чи президента, щоб він виконав цю норму закону про те, що він має врахувати всі думки фракцій в парламенті? Чи може це бути питанням лише політичного класу?

Юлія Шипілова: Я знаю, що Громадянська мережа «Опора» доволі активно контролює цей процес та вчиняє будь-які дії, які є прийнятними в цій ситуації. Тому що дуже важливо, щоб парламент проголосував саме за той склад ЦВК, який буде політично збалансований. Навіть якщо президент завтра внесе 17 кандидатур, то важливо, щоб із тих 13, які залишаться, були представники всіх депутатських груп та фракцій.

Міжнародна спільнота теж слідкує за тим, що відбувається, зокрема посол Великої Британії в Україні Джудіт Гоф у своєму Твіттері нещодавно також зазначила про те, що вона очікує від української влади призначення політично збалансованої Центральної виборчої комісії.

Отже, єдина вимога з точки зору міжнародних стандартів – це політична збалансованість.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.