Слухати

ЄС може ввести санкції за масові порушення прав людини на окупованих територіях

14 травня 2017 - 07:31
FacebookTwitterGoogle+
Про це заявила правозахисниця, голова правління Центру Громадянських Свобод, координатор Євромайдан SOS Олександра Матвійчук

Євген Павлюковський: Чому ЄС має активізуватися і почати допомагати Україні із вирішенням проблем з правами людини у Криму і непідконтрольній частині Донбасу?

Олександра Матвійчук: Ніхто не зобов’язаний нам допомагати. Допомагають тим, хто бореться, і за підтримку також треба боротися. Рекомендації, розроблені правозахисною спільнотою України і презентовані у Брюсселі ― це наше бачення, яке ми хочемо нав’язати ЄС.

Ми знайшли ряд кроків, які допоможуть змінити на краще ситуацію з правами людини в окупованому Криму і на Донбасі. Ми побачили, що ЄС намагається уникати складних тем, і згадує про Крим лише на річницю анексії. Ми вирішили почати адвокаційну кампанію, щоб ЄС взяв на себе зобов’язання здійснити ряд кроків, які мали б постійний характер.

Василь Шандро: Що це за кроки?

Олександра Матвійчук: Оскільки РФ постійно проводить політику ізоляції Криму і заперечує свою причетність до незаконних збройних формувань на Донбасі, ми пропонували створити нову інституцію в ЄС. Це має бути спеціальний представник з питань порушення прав людини на території окупованого Криму і Донбасу. Цей представник постійно відслідковував би цю ситуацію і постійно звітував Раді ЄС і Європарламенту.

Такий представник був започаткований щодо Кавказу, і ці території заслуговують на таку ж увагу.

Також у рекомендаціях є започаткування постійних слухань у Євроарламенті.

Також важливим є створення нового майданчика по Криму. Якщо щось стається по Донбасу, є принаймні формат, у якому ці питання можна піднімати. Якщо щось стається у Криму, де взагалі про це говорити?

Ми рекомендуємо створити новий формат за участі ЄС по деокупації Криму. У березні ця вимога вже знайшла своє відображення.

Василь Шандро: До кого можуть звертатися люди на окупованих територіях з приводу порушення їх прав?

Олександра Матвійчук: Є нова якість, яку ми відслідковуємо у 2017 році. Якщо раніше ми говорили про стрімке звуження прав і свобод ― розслідували незалежних журналістів, забороняли мирні зібрання, зростала кількість політв’язнів, то з початку 2017 р. бачимо, що почали переслідувати адвокатів політв’язнів і людей, що їм допомагають.

Це означає, що повітря несвободи розрослося так, що люди почали задихатися. Ми просили зробити серйознішими санкції по Криму. Нам відповідали: це санкції за анексію, у них немає правозахисних критеріїв. Ми виявили, що ЄС може ввести санкції за масові порушення прав людини.

Тому одна з наших рекомендацій ― введення секторальних санкцій щодо РФ за масові порушення прав людини у Криму.

Євген Павлюковський: Як це працює за процедурою введення?

Олександра Матвійчук: Це питання політичного рішення, яке має прийняти Рада ЄС. Звичайно, рішення ґрунтуються як на національних інтересах, так і на успіху української сторони, яка може продемонструвати його в міжнародних інстанціях, які користуються довірою.

Це рішення вже назріло. Це чи не єдина можливість охолоджуючого ефекту на стрімке згортання громадянського простору на півострові.

Василь Шандро: Як і кому можуть поскаржитися люди зараз?

Олександра Матвійчук: Важко давати абстрактні поради, треба вивчати конкретні випадки. Наприклад, наші колеги, російські правозахисники, кажуть, що попри безрезультативність системи захисту прав людини, треба залишити сліди, тому що для Європейського суду з прав людини одним з критеріїв прийнятності скарги є вичерпання усіх засобів захисту в межах національних кордонів.

Василь Шандро: Як Україна реагує на ці справи? Їх розслідують?

Олександра Матвійчук: У наших рекомендаціях є і частина «домашнього завдання» для української влади. Ми вже три роки говоримо про необхідність створення міжвідомчої групи, яка б збирала, аналізувала і систематизувала інформацію про порушення прав людини, воєнні злочини, злочини проти людяності на окупованих територіях і в ході війни.

До червня 2018 року Україна має подавати меморандум у Міжнародний суд ООН. Я дуже сподіваюся, що всі необхідні докази вже заготовлені, але Україна досі не передала докази ефективного контролю РФ над незаконними збройними формуваннями до Міжнародного кримінального суду.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.