Слухати

Європарламент підтримає безвізовий режим для України - прогноз оглядача

21 вересня 2016 - 07:31
Facebook Twitter Google+
Чи можливе скасування віз? Оглядач євроінтеграції роз'яснює процедуру надання безвізового режиму
Європарламент підтримає безвізовий режим для України - прогноз оглядача / Програми на Громадському радіо

В студії Громадського радіо Анатолій Марциновський, оглядач питань європейської тематики

Ольга Веснянка: У нас є свіжа заява комісара ЄС з питань розширення європолітики сусідства Йоганнеса Гана про скасування віз у жовтні для українців. Чи є це європопулізмом, чи це правда і нам вже готувати біометричні паспорти? Як ви сприймаєте цю заяву комісара ЄС?  Нам вже обіцяв безвізовий режими Дмитро Шульга, директор європейської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження», він говорив, що це відбудеться, коли у нас запрацює електронне декларування. 

marcynovskyy.jpg

Анатолій Марциновський // «Громадське радіо»
Анатолій Марциновський
«Громадське радіо»

Анатолій Марциновський: У людей, які намагаються відстежувати перипетії нашого шляху до безвізового режиму, вже голова йде обертом від чисельних прогнозів. У 20х числах серпня президент Порошенко оголосив, що безвізовий режим буде за лічені тижні, потім – до кінця осені. Тепер комісар заявляє, що це буде до кінця жовтня.

Ірина Соломко: Це реально?

Анатолій Марциновський: Думаю, що ні.

Ірина Соломко: Експерти нам говорили, що навіть технологічно і бюрократично цей процес буде здійснюватися, як мінімум, до кінця року.

Анатолій Марциновський: Я не знаю, як рахує комісар і як рахує президент Порошенко, та надання безвізового режиму – це процедура. Спочатку рішення має ухвалити Європейський Парламент, потім Радою Євросоюзу. Це все має бути підписано, опубліковано в офіційному журналі ЄС і через 20ть днів воно набуває чинності. Інституції Євросоюзу не працюють кожен день, у них є певний календар. 26го вересня це питання буде голосуватися в профільному Комітеті Європарламенту із громадянських свобод та внутрішніх справ. Будемо сподіватися, що воно пройде. Далі своє слово має сказати Європейський Парламент.

Ольга Веснянка: Це проект рішення?

Анатолій Марциновський: Так. Потім воно буде винесено на голосування в сесійну залу Європейського Парламенту. Європарламент у жовтні засідає два рази: з 3го по 6те і з 24го по 27ме. Я не вірю, що з Комітету за тиждень прийде документ, все це довше робиться. І я не бачу підстав для форсування цього рішення. Існують навпаки політичні причини, які спонукають не поспішати. Імовірно Європарламент проголосує з 24го по 27ме. Потім Рада Євросоюзу з питань юстиції та внутрішніх справ має також ухвалити це рішення. Вона засідає 13-14го жовтня і ми, очевидно, туди не вписуємося. Наступне засідання – аж в грудні (8-9го).

Ольга Веснянка: З кого складається ця рада?

Анатолій Марциновський: З міністрів внутрішніх справ усіх країн Європейського Союзу.

Ольга Веснянка: А який наступний крок після цієї ради?

Анатолій Марциновський: Якщо вона голосує, тоді певний час іде на підготовку закону. Це підготовка до підписання президентом Європарламенту і міністром закордонних справ країни, яка головує в ЄС. Потім він друкується в офіційному журналі і на 21й день набуває чинності.

Ірина Соломко:  Це процедурні моменти. Але є ще й інші виклики і ризики для України. Що як на певному етапі певні люди не забажають приймати певні рішення, аргументуючи це неповним виконанням умов. Наприклад, ситуація з електронним декларуванням – є певні зачіпки, які, при бажанні, можуть дозволити голосувати проти цього рішення.

Анатолій Марциновський: Той же комісар Ган раніше заявляв, що до української влади є недовіра після серпневої скандальної історії з електронним декларуванням в Євросоюзі і тепер ЄС буде пильно стежити за подальшим розвитком ситуації - це напряму стосується безвізового режиму. Тепер він каже інше і тут є велика суперечність. Декларування у нас буде два місяці і в цей час існує ризик, що певні політичні сили забажають пом’якшити відповідний закон, щоб зробити цей процес більш комфортним для чиновників.

Ольга Веснянка: Може бути так, що в Європарламенті виступить хтось на кшталт Марін Ле Пен і скаже про міграційні загрози з України та якась частина європарламентарів погодиться.

Анатолій Марциновський: Схоже на те, що Європарламент дуже позитивно налаштований та має проголосувати. Попереднє обговорення, яке було на початку вересня засвідчило позитивний настрій. Більшою проблемою є Рада Євросоюзу. ЄС прив’язує надання безвізового режиму Україні, так само, як і Грузії, до ухвалення законодавства, яке дозволить призупиняти безвізовий режим у разі, якщо країна, яка його має, вносить поправки, що викликають міграційний ризик. 

Ольга Веснянка: Чому ми так дивуємося свіжій заяві Йоганнеса Гана, якщо фахівці з закордонних справ в Україні говорили про потребу пролобіювати такого ґатунку заяви? Може це сталося?

Анатолій Марциновський: Йоганнес Ган – чиновник високопоставлений, але він не вирішує таких питань. Він бюрократ, який найнятий для роботи в інституціях ЄС.

Ірина Соломко: Тобто в політичному сенсі це нічого не означає?

Анатолій Марциновський: Ми могли б припустити, що Йоганнес Ган знає щось із внутрішньої дискусії в Євросоюзі, хоча він не є профільним комісаром. Профільний комісар Аврамопулос – з питань внутрішніх справ і юстиції по безвізовому питанню. Ган займається Україною, оскільки займається європейською політикою розширення. Тому він може сказати, що є бажання, але також є процедура та політичні ризики.

Ірина Соломко: Якщо говорити про політику розширення – ми пам’ятаємо початок Євромайдану, угоду про асоціацію, зону вільної торгівлі. Дуже багато було застережень, що все це зіграє в мінус для України. Зараз ми маємо зону вільної торгівлі. Які підсумки можна підбити і яку дати відповідь тим скептикам на закиди, які вони озвучували?

Анатолій Марциновський: Зону вільної торгівлі ми маємо лише з 1го січня, до того були автономні торгівельні  зони вільної торгівлі. Ми не можемо сказати, що справдилися всі прогнози 2013 року. Тоді говорили щодо переваг угоди про асоціацію. Казали, що це посилить конкуренцію на українському ринку, бо якісні європейські товари прийдуть сюди. Це не сталося, насамперед, через обвал гривні, зниження купівельної спроможності України. Нам вигідно експортувати, а вигоди у імпортерів немає. Найгірше, чого не сталося, на сьогодні не реалізується стратегічна перевага угоди про асоціацію – це перетворення України на майданчик для інвестиції нових технологій, які могли б сюди прийти, якби послідовно і добросовісно реалізовувалися обіцяні реформи. Військовий конфлікт – теж певною мірою застереження для інвесторів. Але корупція і незахищеність інвесторів відлякує не менше.

Ольга Веснянка: Ви також є тренером для журналістів і журналісток у регіонах. Викладаєте такий тренінг – «Угода про асоціацію з ЄС від А до Я». Чи спостерігаєте, що в регіонах і донині є плутанина між поняттями «Рада Європи» з «Радою ЄС»? Які найбільш поширені помилки?

Анатолій Марциновський: Є помилки, які можна зустріти навіть в центральних медіа, а в регіональних тим більше. Дуже часто зв’язують угоду про асоціацію і безвізовий режим, хоча вони одне до одного не стосуються. Або угоду про асоціацію і членство в ЄС, а це різні речі. Рада Європи, Європейська Рада, Рада Євросоюзу – це все часто плутається. Вживають термін «асоційоване членство», хоча такого взагалі немає. Багато пишуть про зону вільної торгівлі з ЄС, хоча немає окремої угоди, а є лише один з розділів угоди про асоціацію, який формує цю зону вільної торгівлі. Існує також багато міфів, що Європа хоче перетворити Україну на сировинний додаток.

Ольга Веснянка: Тобто ці «лякалки» існують?

Анатолій Марциновський: Я в рамках підготовки до тренінгу зустрічаю такі матеріали. Історія з забороною на вивезення необробленої деревини, що стала однією з проблем у відносинах Україна-ЄС, сприймається як спроба ЄС перетворити нас на сировинний додаток. Хоча першопричина масової вирубки лісів і експорту – це беззаконня і корупція. Україна має створити гарне бізнес-середовище, щоб можна було організовувати підприємства з переробки цієї деревини й виготовляти продукт з доданою вартістю, а не везти в Європу просто сировину.

Ольга Веснянка: Ці міфи по регіонам якось розподіляються, чи не будемо узагальнювати таким чином?

Анатолій Марциновський: Можливо, в східних регіонах їх більше.

Ірина Соломко: Зацікавленість журналістів і представників європейських структур в подібних тренінгах – наскільки висока?

Анатолій Марциновський: Існує дуже багато проектів, спрямованих на підвищення професіонального рівня регіональних журналістів. Проводиться багато конкурсів на цю тематику. Інтерес підживлюється. Я зустрічав багато колег з віддалених регіонів України, що є зацікавленими у цій темі і намагаються її просувати, хоча їм треба більше знань.

Ольга Веснянка: Чи підтримуєте ви звернення «Європейської правди» до всіх урядів Європи, щоб Україні не давали гроші, поки вона не зробить систему електронного декларування?

Анатолій Марциновський: Абсолютно підтримую.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.