Слухати

Європейці не вірять, що контроль над кордоном буде повернуто — експертка

27 березня 2016 - 10:02 442
Facebook Twitter Google+
Але це не заважає їм тиснути на Україну в ухваленні закону про вибори на Донбасі — каже Марія Золкіна, аналітик Фонду «Демократичні ініціативи»

maryya_zolkyna_0_0.jpg

Марія Золкіна // Громадське радіо
Марія Золкіна
Громадське радіо

Василь Шандро: Які висновки можна зробити із того, що ви почули у Європі?

Марія Золкіна: Це був один із найінформативніших тижнів з того, що ми почули. У нас була невелика делегація, люди там змінювалися і було кілька різних програм.

Але найбільш інформативна частина у нас стосувалася 2 речей: програма, яку організовувало представництво фонду Кондрата Аденауера в Україні для молодих політиків або вперше обраних, плюс представників громадянського середовища, і далі у нас були публічні дебати за допомоги Фонду «Відродження» а Гаазі з приводу референдуму.

Для мене цікавим було те, що відбувалося за зачиненими дверима. У Євросоюзі вже почали готуватися до тих дебатів, які будуть в червні для того, щоб в липні було рішення по санкціях. Все це накладається і на завершення питання з безвізовим режимом, і на підготовку до референдуму в Нідерландах, тобто ситуація насправді багатогранна.

Ми почули, що позиція української держави на сьогодні не розуміється в столицях багатьох країн Європейського Союзу. Це був серйозний меседж, який нам ретранслювали представники урядових структур.

Існує серед політичних еліт ЄС певний дисонанс між тим, що Україна говорить, наприклад, декларація про те, що Донбас є і залишається частиною України і ми готові займатися реінтеграцією і тим, що немає, наприклад, стратегії реінтеграції прифронтових територій, повноцінної державної політики відносно людей, які покинули території, немає конкретної готовності говорити про ті ж вибори.

Виходить так, що нібито Україна говорить, що ми готові займатися реінтеграцією, але коли пропонують це обговорювати з питаннями про вибори чи змінами до Конституції, то ми до цього не готові. Чому це відбувається? Як виявилось для політиків національного рівня в країнах-членах ЄС це часто не зрозуміло. Їм не зрозуміла аргументація.

Ми всі розуміємо, що на нас в червні-липні будуть чекати поки що найгарячіші за весь цей період дебати стосовно того, в який спосіб продовжувати санкції. Скоріш за все санкції будуть продовжені.

Європейські політики готові заплющити очі на те, що немає справжнього режиму «тиші», що не закрите питання з поверненням незаконно утримуваних осіб, але виглядає так, що за нинішньої інтенсивності конфлікту вони готові переходити до перемовин з політичних питань. Це як мінімум ухвалення законодавства про проведення виборів на непідконтрольних Україні територіях.

Очевидно, що прогрес відбуватиметься за рахунок поступок України, якщо відбуватиметься. Єдиний формат, який більш-менш в очах європейських політиків виглядає варіантом реінтеграції — це Мінський формат.

Василь Шандро: А які це поступки?

Марія Золкіна: Як мінімум, це ухвалення закону про проведення виборів на окупованих територіях Донбасу. Для переважної частини нашого суспільства це звучить дико і у нас були насправді дуже серйозні дебати з нашими європейськими колегами.

Важливим є те, що українська держава не змогла за 2 роки після Майдану показати той рівень перетворень, на який очікувало з одного боку суспільство, а з іншого наші західні партнери.

Зараз аргументи тиснути на Україну і виконувати Мінські домовленості майже в односторонньому порядку частково пояснюється тим, що Україна не показує у внутрішньому полі тих кроків і того успіху, на який від неї очікують.

Тетяна Трощинська: Що це може означати?

Марія Золкіна: Дратують проблеми з корупцією — це питання №1 по всіх секторах, яких тільки можливо.

Це все стосується системних претензій. Наприклад, подолання корупції в оточенні найвищих посадових осіб. Другий момент — це проведення конкретних реформ. Дуже рідко ЄС чи США називають конкретні імена, але один з таких прикладів — це питання нинішнього Генерального прокурора, є претензії до того, як працює Шокін і є така думка, що він не повинен лишатися на цій посаді.

Тетяна Трощинська: Що хотіли б бачити наші європейські партнери?

Марія Золкіна: Це в першу чергу стосується прозорості процесів. Все крутиться навколо корупції. Ми маємо ситуацію, коли інтенсивність конфлікту зменшилася. У цій ситуації на національному рівні політичні партії країн-членів ЄС менше зацікавлені, щоб активно підтримувати країну шляхом збереження санкцій.

Василь Шандро: Чи називались якісь конкретні дати?

Марія Золкіна: Називався 2016 рік, як рік проведення виборів на Донбасі. Мінімум, на якому наголошують наші європейські партнери, щоб Україна продемонструвала, що вона готова далі йти шляхом виконання Мінських домовленостей.

Крім цього у нас в суспільстві є момент, що навіть, якщо вибори на окупованих територіях Донбасу пройдуть, то частина українців не зможе їх прийняти. На рівні громадської думки, за нашими дослідженнями, було кілька умов, без яких люди не могли б визнати будь-яке голосування.

Перше — відповідність українському законодавству, але це можна вирішити технічно. Друга — відновлення контролю за кордоном, що не відбудеться ані до, ані після виборів.

Василь Шандро: А чому?

Марія Золкіна: Навіть європейці в це не вірять. Від одного дуже впливового посадовця ми почули, що він сам не вірить, що в найближчому майбутньому російська сторона поверне контроль Україні над кордоном. Але це не означає в очах багатьох європейських політиків, що ми не повинні намагатися привести політичну частину Мінську в дію.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.