Слухати

З 3 людей, що потрапляють в реанімацію, вертається лише один, — В. Сердюк

05 серпня 2016 - 08:02 752
Facebook Twitter Google+
В реанімаційних відділеннях практично немає чим рятувати людей: мало кисню, газоаналізаторів, апаратів штучного дихання та керованих апаратів для анестезії — Віктор Сердюк

dsc06173.jpg

Максим Іонов та Віктор Сердюк // «Громадське радіо»
Максим Іонов та Віктор Сердюк
«Громадське радіо»

У студії «Громадського радіо» працюють Євген Павлюковський та Любомир Ференс.

Громадською Радою при Міністерстві охорони здоров’я та Всеукраїнською Радою захисту прав пацієнтів був ініційований круглий стіл з новою командою Міністерства охорони здоров’я. Про що йшла мова та чого чекати від нової команди розповідають очільники організацій Максим Іонов та Віктор Сердюк.

Любомир Ференс: Чому і для чого була ініційована ця зустріч?

Віктор Сердюк: Основна мета — дати сигнал новій команді Міністерства охорони здоров’я про те, що громадськість та експерти, які добре знають, що потрібно людям, готові до співпраці з ними. Ми хотіли донести, в яких напрямках, хотіли б співпрацювати і зрозуміти, що нас почуто. Ми чекаємо на результат за 40 днів.

На круглий стіл виносилось три теми. Перша — служба реанімації та анестезіології. Щорічно збої в цій системі забирають життя 200 тисяч людей. Вона має працювати, як годинник, і не зупинятися ні на хвилину. Якість і безпека пацієнтів реанімації має бути пріоритетом. Друга тема — інфекційна безпека. І третя тема — своєчасне забезпечення ліками. Було досить бурхливе обговорення цих проблем. Ці три теми були розбиті на дві частини: те, що можна зробити негайно, та більш стратегічна — визначення пріоритету безпеки пацієнта.

Євген Павлюковський: Наскільки система реанімації та анестезіології зараз перебуває у стані реформування. Ми багато чуємо про те, що у нас створюються загони лікарів на мотоциклах та інші медичні підрозділи. Все це має позитивно впливати на стан цієї системи. Цього не відбувається чи це відбувається дуже повільно?

Віктор Сердюк: Все це дуже добре і потрібно. Але коли людину привозять у реанімацію, а там немає кисню або відсутні такі важливі апарати, як, наприклад, газоаналізатор — апарат, за допомогою якого визначають, як людину лікувати, наскільки вона може дихати і тому подібне. Лише 3,5% реанімаційних відділень мають газоаналізатори. Це катастрофа! Має бути 100%. А «моторесурс» апаратів штучного дихання вичерпаний у 80% випадків. У нас черга, для того щоб подихати апаратом штучного дихання. Це нонсенс! Саме через це ми мали такі величезні втрати під час банальної епідемії грипу.

Максим Іонов: Мова йде про загальну ургентну допомогу, тобто догоспітальний етап, перша допомога, ранньогоспітальний етап в приймальному відділенні та реанімація, тобто те, з чим будь-який громадянин може зіштовхнутись. Це те, чим має забезпечити держава по мінімуму.

Віктор Сердюк: Це той мінімум, який має бути забезпечений по-максимуму.

Євген Павлюковський: Але ж у нас виділяються кошти на реформи, в принципі. Хіба саме ці статті, як одні з найголовніших, не фігурують у кошторисах?

Віктор Сердюк: Ні, не фігурують зовсім. Той же апарат для анестезії, він має бути керованим. А у нас всього приблизно 30 апаратів для керованої анестезії. В Білорусі — 600. Ми можемо довезти людину, лікувати на первинній ланці, а в реанімації маємо 30% смертність. Завезли трьох — вивезли двох. На жаль, це страшні речі.

На круглому столі були головні фахівці з реанімації, представники з наукових установ, які запевнили, що мають кадри, які готові до роботи і чекають на інструкції та мінімальні ресурси і забезпечення.

В Одесі реанімаційне забезпечення в 5-6 раз краще, ніж загалом по Україні, бо там мер поставив завдання, створити умови для виживання та реабілітації людей після інфаркту та інсульту.

Любомир Ференс: Нова очільниця Міністерства охорони здоров’я Уляна Супрун нещодавно виступила з заявою про те, що МОЗ буде ініціювати засідання РНБО через ситуацію з вакцинацією. Через те, що за її словами, питання імунопрофілактики вийшло на рівень керівництва держави. Чи піднімалася це питання на круглому столі?

Максим Іонов: Це питання вже давно треба було підняти на рівні національної безпеки. Але все залежить від того, у якій формі його піднімати. Якщо у формі слабкого інформування батьків — це одна сторона, якщо піднімати питання зі сторони недостатності або відсутності вакцин в лікарнях — це зовсім інше питання.

Євген Павлюковський: Ми часто чуємо, що трапляються летальні випадки після вакцинації. Люди елементарно бояться прищеплювати і своїх дітей, і себе. Ми практично не чуємо якихось позитивних тенденції, наприклад, про те, що захворюваність на якусь хворобу зменшилась на певний відсоток. Можливо, є сенс розгорнути агітацію за вакцинацію?

Максим Іонов: На мій погляд, будь-яка агітація має бути раціональною. І робити перебільшення у такому важливому питанні, як вакцинація, я думаю, не слід. Звісно, необхідно поміняти деякі позиції і відношення до цієї політики. Але, наприклад, я не можу порадити батькам зробити вибір в ту чи іншу сторону — це їх право батьків. Питання в тому, як проводиться підготовча інформаційна робота на місцях.

Віктор Сердюк: Це питання дуже просте. Якщо буде рядок у бюджеті на інформування, то воно буде.

Предмет сьогоднішньої дискусії в конкретних питаннях. Ми будемо працювати у напрямку убезпечення безпомічних пацієнтів, які не можуть самостійно встати і купити собі ліки. По інфекційній безпеці ми ставимо питання про те, що вже з 6 серпня, може перестати працювати Київський міський лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я. Для того щоб він запрацював достатнього надати розпорядження, і сьогодні, за нашими даними, вже нібито щось відбувається. Вже три місяці в Борисполі лежать лікарські засоби для лікування онкохворих дітей і необхідно їх звідти забрати. Це дуже прості кроки.

Євген Павлюковський: Є ідея створити такі собі імунні карти для українців, які діють в низці країн і визначають, наскільки потрібне конкретній людині певне щеплення. Чи доцільні такі карти в Україні і чи ведеться робота по їх впровадженню?

Віктор Сердюк: Основне питання для українців — як їм вижити. Введення таких імунних карт ми абсолютно підтримуємо. Ми готові спільно з новою командою над цим працювати. Але ми говоримо ще й про те, від чого не можна убезпечитись: від укусу змії, від ботулізму, від банальної малярії. У нас в Україні близько 150 людей помирають від малярії кожного року.

Любомир Ференс: Довгий час крісло очільника Міністра охорони здоров’я було вакантним. МОЗ сам по собі — це така корупційна діжка, де завжди боролися два-три угрупування, зокрема за право проводити закупівлі. На вашу думку, з новою очільницею корупцію в МОЗі можна буде подолати?

Віктор Сердюк: Можливо, вона буде подолана. Ми знаємо, що в Україні є прекрасний закон про публічні закупівлі ProZorro, але в цьому законі є одна цікава складова — закупівлі МОЗ виводяться з-під контролю цієї системи. Закупівлі Міністерства охорони здоров’я виведені із системи ProZorro в непрозору ситуацію, знову закордон.

Євген Павлюковський: Тобто вони законодавчо не мають права користуватися системою ProZorro.

Любомир Ференс: Можливо, це зумовлено тим, що до міжнародних організацій є більше довіри, тому що вони передбачають прямі контракти з міжнародними компаніями?

Віктор Сердюк: Прозоріше, ніж ProZorro, бути не може.

Максим Іонов: Насправді пані Супрун ще не дали затвердити свою команду. Перших її кроків, окрім заяв, ще не має. Я думаю, зараз саме той час, коли треба їх зробити. Ми визначили курс на співпрацю і потрібно спільно змінювати систему на краще.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.