Слухати

«За 19 місяців заблокували 315 віртуальних рахунків бойовиків», — Євген Докукін

10 січня 2016 - 14:26 54
Facebook Twitter Google+
Керівник волонтерського проекту «Українські кібервійська» Євген Докукін розповів, як розвивається українсько-російське протистояння у кіберпросторі та про важливі напрямки роботи на найближче майбутнє

Анастасія Багаліка: В Інтернет перед святами потрапила велика кількість персональних даних українських військових.

Євген Докукін: Це один з напрямків інформаційної і кібервійни проти України. Вона триває ще з літа 2014, коли я вперше виявив свою адресу, яку ФСБ розмістило в Інтернеті з повною інформацією про мене та з фотографією. І з тих пір я знаходив велику кількість подібних публікацій. Це може бути близько 10 000 людей — патріоти, звичайні українці, які не є військовими, так і бійці добровольчих батальйонів чи ЗСУ.

У 2015 році збільшився цей процес, із січня того року я щодня знаходжу такі сайти чи окремі сторінки з персональними даними українців. Їх щодня закривають, але з’являються все нові й нові. Це нескінченний процес.

Анастасія Багаліка: Якщо створюються нові ресурси, то чи є сенс у постійному блокуванні?

Євген Докукін:  Не можна займати пасивну позицію. Зрештою, на блокування таких сторінок, як правило, потрібно менше часу, ніж на їх розміщення.

banchuk_0.jpg

Євген Докунін / «Громадське радіо»
Євген Докунін
«Громадське радіо»

Андрій Сайчук: Ми були свідками того, що була атака на Київське обленерго. Чи не переоцінюємо небезпеку таких кібератак?

Євген Докукін: Швидше недооцінюємо. Влада продовжує свою бездіяльність. Майже всю інформацію, зібрану «Українськими військами», СБУ проігнорувала.

Анастасія Багаліка: Розкажіть про ваш проект.

Євген Докукін: Два роки я займаюся цією кібервійною. Сьогодні виповнюється рівно 19 місяців із дня заснування «Українських військ». Відразу по заснуванні «УК» я запропонував операцію із блокування «тролів». Під слово «тролі» попадають всі, хто так чи інакше воює проти України як у звичайній, так і в кібервійні. Спосіб боротьби досить простий — писати скарги. Крім того, я займаюся закриттям сайтів, зломами, DDOS-атаками для блокування.

Анастасія Багаліка: Скільки треба скарг, щоб  заблокувати акаунт?

Євген Докукін: Як показує наша практика, у нас було дуже багато відмов. Іноді це вдавалося з першої скарги, а іноді потрібно писати тисячами. Але коли випадки очевидні, модератори бачать і блокують. Нещодавно після однієї моєї скарги заблокували акаунт «Антимайдану».

Анастасія Багаліка: Водночас акаунти українських топ-блогерів блокують масово.

Євген Докукін: Це пов’язано із кількістю модераторів, які розглядають скарги. Існує ціла бот-мережа, яке шле тисячі запитів на блокування, але її використовують не для атак на сайти, а на сторінки на Фейсбуці у 2014-2015 році. На початку цього року під удар потрапив Твіттер.

Анастасія Багаліка: Вас блокували у соцмережах?

Євген Докукін: Жодного разу. Але погрози йшли два роки. І тих правил, які були раніше, їм не вистачало, щоб щось зробити. Якщо Твіттер побачить, що їм треба більше модераторів, він їх поставить, проте їх так само закидають скаргами.

Анастасія Багаліка: Чи можна оцінити кількість ботів?

Євген Докукін: По Твіттеру ми можемо тільки гіпотетично угадувати. Це можна зробити тільки по DDOS-атаках. Це треба, щоб та людина, сайт якої він атакував, оцінила масштаб трафіка і ввела коефіцієнт, наприклад, 1 Мбіт/секунду — це і є один бот. 1 Гбіт – це тисяча ботів. Але ж є атаки, коли трафік становить десятки і сотні гігабітів. Там працюють потужні бот-мережі.

Анастасія Багаліка: Блокування рахунків в Інтернеті для збору грошей на діяльність бойовиків: наскільки зараз успішний цей напрям?

Євген Докукін: З початку червня 2014 до кінця грудня 2015 ми заблокували 315 віртуальних рахунків бойовиків. За початок 2016 ще заблокували кілька, тому вже загальна кількість за 320. За мої підрахунками, станом на грудень на заблокованих рахунках було близько 10 000 000 доларів. Мій помічник вважає, що там в рази більше. Але все одно через електронні рахунки йдуть не такі великі суми, як готівкою.

Анастасія Багаліка: Я так розумію, що в Інтернеті збирають кошти за кордоном?

Євген Докунін: За кородоном, якщо люди живуть в інших країнах, але дуже прокремліськи налаштовані, тому передають гроші бойовикам, зокрема, через пейпал. Інші російські платіжні системи не такі популярні за кордоном. Тож блокування пейпалу — це той напрямок, який повністю відбиває фінансування з-за кордону.

Анастасія Багаліка: Що відбувається з заблокованими рахунками?

Євген Докукін: Мене часто питають, а що якщо ці гроші зняти і відправити на допомогу волонтерам? Це можна зробити тільки за рішенням суду. Жодного разу  за два роки СБУ цього не зробила по жодному заблокованому рахунку.
Мені вдалося самому заблокувати 8 банківських рахунків. Але знову ж таки, ні банки, ні платіжні системи не повідомляють, скільки там було під час блокування.

Анастасія Багаліка: За кінець 2015-го початок 2016 року, після припинення активних бойових дій на Донбасі, активність кібервійни припиняється?

Євген Докукін: У мене щодня робота відбувається активно, незалежно від фактичних бойових дій на Донбасі. При чому я працюю і по Криму, і по ресурсах у Росії. Увага ЗМІ може зникнути, і вона падає з кожним днем, а тоді обсяг роботи тільки збільшується.

Анастасія Багаліка: За веб-камерами в зоні АТО ви ще стежите?

Євген Докукін: Всі публічні камери ще на початок листопада були вже заблоковані. Я роздаю людям приватні, але там за ними мало хто слідкує. Тому в основному на Донбасі я слідкую за приватними, а в Криму — за публічними. Особливо подобається моїм помічникам слідкувати за Керченською переправою, тому що весь час йде військова техніка. Це єдине місце, де можна засікти велику кількість військової техніки.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.