Слухати

За 5 ночей в урочищі Сандармох було розстріляно 1111 людей

29 жовтня 2016 - 07:30 639
Facebook Twitter Google+
Близько 300 із них — українці. До такого числа розширили попередні списки загиблих — розкаже дослідження письменника, журналіста Сергія Шевченка

Василь Шандро: Яке місце Сандармоху у сталінських репресіях другої половини 30-х років?

Сергій Шевченко: Влітку 1937 р. були прийняті рішення щодо репресій так званих «антирадянських елементів». Кожному регіону Союзу було доведено, скільки «елементів» треба репресувати. Так само було доведено Соловецькій тюрмі.

Коли було швидко сфальсифіковано ті справи, за якими «трійка» мала прийняти рішення про розстріл, із Соловків вивезли перший і найбільший етап — 1116 людей. 1111 розстріляли.

Двоє українців — професор Зозуляк і філософ Піроцький — не потрапили там під розстріл, їх відправили до Києва нібито для дорозслідування, але розстріляли у Києві.

Сандармох виник певною мірою випадково — для розстрілу треба було знайти місце, яке б не привертало уваги. І Ленінградське управління НКВД придумало відправляти їх нібито на етап, завозити до робітничого селища Медвежа Гора, де був СІЗО.

Там людей змушували роздягатися — нібито для медогляду, глушили ударом по голові, непритомних вантажили на машини, возили за 19 км від цього селища, де бригада вже викопала ями, і кат їх дострілював.

Так впродовж 5 ночей винищили 1111 соловецьких в’язнів, серед яких був цвіт нашого «розстріляного відродження».

Я розширив цей список, тому що багато імен було пропущено. Торік мені вдалося знайти письменника-авангардиста Григорія Вакара. Він у свій час був досить відомим. У списку на розстріл його записали як уродженця Молдови на прізвище «Вокор», тому дослідники не ідентифікували його як українця.

Я до списку включив людей, які причетні до України чи місцем народження, чи репресовані тут. Навіть є один чоловік, який народився і жив на території Росії, але в період, коли воювали війська Петлюри проти червоних військ Муравйова — він проливав кров за Україну. Хіба ми не можемо таку людину вважати причетною до України?

Я додав до списку й Олексія Вангенгейма — видатний вчений, який заснував Гідрометцентр — він родом з Чернігівщини.

sergiy_shevchenko.jpg

Сергій Шевченко // «Громадське радіо»
Сергій Шевченко
«Громадське радіо»

Василь Шандро: Що інкримінували цим людям?

Сергій Шевченко: Як правило, те, що можна по-простому назвати антирадянською пропагандою, приписували їм і терор.

У 2012 р. було оголошено рік Сандармоху. А наступний рік започатковано роком «великого терору», бо це будуть 80-ті роковини Соловецької трагедії.

Нашу акцію підтримують у Канаді. Професор на прізвище Сєров (це його псевдонім, справжнє прізвище — Соловецький) робить сайт про Соловки, на якому розміщує інформацію про заходи.

Тетяна Трощинська: Що зараз в урочищі Сандармох?

Сергій Шевченко: Зараз там стоїть триметровий хрест із граніту. Посередині в ньому — світле коло людей, де вирізьблено профілі загиблих. Карельські українці, які зазвичай приїжджали на панахиду, зараз приїжджати бояться.

kozackyy_hrest._sandarmoh_foto_s.shevchenka.jpg

Козацький хрест. Сандармох // Сергій Шевченко
Козацький хрест. Сандармох
Сергій Шевченко

Ті в Росії, хто цікавиться цією тематикою, зараз не дуже комфортно себе почувають. Мені після 2009 року закритий в’їзд до Російської федерації — мабуть, за те, що писав на цю тему.

Василь Шандро: Це страшне число розстріляних — 1111 — символічне. Сам розстріл також був до чогось приурочений?

Сергій Шевченко: Сам факт того, що розстріли були в переддень річниці жовтневого перевороту, наштовхує на певні думки. Ніде в документах не написано, що це було вчинено на честь цього більшовицького свята, але можемо говорити про те, що це було напередодні.

Кат Матвєєв, який відповідав за ці розстріли, та інші кати, які там працювали, 1936 року були нагороджені за розстріли орденами Червоної Зірки як за бойові заслуги.

Василь Шандро: Були дослідження біографій цих катів?

Сергій Шевченко: Так. У період Другої світової кат Матвєєв також працював за фахом, тобто катом. Потім звільнився з органів — за однією з версій, через шлюб з естонкою, і дожив до 70-х років як ветеран.

Іншого соловецького начальника — Раєвський — вважали розстріляним. Насправді він у період війни також очолював якусь установу виконання покарань, а помер на початку 60-х років.

Один з московських катів розповідав, що після розстрілів, коли вони, просякнуті порохом і кров’ю, мали іти вулицями міста, то одеколоном буквально милися, бо від них собаки шарахалися.

А деякі з них втрачали розум: в довідці про звільнення з ЧК одного писали, що він з’їхав з глузду через професійну діяльність.

Василь Шандро: Скільки українців загинуло на Соловках?

Сергій Шевченко: Соловки існували 20 років, і весь час там були українці. Лік може іти на тисячі. У Сандармосі із тих 1111 в’язнів українців було приблизно 300. А взагалі там лежить вдвічі або й втричі більше, тому що стріляли ще й у 1938 р., там лежать і трудпоселенці.

У Сандармоху було розстріляно 6-9 тис. людей, і приблизно кожен четвертий з них якось був пов’язаний з Україною.

Цих 300 розстріляних — це тільки ті, хто пішов по першому етапу. Але був і другий етап, місце розстрілу якого не знайдено. Вважається, що він був розстріляний у Ленінграді, але дослідники зрозуміли, що фізично було неможливо розстріляти таку кількість людей.

Тоді зробили припущення, що другий етап могли розстріляти в Лодєйному Полі — там були відповідні умови, де це можна було зробити. Юрій Дмітрієв цього року шукав там сліди можливих розстрілів, але там була війна, багато окопів і знайти щось дуже складно.

Ну і третій етап був розстріляний на Соловках.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.