Слухати

Захоплення парламенту Македонії: чи є загроза дестабілізації на Балканах?

28 квітня 2017 - 22:40
Facebook Twitter Google+
Про причини і привід до вчорашнього штурму македонського парламенту і ймовірність спокою на Балканах розповідає аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень Віталій Мартинюк

dyadya.jpg

Віталій Мартинюк // Громадське радіо
Віталій Мартинюк
Громадське радіо

Дмитро Тузов: Ряд міжнародних організацій вже висловили стурбованість подіями у Македонії. Що там відбувається?

Віталій Мартинюк: У Македонії вже тривалий час є внутрішньополітична криза, спричинена тим, що протилежні партії не можуть дійти згоди і борються за владу. На парламентських виборах минулого року чинний президент Іванова і колишній прем’єр-міністр Груєвський втратили більшість.

Нову владу формувала коаліція із партії Соціально-демократичний союз Македонії із низкою албанських партій, які в сукупності набрали 20 мандатів зі 120. Коли стало видно, що македонсько-албанська коаліція може сформувати новий уряд, у країні почалися протести.

Ці протести були дуже активні у березні. Останньою каплею стало те, що новим спікером на засіданні парламенту обрали етнічного албанця Талата Джафері.

Дмитро Тузов: Близько чверті двохмільйонного населення Македонії ― етнічні албанці.

Віталій Мартинюк: Це значна цифра, але достеменно невідомо, який відсоток албанців зараз дійсно там проживає.

У Македонії тривалий час відкладається перепис населення. Різні оглядачі вказують, що навіть албанці виступають проти проведення перепису, тому що бояться, що цифра може бути менше 25%. Етнічні македонці бояться цього перепису, тому що бояться, що цифра може бути більше 25%, що може додати впевненості албанцям.

У парламенті більшість є македонцями, однак Соціал-демократичний союз Македонії на чолі з Зораном Заєвим вирішив вступити в коаліцію з албанськими партіями, щоб отримати владу. Звичайно, албанські політичні сили висунули вимогу, що спікером має бути албанець. Це викликало спротив македонців ― 26 міст у березні були охоплені протестами і призвело до вчорашніх подій.

Дмитро Тузов: Чи зможе коаліція втримати владу після вчорашніх подій?

Віталій Мартинюк: Важко сказати. Останні повідомлення із Скоп’є свідчать, що ситуація начебто стабілізувалася, поліції вдалося втихомирити найбільш гарячих бунтівників.

Водночас чинний президент Македонії Іванов скликав політичних лідерів до себе на переговори, щоб якось вийти із ситуації мирним шляхом. Джафері і Заєв відмовилися іти на зустріч, назвавши його одним із винуватців того, що відбулося у парламенті. Це одна з ознак подальшої нестабільності.

Ймовірно, що вдасться уникнути фізичного загострення, але внутрішньополітична криза у Македонії буде тривати. ЄС офіційно визнав Джафері новим спікером македонського парламенту, як і США.

Анастасія Багаліка: Наскільки ці події відкривають незагоєні рани часів Балканських воєн?

Віталій Мартинюк: Вони фактично і не загоювалися. Балкани ― своєрідний котел, який бурлить, нехай і тихіше, але не затихає повністю. А це дуже близько до європейських країн.

Європейські країни пам’ятають 90-ті, коли Балкани палали, тому намагаються втримати стабільність у регіоні, і досить різко й оперативно реагують на будь-які загострення у Балканських країнах.

Дмитро Тузов: Завдяки чому вдалося уникнути кровопролиття у Македонії під час подібної кризи на початку 2000-х?

Віталій Мартинюк: Джерелом цього опору було албанське населення, їм пішли назустріч ― підписали угоду, якою передбачалося розширення повноважень албанського населення.

Зараз албанські політичні сили прагнуть більшої присутності в органах влади, і хоча вони не представлені масштабно в органах влади, але хочуть посідати керівні посади. Вони хочуть вийти на рівень з македонськими політичними силами, хоча албанці і є національною меншиною.

Анастасія Багаліка: Чому побоювання штовхають македонців на конфлікт?

Віталій Мартинюк: Тому що в такій ситуації окремі македонські сили намагаються розіграти албанську карту собі на руку. Таку карту розігрує Заєв, тому його політичні опоненти борються не тільки проти розширення прав албанців, але й проти свого опонента.

Тому з одного боку, це можна розцінювати як внутрішньополітичну боротьбу, з іншого ― македонське населення остерігається, що воно може втратити контроль над державою, якщо албанці займатимуть більше посад у державних органах.

Дмитро Тузов: Чи спостерігаються у Македонії зовнішні впливи?

Віталій Мартинюк: Звичайно. В іншій балканській країні ― Чорногорії ― вже є підтверджені факти, що громадяни Росії брали участь у спробі державного перевороту восени минулого року. По Македонії підтверджених фактів немає, можуть бути лише припущення.

Водночас є повідомлення з місцевих ЗМІ, що окремі громадяни Росії збираються приїхати в Скоп’є, щоб підтримати етнічних македонців. Це фанати ФК «Зеніт», які підтримують тісні контакти із фанатами «Црвена Звезда». Цей клуб фактично належить «Газпрому». Використовується шаблон, що фани приїжджають підтримати місцевих слов’ян. Офіційно впливу з боку Росії ми не бачимо.

Македонія чітко стала на шлях європейської інтеграції, тому відчувається вплив з боку Брюсселя. Македонія поставила собі за мету вступити до ЄС і виконує низку вимог на шляху до членства.

Анастасія Багаліка: Як реагують інші балканські країни на події в Македонії?

Віталій Мартинюк: Лідери країн Західних Балкан висловлюються за збереження стабільності в країні і регіоні в цілому. Балканський регіон пам’ятає 90-ті, і всі політичні сили, які знаходяться при владі у сусідніх балканських країнах, бажають зберегти стабільність. Вони не втручаються у внутрішні справи інших країн, і водночас проводять внутрішні заходи для збереження стабільності у своїх країнах.

Албанські лідери також закликали до стабільності в Македонії, водночас вони висловились за те, щоб права етнічних албанців були захищені.

На схід від Македонії ― країни ЄС ― Болгарія, Греція ― дотримуються єдиної позиції ЄС: дотримання демократичного порядку, стабільності у країні, і ЄС підтримав обрання Джафері як нового спікера.

Дмитро Тузов: Чому ЄС прихильно ставиться до ідеї інтеграції усіх Балканських країн до Європейського Союзу? Тим більше, що в ЄС є не дуже позитивний досвід інтеграції Греції із гучними економічними проблемами. Я підсвідомо порівнюю це з Україною і не розумію, чому є така різниця у ставленні.

Віталій Мартинюк: Розміри країн не можна порівнювати ― інтегрувати Україну Євросоюзу буде надзвичайно важко. Балканські країні є невеликими, частина з них ― Словенія і Хорватія ― вже є членами ЄС.

Інший фактор ― необхідність стабільності на Балканах. ЄС вирішив, що якщо всі країни матимуть кінцевою метою членство у ЄС і будуть поступово виконувати вимоги для вступу, проводити внутрішні реформи, то це забезпечить стабільність на південному сході Європи і в Європі в цілому.

Якщо подивитися на карту ― залишилось кілька країн, оточених членами ЄС та НАТО: Македонія, Сербія, Чорногорія, Боснія і Герцеговина. ЄС хоче, щоб цей простір був повністю європейським.

Дмитро Тузов: Наскільки активною є політика України на Балканах і якою має бути наша реакція?

Віталій Мартинюк: Внутрішньополітична ситуація в Македонії не впливає на нашу країну так, як на сусідні з нею країни і на ЄС загалом. Водночас Балканський регіон для нас є досить важливим, і з Македонією у нас дружні стосунки: коли в Македонії було неспокійно, Україна підтримала Скоп’є, надала військово-технічну підтримку, і це пам’ятають досі.

Україна повинна закликати до стабільності в Македонії і до вирішення конфлікту виключно в політичних рамках демократичним шляхом, тому що напруження на Балканах не на користь ні Європі, ні Україні ― в сусідньому Косово перебуває український військовий контингент.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.