Слухати

Законодавчі новації-2016: конкурс на держслужбу та електронні паспорти

12 січня 2016 - 09:20 667
Facebook Twitter Google+
Які зміни принесуть у життя ухвалені наприкінці минулого року закони про держслужбу, ID-картки та реєстрацію нерухомого майна, розповів експерт Центру політико-правових реформ Віктор Тимощук

tymoshchuk_0.jpg

Віктор Тимощук / «Громадське радіо»
Віктор Тимощук
«Громадське радіо»

Лариса Денисенко: Які зміни принесе закон про держслужбу?

Віктор Тимощук: Боротьба за прийняття цього закону в належній якості тривала 1,5 року. Він набуде чинності 1 травня. Закон передбачає дуже багато принципових новацій. Перша з них — перехід України до виключно конкурсного добору на усі посади державної служби. Щоб зрозуміти різницю — зараз керівників центральних органів виконавчої влади, керівників структурних підрозділів міністерства, голів місцевих адміністрацій призначають на довільний розсуд політиків. Вони обирають тих, із ким комфортно працювати, і це не завжди найбільш професійні люди. Закон цю практику припиняє і зобов’язує проводити відкриті конкурси.

Для цього впроваджується нова колегіальна інституція, у яку увійдуть представники громадськості. Дуже важливо слідкувати, як ця комісія буде сформована. Якщо комісія буде адекватна, вона дозволить захистити всю держслужбу від політично-партійних і бізнесових впливів.

Це найбільші досягнення закону. Є і менші, наприклад, врегулювання оплати праці — є спроба обмежити фінансове свавілля чиновників у вигляді різних доплат.

Анастасія Багаліка: Якщо реалістично — коли ми можемо отримати державну службу нової якості? Як забезпечити роботу норм цього закону?

Віктор Тимощук: Закон може запрацювати протягом шести місяців — року, якщо правильно його впроваджувати. Для цього потрібні адекватні заробітні плати. Економити потрібно на інших речах. Крім того, Європейський Союз готовий значною мірою фінансувати цю реформу — ідеться про сотні мільйонів євро.

Другий чинник — якість конкурсів. Вона залежить від складу конкурсних комісій. Приклад із антикорупційними органами показав нам як певні позитиви, так і серйозні ризики. Якщо для відбору людей до антикорупційних органів були створені разові комісії, то цей закон передбачає постійні. Коли в компетенції цих людей буде відбір кількох сотень держслужбовців вищого рівня, ризик неправильного вибору менший.

Лариса Денисенко: Якою має бути планка зарплат, щоб вона була адекватною?

Віктор Тимощук: Під час розробки законопроекту найбільше суперечок виникало навколо оплати праці. Але тут вже є певні індикатори. У поліцію при зарплаті 6-7 тисяч пішла молодь із вищою освітою, і, за першими оцінками, якість їх роботи задовільна. Зарплата цього рівня для виконавців роботи була б цілком конкурентною з приватним сектором.

Але на посадах керівників органів має бути інший рівень. Називають різні коефіцієнти — від трьох до семи розмірів зарплати нижчих посад. Я вважаю, що зарплата керівників підрозділів має варіюватися у межах 20-50 тисяч гривень.

Лариса Денисенко: Перейдемо до іншої теми — ідентифікаційних карток. Для чого їх запроваджують і що вони дадуть?

Віктор Тимощук: Сьогодні отримано перших 100 ідентифікаційних карток. Експерти РПР і Центру політико-правових реформ критикують не саму ідею, а її впровадження. Все це відбувається задля введення безвізового режиму з ЄС. Європа вимагає належної ідентифікації громадян за внутрішніми документами. Для нас таким документом є паспорт. ID-картка — це, по суті, той самий паспорт, і це її перший недолік, бо таким чином копіюється радянська система двох паспортів — звичайного і для виїзду за кордон. У європейських країнах це посвідчення особи.

Але найбільше нас непокоїть те, що у цій картці не передбачено графічного нанесення інформації про прописку. Це, за задумом уряду, має бути зафіксовано лише електронно. Проте ми знаємо, що у будь-якій установі — банку, жеку — дивляться на прописку. І тому додатково до цієї картки потрібно носити паперовий витяг. Люди будуть ходити за цим витягом постійно. Краще було б нанести цю інформацію на картку графічно.

Третій момент — формат документу. Україна вибрала найдорожчий варіант із електронним носієм, хоча вистачило б дешевшого, як у Молдові, без носія. Потрібне дороге обладнання, щоб приймати заявки на ці паспорти і опрацьовувати їх. Всі органи влади та інші установи потрібно обладнати спеціальними зчитувачами карток. Це багатомільйонні інвестиції, час і незручності.

Я хотів би заперечити такі тривожні чутки, що всі повинні обміняти свої паспорти. Насправді це можна зробити за бажанням, обов’язково картки отримають лише 16-річні.

Лариса Денисенко: Що передбачає спрощена процедура реєстрації нерухомого майна?

Віктор Тимощук: Відбувається не настільки спрощення процедури, як зміна суб’єкта, який буде цим займатися. З 1 травня повноваження щодо реєстрації нерухомого майна і бізнесу переходять від Мін’юсту до органів місцевого самоврядування. Це дає шанс на покращення рівня послуг, бо, згідно з досліженнями, місцева влада більш чутлива до мешканців. Таким чином, за надання послуг буде відповідати одна структура.

Анастасія Багаліка: Ви сказали, що закони вступлять у силу із травня. Наскільки реально, що механізми будуть відпрацьовані, і влітку вони вже будуть працювати?

Віктор Тимощук: Це залежить від місцевої влади. У деяких містах вже почали активну підготовку до нових повноважень. Потрібно іти до свого мера і питати, що влада робить для того, щоб у травні якісно виконувати нові обов’язки.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.