Слухати

Зараз українці дають хабарі рідше, ніж у 2015 році: дослідження

18 листопада 2017 - 10:59 135
Facebook Twitter Google+
Результати свіжого дослідження щодо корупції обговорюємо з менеджеркою проектів Kantar TNS Світланю Хобтою

Дослідження рівня корумпованості компанія Kantar TNS підготувала спільно Національною радою реформ. Стосується воно того, які інституції, установи та сфери є найбільш корумпованими в Україні.

svitlana_hobta.jpg

Світлана Хобта // «Громадське радіо»
Світлана Хобта
«Громадське радіо»

Анастасія Багаліка: Як, де і коли ви проводили дослідження і з ким говорили?

Світлана Хобта: Ми проводимо дослідження на щомісячній основі, воно називається Kantar TNS Online Track, спільно з Національною радою реформ з 2015 року. Ми моніторимо основні показники довіри, якості роботи основних державних установ. В тому числі, у нас є блок який стосується відслідковування сприйняття рівня корумпованості різних сфер та інституцій нашого суспільства. Ми проводимо опитування серед міського населення України за виключенням окупованих територій та Криму, вік респондентів — 18-55 років.

Анастасія Багаліка: Станом на зараз результати дослідження вказують, що найменше корупції українці бачать в садочках, школах.

Світлана Хобта: Так. За даними останньої хвилі, яку ми проводили у вересні цього року, найменш корумпованими вважаються заклади середньої освіти, початкові освітні заклади поліція та армія.

Євген Павлюковський: Чи роз’яснювали респондентам, що вважати корупцією? Коробка цукерок вчительці вважається чимось подібним?

Світлана Хобта: Формулювання питання наступне: «На вашу думку, наскільки корумпованими на сьогоднішній день є наступні сфери та інституції». І пропонується список інституцій з такими варіантами: дуже корумпована (без грошей неможливо нічого вирішити) і корупція відсутня (як інший полюс шкали).

Анастасія Багаліка: Фонд «Демократичні ініціативи» представляв своє дослідження щодо корупції. В них були різні запитання, які стосувалися сфери корупції: запитували, чи давали хабарі, в яких установах, просили пояснити значення того, що є хабар. І в тій частині, де запитується, де давали хабарі, дані «Демініціатив» говорять про те, що в медицині та освіті дають найчастіше. Чому така розбіжність між вашими та їхніми результатами?

Світлана Хобта: Почну з того, що тенденції ми фіксуємо подібні. Відмінності можуть бути пояснені відмінностями в формулюваннях запитань. І на це треба звернути увагу, бо питання — це стимул, на який ми отримуємо реакцію. Яке питання — така відповідь.

Саме формулювання запитання впливає на характер відповідей. Більше того, на наше сприйняття запитань впливає те, в якому контексті ми його сприймаємо. В плані соціологічних опитувань таким контекстом є альтернативи або списки, які пропонуються. З огляду на це навіть однаково сформульовані запитання при різних списках, альтернативах дадуть нам різні результати.

Коли ми ставимо питання щодо того, де найчастіше дають хабарі, ми теж отримуємо розподіл, який подібний до «Демініціатив»: медичні заклади і освітні заклади, тобто та сфера, де респонденти найбільше контактують. Трохи раніше ми ставили питання: дайте оцінку рівня корумпованості інституцій, і отримували список, де освіта, поліція вважаються некорумпованими.

Коли ми питаємо про власний досвід, кількість людей, які відповідають на запитання, значно менша, ніж коли питаємо про досвід ваших знайомих, але позитивна тенденція все-таки є, порівнюючи з 2015 роком.

Анастасія Багаліка: Наскільки швидка динаміка?

Світлана Хобта: Наприклад, якщо на вересень 2015 року про особистий досвід передачі хабара нам казали 35%, то зараз — 29%. Про досвід оточення казали 67%, зараз — 49%.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.