Слухати

Громадське радіо / Скачати зображення

Злочинців треба карати, або Чому Україна не ратифікує Римський статут?

20 січня 2016 - 08:52 434
Facebook Twitter Google+
Тетяна Мазур, виконавча директорка Amnesty Internation, розповідає деталі та наслідки нератифікації Римського статуту Україною, який було підписано 16 років тому, але не ратифіковано

Через це Україна досі не стала повноцінним учасником Міжнародного кримінального суду, котрий розслідує злочини проти людяності, воєнні злочинами та, в майбутньому, злочини агресії. Для прикладу, перший процес Міжнародного кримінального суду — це Нюрнберзький процес, який відбувся після Другої світової війни. «Воєнні злочини — сьогодення України. Якщо воєнні злочини, скоєні українськими військовими, мають місце, їх треба розслідувати. Злочинців треба карати. Жоден миротворчий процес не може відбуватися без доступу до правосуддя», — нагадує Тетяна Мазур.

Лариса Денисенко: Розкажіть детальніше, що таке Міжнародний кримінальний суд,  Римський статут. Які кроки Україна вже зробила і які чомусь не хоче робити заради ратифікації Римського статуту.

Тетяна Мазур: Ми вже не вперше про це говоримо і завтра наша організація Amnesty International вкотре буде закликати до ратифікації Римського статуту. Адже цей документ наша держава підписала 16 років тому. Це значить, що вже 16 років Україна не виконує свого зобов’язання ратифікувати цей документ.

Ірина Славінська: Напевно, треба пояснити, що значить слово «ратифікувати».

Тетяна Мазур: Це означає, що ратифікувавши цей документ, ми визнаємо його повністю і станемо країною-учасником Міжнародного кримінального суду. А Міжнародний кримінальний суд — це постійно діючий орган, судова інстанція, яка знаходить в місті Гаага. І, власне, цей суд розслідує, а потім переслідує тих, хто вчинив найстрашніші злочини за міжнародним правом: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та, в майбутньому, злочини агресії.

Цей суд був створений, як багатьох конфліктів. Найбільшим була Друга світова війна. Саме після неї був перший процес — Нюрнберзький процес. Та й після того було багато конфліктів, коли гинула велика кількість людей, а злочинці не були покарані. І великим досягненням людства було створення постійно діючого суду.

І наразі ми, як правозахисники, закликаємо як можна більше країн приєднатися до цього Міжнародного кримінального суду. І Україна — це не виняток. До того ж воєнні злочини в Україні — це сьогодення нашої держави і Міжнародному кримінальному суду було б чим тут займатися.

«Злочини агресії суд наразі не розглядає, тому що коли приймався Римський статут, то вони не прийшли до консенсусу, що розуміти під такими злочинами. І, власне,  наступного року буде відбуватися Асамблея держав-учасниць, на якій буде відбуватися обговорення стосовно того, що мати на увазі під терміном «злочин агресії». І, якби Україна була повноправною державою-учасницею, то вона могла би брати участь в обговоренні і впливати на те, що будуть розуміти під словом «агресія», — зазначає Тетяна Мазур.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.