Слухати

Громадське радіо / Скачати зображення

Зміни до Конституції — це прихована федералізація, — Ігор Луценко

29 січня 2016 - 09:28 279
Facebook Twitter Google+
Впродовж депутатської години говоримо про ризики змін до Конституції, реформу децентралізації, а також про нову систему контролю за економічними концентраціями

Гості студії — народні депутати Вікторія Пташник (позафракційна), Ігор Луценко (Батьківщина) та Аркадій Корнацький (БПП).

Президент підписав Закон про регламент внесення змін до Конституції вже через декілька годин після ухвалення його Верховною Радою. Перед тим, як це було проголосовано, подання із підписами 51 народного депутата направили до Конституційного Суду, аби отримати роз’яснення

Ольга Веснянка: Якою була мотивація цього подання?

Вікторія Пташник: Хочу зазначити, що Конституційне подання для мене як для юриста означає унеможливлення неоднакового трактування норм Конституції, що зараз бачимо в парламенті.  

5 січня Оксана Сироїд у своєму інтерв’ю заявила, що дані Конституційні зміни не мають строку для свого розгляду. Після цього інтерв’ю до мене почали звертатися міжнародні дипломати із питанням, що це означає: чи має бути зібрано 300 голосів до 2 лютого, чи, спираючись на інтерв’ю, конкретної дати немає. Якщо в парламенті виникає таке неоднакове тлумачення, то очевидно, що є підстави для роз’яснення з боку Конституційного Суду.

З іншого боку, дані Конституційні зміни спрямовані більшою мірою на реформи децентралізації, широко підтримуваної нашими міжнародними партнерами. Останні наголошують на тому, що реформа децентралізації зумовить перехід від радянської централізованої системи до європейської, та стане стартом для розвитку Україну. Якщо цю реформу буде провалено, парламент не зможе повертатися до внесення змін в ті самі норми Конституції впродовж року, а експерти з децентралізації кажуть, що розгляд реформи децентралізації може бути відкладений як мінімум на п’ять років.

Щодо референдуму, відповідно до Конституції він може бути проведений, коли вносяться зміни до розділу 1, 3 та 13. Наразі зміни щодо децентралізації не входять в жоден розділ, який би передбачав обов’язкове їх затвердження на референдумі.

Ірина Соломко: Чому ви не голосували за внесення змін до регламенту?

Вікторія Пташник: Я вважаю, що тлумачити норми Конституції має Конституційний Суд. Для мене цей Закон — спроба розтлумачити норми Конституції. Я не хочу перебирати повноваження Конституційного Суду на себе.

Ірина Соломко: Ігоре, ваша позиція.

Ігор Луценко: У мене також є сумнів з точки зору конституційності цього Закону. Які б гарні мотивації не стояли за діями наших колег, тим не менш, тут є певні ризики. Якщо ми виходитимемо за межі Конституції певними законами, особливо, в таких екстремальних ситуаціях, це сприятиме виникненню прецедентів. Тому варто консервативніше ставитися до цього законопроекту.

Аркадій Корнацький: Я не голосував, виходячи з власних принципових міркувань. По-перше, голосування за внесення змін до регламенту — річ сумнівна з точки зору законності, конституційності. А стосовно змін до Конституції в частині так званої децентралізації, я є противником, адже в цій частині йдеться ще й про реформу місцевого самоврядування й адміністративно-територіального устрою. Тут є страшний момент — добровільне, а насправді — примусове об’єднання територіальних громад, яке Україні не потрібне, адже воно знищить місцеве самоврядування та село.  

Ольга Веснянка: Ігоре, чи дійсно ви ототожнюєте зміни до Конституції, зокрема, в частині децентралізації, із прихованою федералізацією?

Ігор Луценко: Безумовно. Ми ж розуміємо, що ці зміни з’явилися не з Адміністрації Президента, а з Кремля. В Мінську нам оголосили, що або ми їх затверджуємо, або війна продовжується. В принципі, це і Президент підтверджує, і міжнародні спостерігачі так говорять. Це є прямий шантаж, тому «Батьківщина» взяла курс не голосувати, адже це пряма загроза державі.

Ольга Веснянка:  А децентралізація потрібна?

Ігор Луценко: Так, потрібна, але має бути децентралізація в прямому значенні цього слова.

Ірина Соломко: 26 січня Верховна Рада прийняла Закон «Про підвищення ефективності системи контролю за економічними концентраціями. Як ви це оцінюєте?

Вікторія Пташник: Антимонопольний комітет має виконувати свою основну функцію — розвивати конкуренцію на ринках і це призводитиме до того, що ми купуватимемо найякісніші товари за найоптимальнішими цінами.

На цьому тижні ми проголосували законопроект, який я називаю своєрідною дерегуляцією. Тому що є малі бізнеси, які не впливають на розвиток конкуренції, але коли проводять реструктуризацію, мають звертатися до антимонопольного комітету за дозволом на концентрацію. Ми, фактично, прибрали цей обов’язок і ввели офіційний механізм консультацій. За часів минулої влади існувала практика: якщо ти не домовишся з антимонопольним комітетом, документи тобі повертають назад. Тепер заявники можуть офіційно звертатися до антимонопольного комітету в рамках розгляду своїх пакетів документів та зобов’язувати комітет відповідати на запити. Це також сприятиме мінімізації корупції.

Однак, ми не проголосували інший важливий законопроект, який стосувався штрафних санкцій. Наразі, законодавство передбачає максимальний розмір штрафних санкцій, але не встановлює, яким чином їх потрібно розраховувати. А відсутність розрахунку — завжди прямий шлях до корупції. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.