Слухати

Зміни до Конституції у частині правосуддя — кіт в мішку чи вихід з болота?

03 червня 2016 - 07:29 542
Facebook Twitter Google+
Сьогодні ВР затвердила зміни до Конституції в частині, що стосується правосуддя

tetyana_pechonchyk_0.jpg

Тетяна Печончик // «Громадське радіо»
Тетяна Печончик
«Громадське радіо»

Тетяна Печончик, голова правління Центру інформації про права людини, експертка коаліції Правозахисний порядок денний та Андрій Козлов, адвокат і юрист-міжнародник допоможуть нам розібратись, яким чином ці зміни вплинуть на стан системи правового захисту в Україні

Василь Шандро: Що трапилось сьогодні у ВР?

Тетяна Печончик: Відбулося внесення змін до Конституції, за які проголосували більше 300 депутатів. Та досить неоднозначні оцінки лунають щодо цих змін. Платформа Правозахисний порядок денний, до якої належить наша організація, доволі критично відноситься до деяких положень які були прийняті.

Василь Шандро: До яких саме?

Тетяна Печончик: На мою думку, одна з найбільших проблем в прийнятих змінах до Конституції — це встановлення монополії адвокатури на рівні основного закону. Тепер Конституція говорить, що представляти інтереси громадянина в суді може тільки людина, яка має адвокатську ліцензію. Це  може призвести до того, що адвокатура зробить дорожчими свої послуги, і багато людей втратять можливість доступу до правосуддя.

andriy_kozlov.jpg

Андрій Козлов // «Громадське радіо»
Андрій Козлов
«Громадське радіо»

Ірина Славінська: На свої сторінці в Facebook  присутній в нашій студії адвокат Андрій Козлов зазначив, що ці зміни — це «відчайдушна спроба перетворити болото українського судочинства на ретельно доглянуту галявину». Ви так сприймаєте ці зміни?

Андрій Козлов: Я щасливий з того, що сталося. Всю свою професійну кар’єру я мріяв про те, щоб ці зміни нарешті відбулись. Стан, в якому перебувала судова система , був пограничний між буттям і небуттям. І багато представників цієї системи непогано на цьому наживалися.

Я б не дивися на прийняті зміни в розрізі адвокатської монополії. Вони мають набагато ширший стратегічний сенс. По-перше, проведено деполітизацію судів, тому що політичний орган Верховна Рада буде видалений з процесу призначення суддів, і ним буде відати  Вища рада юстиції, яка, більше, ніж наполовину, буде складатися із самих суддів. І, з огляду на це, ми сподіваємось, що ці зміни дозволять очистити суддівський корпус.

Ірина Славінська: Але для цього потрібно звільнити корумпованих суддів?

Андрій Козлов: Звичайно. Вводиться більш сувора процедура оцінювання, ніж та, що була передбачувана в межах попередньої Конституції. Також з’явились  певні антикорупційні запобіжники. Наприклад,  якщо суддя не зможе довести законність походження не лише свого майна, а й майна своїх родичів, він буде звільнений. І суддя муситиме доводити. Тут не діятиме презумпція невинуватості.

Тетяна Печончик: Описуючи ці зміни, ми використовуємо метафору «кіт у мішку». Успішність цих прийнятих змін і реформ багато в чому залежать від імплементаційних законів, які будуть прийняті.

Ірина Славінська: Тобто прийняті зміни — це певна рамка, яка буде наповнюватись законам, що будуть прийняті потім?

Тетяна Печончик: Так. Наприклад, колеги з Реанімаційного пакету реформ закликали, що зміни до Конституції мають бути прийняті із законами, які відкриють двері для реформ. Але вже сьогодні був прийнятий закон про судоустрій та статус суддів, в якому було дуже багато недоліків і не враховані пропозиції, які подавало громадянське суспільство.

Пан Андрій сказав, що ці зміни до Конституції відчиняють двері для громадян в суди, а я вважаю, що вони, навпаки, їх зачиняють через  монополію адвокатів на представництво у судах. Ця монополія існувала в кримінальних справах, але в цивільних справах інтереси людини міг представляти юрист чи навіть вона сама. Тепер тальки адвокат.

І цьому є загроза як для незалежності адвокатури, так і для тих людей, які не можуть сплачувати дорогі послуги адвокатів.

Ірина Славінська: Але в Україні існують служби безкоштовної правової допомоги, де люди можуть замовити безкоштовні адвокатські послуги?

Тетяна Печончик: Якщо адвокати піднімуть ціну на послуги, в рази зменшиться кількість людей, які зможуть отримати правову безкоштовну допомогу.

Андрій Козлов: Дуже дивно, що ми революційну реформу розглядаємо під кутом  зору виключно проблеми адвокатури.

По-перше, адвокатська монополія запроваджується не до усіх справ. Будуть винятки для справ: виборчих, трудових, пенсійних та малозначних.

По-друге, держава усвідомлює, що із запровадженням змін до Конституції, потрібно буде збільшити фінансування безкоштовної правової допомоги.

Там, де ви бачите проблему, я бачу можливість докорінного реформування адвокатури для того, щоб не було монополії в середині неї самої.

Але ми не маємо зупинятись виключно на адвокатурі. Ми матимемо абсолютно новий Верховний суд, два спеціалізованих Вищих суди замість чотирьох теперішніх — Антикорупційний та Суд у питаннях інтелектуальної власності. Також ми матимемо велику кількість нових суддів. Якщо вдасться домогтись того, щоб був окремий конкурс між теперішніми суддями, і окремо конкурс між новими людьми, ми отримаємо щонайменше половину нових суддів.

І ті механізми, які закладені в Конституцію зараз, дозволять встановити такі процедури відсіву, аби обрати найкращих.

Тетяна Печончик:  Ми говорили, що зачиняються двері доступу звичайних людей до правосуддя. Але так само зачиняються двері для ратифікації Римського статуту на три роки, а ратифікація Римського статуту була зобов’язанням України для підписання угоди про Асоціацію з ЄС. Вона була підписана, Європа здійснила всі кроки для її втілення в дію, а Україна, мало того, що не ратифікувала, та ще й відкладає цю ратифікацію, і сіє великі сумніви в наших міжнародних партнерів що до того, наскільки Україна готова боротися з безкарністю тяжких злочинів.

Андрій Козлов: Україна вже зробила дві декларації, в яких зобов’язалась повністю співпрацювати щодо тих злочинів, які скоїлись на території України та підпадають під юрисдикцію цього суду.

Ми відтермінували ратифікацію на три роки, і це погано, але, якби не було цієї конституційної  зміни, ми б не мали цих трьох років, а мали б невизначений строк через позицію, яка 15 років тому була визначена Конституційним судом. 15 років ми не могли ратифікувати Римський статут, тепер ми маємо 3 роки, і, нарешті, зможемо.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.