Слухати

Знімати на мобільні в судах можна бeз дозволу судді, — юрист

19 січня 2017 - 07:30 976
Facebook Twitter Google+
Після революції гідності судді більше не можуть забороняти знімати на телефон відкриті судові засідання. Про це розповідає координаторка проекту «Суд людською мовою» Валерія Рибак

Лариса Денисенко: Які права мають громадяни і представники ЗМІ під час судових процесів?

Валерія Рибак: У законодавстві існує поняття «вільний слухач». Це будь-яка людина, яка може прийти на будь-яке відкрите судове засідання і  записати нотатки, аудіо та відеозапис. Щоб потрапити до суду нам не обхідний документ, який засвідчує нашу особу. Для того, щоб зробити аудіозапис нам необхідний тільки портативний пристрій за допомогою якого ми це зробимо. Ніяких спеціальних дозволів. Якщо відеозапис ви робитимете з портативного пристрою, наприклад, з телефона, то це також можна робити без спеціальних дозволів. Якщо ви будете знімати на стаціонарну камеру, то вам потрібно буде отримати дозвіл суду і сторін.

Наталя Соколенко: Тобто, щоб знімати на телефон дозвіл не потрібен?

Валерія Рибак: Так. Раніше без дозволу можна було записувати тільки аудіо. Це було до Майдану. Це наша точка відліку. Раніше були такі випадки, що судді забороняли навіть  робити  аудіо запис, хоч він був дозволеним.

Під час судового засідання дозволена зйомка портативними засобами, тобто телефоном. Іноді судді вороже ставляться до цього і забороняють такі записи. Законодавство не передбачає таких заборон.

У нас є закон про судоустрій, стаття 11, яка нам відкриває двері до можливості записувати те, що відбувається у суді. Інше питання – це трансляція судового засідання. На це вже необхідні дозволи. Тим  не менш, у кодексах визначено, що це має бути за згодою сторін і за рішенням суду.

Лариса Денисенко: Ми зрозуміли, що для запису засідання на телефон не потрібний дозвіл, проте чи потрібно заявляти про намір робити такий запис?

Валерія Рибак: Якщо говорити про стаціонарний пристрій, то необхідно подавати клопотання. Для цього є спеціальна процедура. Коли ми говоримо про портативний засіб, то чіткого критерію, як клопотання чи заява, немає. Тобто, можна просто почати знімати, але вам ніхто не забороняє заявити про свій намір.

Наталя Соколенко: А якщо портативний пристрій передбачає можливість онлайн-трансляції, чи потрібно обговорювати цей момент?

Валерія Рибак: У законодавстві є чітке визначення щодо трансляції стаціонарними засобами, щодо портативних – такої заборони немає, але, я вважаю, що про трансляцію необхідно повідомляти. Існують певні процесуальні стадії. Онлайн-трансляція може спричинити погіршення судового процесу. Це може бути розголошення певних даних і ви можете не зорієнтуватися.

Лариса Денисенко: Це може вважатися процесуальним порушенням? Наприклад, якщо адвокат складе апеляційну скаргу і зауважить, що велася несанкціонована відео-трансляція з портативного чи не портативного засобу. Адвокат може стверджувати, що він цього не знає

Валерія Рибак: На розгляд суду.

Наталя Соколенко: Якщо будь-яка людина може прийти на судове засідання, то чому на засіданні можуть пролунати данні, які неможна розголошувати?

Валерія Рибак: Дійсно, на закритому засіданні може пролунати державна таємниця або інформація, що стосується неповнолітніх. Зараз цитуватиму кримінально-процесуальний кодекс, стаття 127.

«Кожен, хто присутній у залі судового засідання може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні пишучі аудіо-пристрої, проводити у залі судового засідання фотозйомку, відеозапис, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проводити звукозапис, використовуючи стаціонарну апаратуру допускається на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду».

Тут слід звернути увагу на те, що говориться про стаціонарну техніку і про «шкоду для судового розгляду». Якщо ми будемо говорити про те, що трансляція велася без дозволу, то, можливо, справа дійде до розгляду у Європейському суді і там вже буде включатися норма Європейської конвенції. Це право на справедливий суд (стаття шоста) і право на свободу поглядів і слова (це стаття десята).

Лариса Денисенко: А як можна розтлумачити фразу «шкода для судового процесу». Якщо суддя не хоче чути свій голос у записі і вирішує, що це зашкодить. Що взагалі може сказати суддя, щоб заборонити трансляцію.

Валерія Рибак: Якщо ми будемо говорити про європейську практику, то буде оцінюватися те, наскільки великим був суспільний інтерес у цій справі. Оцінюватися буде, чи необхідне було це розголошення інформації, чи ні.

Наталя Соколенко: Справа про беркутів – це одне, а про розлучення якогось подружжя – зовсім інше.

Лариса Денисенко: Тобто право на справедливий суд розглядається через призму свободи слова. Тобто, що тут важливіше для суспільства.

Валерія Рибак: І свободи слова включно. Якщо говоримо про порушення судового процесу, то там буде мова йти про розголошення даних у частині свідчення сторін або свідків. Втім, це на рішення суду, адже суд знає коли будуть допитувати свідків і може про це попередити. Апріорі забороняти фото і відео зйомку – немає підстав.

Лариса Денисенко: Якщо ми говоримо про трансляцію стаціонарною технікою, то яка має бути процедура?

Валерія Рибак: Необхідно заявити клопотання, що ви будете здійснювати відео-фіксацію чи трансляцію стаціонарними технічними засобами. Є відповідна письмова та усна форма – через канцелярію чи безпосередньо у судовому процесі.

Наступний крок еволюції судового засідання – це трансляція судових засідань, але технічними засобами, які знаходяться у суді. У кожному суді є камери, які встановили раніше, щоб встановлювати конференц-зв’язок із людьми, що знаходяться у СІЗО чи лікарні. Саме судовий процес по Беркуту є показовим. Саме із нього почалася трансляція  технічними засобами суду. Ці камери дозволяють знімати повністю весь зал і ці трансляції здійснюються через YouTube, тобто у реальному часі. Дуже важливо, що запис зберігається і його можна використовувати.

Лариса Денисенко: Через неповагу до суду чи учасників процесу будь-яку людину можуть вивести з залу. Що означає «неповага до суду».

Валерія Рибак:

Зйомка відео і фото не є неповагою до суду. За це не можна вивести з зали.

Ми знаємо про випадок із Максимом Корнієнко, що трапився у Харківському суді. Суддя заборонила йому знімати засідання, він спитав чому і це розцінили, як неповагу до суду. Пізніше його притягнули до відповідальності – це був арешт на 15 діб. Таке покарання він дістав, через не виконання рішення міліції, хоча вже і міліції немає.  Цей випадок не може вважатися неповагою

Наталя Соколенко: А як судді реагують на нововведення, які започаткувалися під час революції гідності?

Валерія Рибак: Ситуація різна. Я часто чую про випадки у Дніпропетровській області про те, що судді проти, коли спостерігачі знімають телефоном.

Наталя Соколенко: Можливо потрібно роз’яснення Верховного суду?

Валерія Рибак: Тут є два шляхи: або роз’яснення вищого органу, або напрацювання практики. Правозахисники  проводять тренінги і пояснюють користь від зйомки і трансляції. Мені здається, що це гарний варіант у питанні повернення довіри до судів. Саме тому для мене важливе питання трансляції технічними засобами суду.

Після першої трансляції по Беркуту судді збиралися і обговорювали цей запис. Сьогодні вже є більше 20 суспільно важливих справ, які транслюються. Це і Беркут, і справа 31.08.2015, коли під Верховною Радою кинули гранату, і справа по майору Назарову, якого звинувачують у тому, що він прийняв рішення у результаті якого загинули службовці.  Про ці справи мають знати всі.

Лариса Денисенко: Чи немає тут такого моменту, як посилання на військову чи державну таємницю?

Валерія Рибак: Дійсно, певні частини судового процесу можуть бути закритими.

Лариса Денисенко: Чи судді розглядають можливість трансляції судових справ, як запобіжник звинуваченням у корупції та упередженому ставленю?

Валерія Рибак: Зараз ми обговорюємо із судом позитивні аспекти трансляцій. Це дійсно механізм, як убезпечити себе від наклепу. Суд може використовувати записи для свого захисту. Також можна переглядати запис засідання під час підготовки судового рішення. Підтвердженням того, що суди ставляться до цього позитивно є підписаний меморандум про співпрацю ГО «Вектор прав людини» з Радою суддів України. Це відбулося 22 листопада 2016 року. У меморандумі ми говоримо про необхідність використовувати механізми трансляції і коментувати їх.

Наталя Соколенко: Чи є різниця у якому суді розглядається справа? Верховний, адміністративний, Печерський.

Валерія Рибак: Треба зважати на те, чи є у кожного конкретного суду технічна можливість проводити трансляції. Усі суди забезпечені, але не у кожному залі є камери.

Лариса Денисенко: Як можна оскаржити рішення судді, якщо він вважає недоречним бажання людини вести трансляцію із судової зали?

Валерія Рибак: Це скарга на дії, які були вчинені протягом судового засідання. Тут необхідно зважати на те, чи було обґрунтування цій забороні, чи було письмо рішення суду з цього приводу. Подавати скарги на дії суддів можна до вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Лариса Денисенко: Ви практикуєте коментування адвокатами цих трансляцій. Як ставляться до цього судді і як це відбувається?

Валерія Рибак: Наші перші коментування стосуються справи Беркуту і справи Назарова. Незаангажовані адвокати переглядають трансляцію або запис і пояснюють перебіг судового процесу: чому подавали клопотання, чому суд оголосив перерву, чому запросив свідків. Це допомагає зрозуміти, що відбувалося у залі суду.

Судді позитивно ставляться до цього. Заперечень не було, як мінімум, письмових. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.