Слухати

Звернення Верховного суду до Конституційного не вплине на хід судової реформи

06 жовтня 2016 - 07:20 287
Facebook Twitter Google+
Положення реформи є обов'язковими до виконання, поки КС не скаже свого слова, – говорять юристи Андрій Козлов і Олександр Водянніков

Любомир Ференс: В нашій студії Андрій Козлов, провідний юридичний радник Офісу сприяння демократії і Олександр Водянніков, національний радник з юридичних питань, керівник відділу верховенства права Координатора проектів ОБСЄ в Україні.

Лариса Денисенко: 30 вересня набули чинності зміни до Конституції у частині правосуддя. Верховний суд України збирається подавати до Конституційного суду позов. Розкажіть нашим слухачам, про що саме йдеться.

Олександр Водянніков: Насправді Верховний суд схвалив подання до Конституційного суду ще у понеділок. Вони казали в приватних розмовах ще до того, що будуть оскаржувати судову реформу. На мій погляд це добре. Рішення Конституційного суду поставить крапку і судова реформа не буде провадитися під загрозою її згортання.

Лариса Денисенко: А сумніви щодо конституційності є? У чому вони полягають?

Олександр Водянніков: Для мене є. Сама реформа не викликає сумнівів, а от деякі моменти закону викликають. Наприклад вимога до майбутніх суддів Верховного суду мати науковий ступінь отриманий в університеті. Таким чином розрізняються люди, які отримали ступінь в університеті і, скажімо, в академії правових наук.

По-друге, коли Конституційний суд розглядав реформу, там була думка про долю Верховного суду. Суддя досить чітко визначив, що зміна назви не є підставою для реорганізації чи ліквідації цього органу. І дійсно. Конституційний суд, наприклад, згідно реформи, просто змінює назву. Це і стало приводом для Верховного суду звернутися до КС з приводу того, чи відповідає реформа конституції у частині, яка стосується Верховного суду.

В конституційній комісії ми не розглядали переформатування Верховного суду. Зміна назви – це чисто редакційний крок, який не тягне за собою ліквідацію Верховного суду і створення нової найвищої судової інституції.

Щодо інших судів ми це питання дебатували. Має бути трьохланкова судова система. Тому в цій частині судова реформа повністю відповідає духу і букві того, що було закладено в Конституцію.

Андрій Козлов: Я частково погоджуюся але місцями більш песимістичний. Що, власне, оскаржує Верховний суд. Він оскаржує деякі перехідні положення нового Закону України про судоустрій і статус суддів. Він не оскаржує навіть сам закон, а лише деякі з положень.

Що вони оскаржують зараз? Насамперед – ліквідацію Верховного суду і вищих спеціалізованих судів і створення нового Верховного суду. А також проведення конкурсів стосовно нинішніх членів Верховного суду. А також те, що повноваження суддів, призначених на 5 років, спливають по закінченню цих 5 років. А також ще декілька положень стосовно суддівської винагороди і утримання після виходу у відставку.

Але в інших частинах судової реформи інші суб’єкти можуть спробувати проатакувати інші її положення. Але є і позитивна сторона. Якщо судді Верховного суду вважають, що весь час вони були на своєму місці, не надто піддавалися впливам, не прогиналися під Януковича за часів його каденції, не займалися корупцією, то чому б їм не піти на відкритий конкурс, виграти його і показати, що вони були найкращими?

Але якщо вони не хочуть, щоб були конкурси… Суддів Верховного суду планується не більше 200, а запрацює він, коли їх буде 65. То 21 нинішній суддя без конкурсу не становитимуть більшості серед тих, хто за конкурсом. Тому величезної проблеми тут немає. Буде гірше, якщо Конституційний суд вважатиме, що члени вищих спеціалізованих судів мають перекочувати в нові органи теж без конкурсу.

Олександр Водянніков: Рішення Конституційного суду матиме ще важливий вплив в подальшому, якщо ми не хочемо, щоб ця реформа була згорнута. Адже якщо можна переформатувати Верховний суд, який є конституційним органом, то це дає можливість будь-якому наступному президенту зробити це в будь-який час.

Андрій Козлов: Реформа передбачає, що з 1 січня 2018 року суди  створюватимуться виключно законом. Ініціатором закону буде президент але до того часу всі повноваження зі створення, реорганізації, ліквідації судів зберігаються також за президентом. І я чув, що оскаржують ці перехідні положення також і через те, що ліквідовують Верховний суд, а зробити це мав наче як президент.

Любомир Ференс: Олександре та Андрію, поясніть нашим слухачам, чим займалися вищі спеціалізовані суди і чому Верховний суд хоче їхню ліквідацію оскаржити.

Андрій Козлов: Ця історія тягнеться вже дуже багато років, ще з початку 2000-х. У нас було королівство Вищого арбітражного суду, потім різною мірою урізалися повноваження Верховного суду. За часів Януковича все дійшло до маразму і для того, щоб оскаржити рішення Вищого спеціалізованого суду у Верховному суді потрібно було одержати дозвіл від того самого Вищого спеціалізованого суду, рішення якого оскаржується.

Завдяки особливостям українського судового процесу відбувалося дуже багато оскаржень. Це 130-140-150 тисяч справ на рік. Зараз утворюється великий Верховний суд, тому що суд на 20-30 суддів просто не впорається з валом цих касаційних скарг. Але я не розумію логіку Верховного суду, коли він оскаржує ліквідацію спеціалізованих судів.

Олександр Водяніков: З політико-правової точки зору це хороший аргумент, щоб поставити крапку в сварі між Верховним судом і спеціалізованими. Позитив в тому, що Конституційний суд має поставити цю крапку. Адже конституційне провадження, це не спор де є позивач і відповідач. Конституційне провадження це звернення для вирішення певних колізій у конституційній площині. Тобто тут інша філософія закладена.

Що ж до виконання судової реформи, то звернення на неї ніяк не вплине. До моменту, поки Конституційний суд не скаже свого слова, реформа вважається дійсною і її потрібно виконувати.

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.