Слухати

З'явився перший переклад українською без купюр «Тев'є-молочника» Шолом-Алейхема

23 квітня 2017 - 10:00
FacebookTwitterGoogle+
Перекладачка та наукова співробітниця центру юдаїки при КМА Олександра Уралова розповідає про презентацію перекладу українською мовою знаменитої повісті «Тев’є-молочник» Шолом-Алейхема

Тетяна Трощинська: Це перший переклад українською мовою?

Олександра Уралова: Ні, не перший, але це перший повний переклад. І він саме зараз є на часі.

Тетяна Трощинська: Чому він є зараз на часі, що там було викинуто і чому саме ви взялися за цей переклад?

Олександра Уралова: Рік тому до нашого Центру дослідженні історії та культури східно-європейського єврейства та до нашого керівника Леоніда Фінберга звернулися з видавництва «Знання», яке публікує переклади європейської літератури українською мовою.

Вони хотіли перевидати «Тев’є-молочника» Шолом-Алейхема у перекладі Ефраїма Райцена, який був зроблений ще в 30-ті роки.

І от вони звернулися до нас, знаючи, що в нас є спеціалісти, які знають їдиш, яких зараз дуже мало. Передивившись цей переклад, ми зрозуміли, що це не переклад, а переспів.

Тетяна Трощинська: Що було викинуто?

Олександра Уралова: Тут два аспекти — сюжетний і політичний. Переклад «Тев’є-молочника» української мовою відбувався у 30-ті роки за часів Сталіна, який був антисемітом. Тому слово єврей з книги прибиралося настільки, наскільки це було можливо. Також прибираються назви свят, назви традиційних страв, назви релігійних адміністративних будов, переходять з івриту в їдиш, тому що іврит — це мова, яка фактично заборонена.

І прибирається повністю один розділ — останній, в якому розкриваються подробиці погрому, в яких потрапила родина Тев’є. Цей розділ політичний, він написаний коротко і різко. Відношення до держави, тодішньої Російської імперії, було дуже чітке. Радянський Союз мислився як наступник Імперії, тому просто повністю зникає оцей розділ.

Одразу скажу, що дочок у Тев’є було не п’ять, а сім.

Головніше, що зникло з перекладів, — це сам автор. Він був персонажем, він спілкувався з Тев’є, він був у примітках. І майже на кожній сторінці було таке авторське театральне: він відхиляється набік, прихиляє руку до обличчя і каже: «Люди добрі, що верзе цей мужик, я взагалі не розумію! Він страшно бреше, але я вам просто передаю, що він каже, давайте подивимось, що він ще нарозказує».

Тетяна Трощинська: Чому зараз з’явилася потреба зробити цей переклад?

Олександра Уралова: Взагалі перекладання світової класики українською мовою потрібно особливо зараз, щоб читач отримав своєю мовою те, до чого не міг долучитися.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.