Слухати

Бойовики «ДНР» заходили у музей, вишукуючи серед експонатів зброю, - директорка музею у Костянтинівці

30 листопада 2017 - 15:37
Facebook Twitter Google+
Чим живе Костянтинівський краєзнавчий музей? Говоримо з директоркою Маргаритою Карповою
 Маргарита Карпова // Громадське радіо

Валентина Троян: Сьогодні у музеї представляють виставку «Обличчя Майдану», так?

Маргарита Карпова: Так, сьогодні в музеї об 11:00 відкривається авторська фотовиставка «Обличчя Майдану». Автор – Мілян Михайло Йосипович. За освітою він фізик, в місті його знають як керівника філіалу Краматорського економіко-гуманітарного інституту. Зараз він підприємець, і ще цікаво, що він поет.

Ця виставка складається з 50 фоторобіт. І на фото представлені не так фізіологічно обличчя, як почуття людські – тривога, біль, радість, спокій, втома. Але, на думку музейників, на кожному обличчі є напруження.

Дмитро Тузов: Це фото з київського Майдану?

Маргарита Карпова: Так, це фото з київського Євромайдану. Михайло Йосипович там був на при кінці 2013-го та на початку 2014-го року, і він особисто фотографував людей.

Валентина Троян: Якщо ми вже заговорили за Майдан, то чи був у Костянтинівці свій Майдан? Які ваші спогади?

Маргарита Карпова: Я не можу сказати, чи збиралися люди у Костянтинівці, чи ні.

Дмитро Тузов: Що можна розповісти про Краєзнавчий музей в Костянтинівці? Що можна сказати людям, щоб вони приїхали в Костянтинівку?

Маргарита Карпова: Наш музей створений у 1967-му році, у 1973-му році отримав статус народного музею, с 1982-го по 1991-ий ми були філією Донецького обласного краєзнавчого музею, а з 1992-го року ми – Костянтинівський міський краєзнавчий музей. В нас 7 експозиційних залів і один виставковий. Експозиція наша має такі розділи, як природа, давня історія, історія міста на різних етапах та трошки сучасності. Основний напрямок діяльності нашого музею – науково-дослідна, просвітницька робота, створення виставок і популяризація історико-культурної спадщини міста та краю. Наш фонд налічує близько 10 тисяч експонатів, це предмети різних епох. І родзинка нашого музею – найбіліша в області колекція скляних виробів, це продукція місцевих заводів скляної промисловості.

Валентина Троян: Костянтинівка і славиться скляним виробництвом. Чи ця скляна справа – це минуле Костянтинівки чи це і сьогодення також?

Маргарита Карпова: На жаль, це минуле Костянтинівки. Зараз на скляному заводі працює цех, але це вже не такі обсяги.

Дмитро Тузов: У вашій музейній колекції є навіть дуже древні половецькі баби, так?

Маргарита Карпова: У нас біля входу в музей стоїть одна з таких баб, вона єдина в Донецькій області, тому що на зворотному боці зображений скіфський чоловік, що танцює.

Валентина Троян: Де її знайшли?

Маргарита Карпова: У Кондратівці. Там вона виконувала роль стовпчика в огорожі в однієї з садиб. 

Валентина Троян: Чи є у вас експозиції на тему АТО? Як ви збираєте експонати і хто вам допомагає?

Маргарита Карпова: Так, в нас є частина експозицій, присвячених подіям у Костянтинівці 2014-початку 2015-го років, складає вона близько 50 експонатів. Їх збирають як і працівники музею, і там є наші особисті фотографії з періоду окупації міста, також нам допомагають військові нашого 90-го аеромобільного батальйону, і начальник відділу культури Ольга Хоменко допомагає нам у зборі експонатів.

Дмитро Тузов: Що входить в експозицію?

Маргарита Карпова: В експозиції в нас є форма військова, фотографії, документи, які стосуються цих подій, речі, які нам привезли волонтери зі Львова. Наприклад, гільзи, розфарбовані дітьми. Також дуже привертає увагу наших відвідувачів сухий борщ у пакунку, його теж передали волонтери зі Львова.

Валентина Троян: Що вражає в цій експозиції?

Маргарита Карпова: Дуже привертають увагу і вражають портрети молодих хлопців, які загинули під час донецького Євромайдану, і портрети наших хлопців, які загинули вже в АТО. Це Сергій Ісаєв, Олександр Пономарьов і Андрій Костін.

Дмитро Тузов: Ви – живий свідок того, що відбувалося в ці роки. Які найяскравіші спогади у вас залишились?

Маргарита Карпова: Коли ми почули постріли, я розпустила співробітників по домах, і сама залишилася в музеї. Мені було страшно, я бачила, що повз ходять військові. Я не знала, які це були військові, але вони були зі зброєю, і це було не дуже приємно. Приходили до нас і в музей, дивилися нашу військову залу, роздивлялися залишки зброї, які в нас залишилися – це такі експонати, які є в кожному музеї. 

Дмитро Тузов: Тепер ви вже розібралися, хто це приходив?

Маргарита Карпова: Мабуть, ці збройні незаконні формування, і їх члени приходили до нас дивитися зброю.

Дмитро Тузов: Вони шукали зброю?

Маргарита Карпова: Мабуть, так. Я спілкувалася з іншими директорами музеїв в Донецькій області, і там була ще гірша ситуація – було таке, що з цих залів забирали залишки зброї.

Валентина Троян: Але ж вона вже не придатна до використання?

Маргарита Карпова: Мабуть, її хотіли реанімувати і використовувати.

Валентина Троян: Чи влаштовуєте ви в музеї лекції-зустрічі з учасниками АТО?

Маргарита Карпова: Ми запрошуємо до нас хлопців з 90-го аеромобільного батальйону на тематичні заходи.

Валентина Троян: Хто аудиторія?

Маргарита Карпова: Це – діти, старшокласники. Такі зустрічі проходять у рамках національно-патріотичного виховання до державних свят. Військові залюбки йдуть на контакт, і діти уважно слухають.

Дмитро Тузов: Зараз до вас надходять експонати з фронту?

Маргарита Карпова: У нас в експозиції є уламки снарядів з Донецького аеропорту, є залишки зброї, яку використовували під час АТО.

Валентина Троян: Чи співпрацюєте ви з навчальними закладами? Чи ваші співробітники ходять з лекціями туди?

Маргарита Карпова: Так, однією з задач краєзнавчого музею є освітня робота – тематичні екскурсії, лекції, уроки з історії нашого міста. В мене такі універсальні працівники, що підготують будь-який тематичний урок та екскурсію на замовлення школярів зі шкільної або поза шкільної програми.

Нещодавно в нас були школярі з першого по одинадцятий клас з нашого учбово-професійного комбінату. Вони нас попросили презентувати таку професію як швачка. В наших фондах є швейні машинки «Зінгер» і «Подольський», різні за калібром, за розміром. Діти слухали екскурсію з виникнення швейного діла, з виникнення голки і цих швейних машинок.

Дмитро Тузов: Ви згадали про відомих костянтинівців, і згадали, що серед них є і поети, і письменники. Доречно було б, якщо б ми згадали відомі прізвища.

Маргарита Карпова: Так, у нас в експозиції представлені такі відомі українці, як Олекса Тихий і Василь Гайворонський.

Дмитро Тузов: Їхнє життя якимось чином було пов’язане з Костянтинівкою?

Маргарита Карпова: Так, вони народилися в нас.

Дмитро Тузов: Давайте скажемо, що Олекса Тихий – це відомий український дисидент, правозахисник, викладач, який помер в мордовських таборах, і був перепохований в Києві у 1969-му році.

Маргарита Карпова: Так. Нещодавно у нас відбулася виставка Людмили Огнієвої, члена Національної спілки майстрів України  та члена Національної спілки письменників України. Вона представляла Олексу Тихого в інформаційному просторі і представляла фрагменти вишивок, які він мав із собою у таборах. Там у нього зберігався рушник, який йому вишила бабуся в українських орнаментах, і цей рушник був відтворений на експозиції. Також був представлений елемент його вишитої сорочки.

 Дмитро Тузов: Як живе ваш музей? Як вирішуються фінансові питання? Чи допомагає бюджет міста?

Маргарита Карпова: Звісно, допомагає. В нас відремонтована система водопостачання і каналізаційного відведення. Зараз в нашому музеї тепло. Ми отримаємо зарплату вчасно, так що музей працює, розвивається, і скарг в нас немає.  

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.