Слухати

Голова Полтавської облради розповів про конфлікт з «Нафтогазом»

23 лютого 2018 - 20:26
Facebook Twitter Google+
Також говоримо про створення об'єднаних громад у регіоні та обласний бюджет участі

У студії – голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький

 

Євгенія Гончарук: Полтава серед п’ятірки лідерів регіонів, які дуже успішно створюють об’єднані територіальні громади. Чому все успішно саме тут?

Олександр Біленький: Обласна рада трішки поза процесом, ми лише узгоджуємо перспективні плани, вносимо зміни, але допомагаємо, взаємодіємо. У нас 43 об’єднаних громади, які вже провели вибори і  виходять на прямі фінансові відносини із Києвом.

Для мене реформа громад є найуспішнішою з тих, які реалізуються зараз в країні. Те, що Полтавська область серед лідерів, робота «реформаторського грунту», який дав свої плоди. Але є нюанси. Сама реформа – це крок вперед, але ментально ті, хто зараз очолюють громади, на 80% залишилися сільськими головами. Фактично, їх система управління залишилася радянською. І коли приймаються рішення щодо фінансової складової, щодо бюджетів, вони керуються тим, чого їх навчали ще перші секретарі райкомів партії. Прояв цього в тому, що, наприклад, кошти громад вони тримають, в кращому випадку, на депозитах. Тобто стан розвитку цих громад аморфний.

Але є і виключення. Одна з наших найуспішніших громад дійсно показує принципи прогресу й інновацій – коли на одну власну гривню вони залучають 5 гривень із бюджетів різних рівнів. Це Омельницька громада, яка функціонує в рамках Кременчуцьского району. Очільниця, Шереметьєва Олександра Іванівна, показує не просто прагнення до інновацій, а їх реалізацію. Вона була однією з перших, хто впроваджував цю реформу і ії громада одна з найуспішніших.

Тетяна Трощинська: В чому корені проблеми, про яку ви казали? Чому люди обирають таких «радянських» голів? Брак лідерства, брак якихось інших облич?

Олександр Біленький: Дійсно, дуже мало лідерів на місцях. Через брак лідерів виникає брак конкуренції. І люди за принципом «аби не було гірше» обирають людину, яка очолювала громаду декілька років, чи, навіть, декілька десятків років.

Євгенія Гончарук: В Полтаві за минулий рік Бюджет участі був 5 млн грн, а по області тільки 2 млн грн. Чи це не замало?

Олександр Біленький: 2 млн грн – це тільки з обласного бюджету, в нас було співфінансування, тобто було 4 млн грн. Бюджет участі в рамках регіону не реалізовувався до того, як ми вирішили взяти це на себе. Ми мали досвід Польщі, де це проводиться у воєводствах, але там трішки інші критерії та принципи. Ми наклали цей досвід на українські реалії і вирішили у 2017 році реалізувати Бюджет участі в рамках області, а не міста. Ми до цього йшли десь півроку і на свій страх і ризик пішли своїм шляхом. 

Таким чином, ми вивели відповідний коефіцієнт, який би прирівняв сільське населення до міського, провели промоційну кампанію, створили ініціативні групи в населених пунктах і вийшли на реалізацію цього проекту. 217 учасників подали свої заявки й 189 вийшли на голосування. Близько 3,5 тис. жителів області проголосували онлайн, більше не було технічної можливості, десь 50 осіб проголосували на паперових носіях. Для нас головне було поширити цю ідею серед людей, виявити мультиплікатори впливу, дати людям  через реалізацію цієї ідеї розуміння, що пряма демократія – це коли від ідеї до реалізації один крок.

Читати також: На виборах я сказала мерові, що піду зі своєю командою, — секретар Полтавської міськради

Тетяна Трощинська: Які проекти люди хочуть реалізовувати?

Олександр Біленький: Те, чого немає. Немає спортивних та дитячих майданчиків. Це найпростіше, що можна реалізувати за відносно короткий період. Ми вийшли на цю проблематику і люди знайшли свій варіант вирішення – через Бюджет участі. Якраз біля 60% проектів були саме на спортивні та дитячі майданчики. Також є екологічні, інфраструктурні, іноваційні проекти. 42 проекта стали переможцями і отримали до 100 тис. грн кожен. На наступний рік ми збільшуємо співфінансування із обласного бюджету, хочемо трішки змінити принципи, закріпити їх у Положенні, щоб не було ручного керування цим процесом.

Тетяна Трощинська: Як виникла ідея разом із територіальними громадами додатково фінансувати Нацполіцію? Навіщо і чому?

Олександр Біленький: Ідея не виникла, вона була сталою і реалізовувалась в рамках програми правоохоронних органів, де не тільки поліція, але й прокуратура, служба безпеки, військкомат, навіть військові частини, які знаходяться в рамках нашої області.

Тетяна Трощинська: Це щось на зразок обласних доплат? Як це виглядає фізично?

Олександр Біленький: Це виглядає так. Розквартировують військову частину в одному із райцентрів Полтавської області і кажуть, що «ось вам будинки, це ваша територія, а все інше, хлопці, – за вами». Буде якийсь мінімальний пакет фінансування із Міністерства оборони, умовно кажучи, і все. Тому, коли приходить командир частини і говорить, що чогось немає, ми допомагаємо, бо все одно ця військова частина сплачує ПДФО на тому місці, де вона розквартирована, це плюс для громади. Таким чином була створена програма допомоги правоохоронним органам. Вона і в минулому році фінансувалась —  21 млн грн. Ми виходимо із проблематики. Якщо військові – інфраструктурна проблема, ремонт, купівля будматеріалів, якщо поліція – ми в минулому році закупили 10 патрульних машин для 10 районів Полтавської області.

Тетяна Трощинська: А як допомагаєте прокуратурі?

Олександр Біленький: Була заявка на облаштування прохідної системи в прокуратурі, те, що вони не могли профінансувати самі. Ми виділили на це кошти.

Євгенія Гончарук: Немає він громади запитань про конфлікт інтересів? Мовляв, ви їм допомогли і з тим, і з тим, їм комфортніше. Давайте будемо чесні, це питання виникає.

Олександр Біленький: Якби виникало, в нас 4 чи 5 депутатів в громаді не мали б проблем із деклараціями чи з іншими чинниками. А так ці процеси йдуть паралельно. Допомога допомогою, а закон законом.

Тетяна Трощинська: 4 чи 5 депутатів, ви кажете, мають проблеми із НАЗК?

Олександр Біленький: Проблеми із подачею декларацій – невчасне інформування про доходи.

Євгенія Гончарук: А загалом якщо говорити, чи є в облраді депутати, до яких у НАЗК є запитання?

Олександр Біленький: Це питання до НАЗК.

Євгенія Гончарук: Ще хотіла запитати вас про виїзні сесії, на які ви вимушені були піти у зв’язку із ремонтом будівлі облради і от, зокрема, до Горішніх Плавнів теж їздили. Була інформація про те, що не всі депутати погодились поїхати, і власне, місце, яке ви обрали, це приватна власність. Чого саме те місце?

Олександр Біленький: Депутатами було прийняте рішення про бюджетування певної суми коштів для ремонту сесійної зали і, головне, для зміни системи голосування, тому що наша система голосування вже вичерпала свій ресурс. Таким чином, було анонсовано, що в 2018 році будуть виїзні сесії у різних містах Полтавської області. Вони повинні були бути тематичними, відповідно до регіону. В нас першим було місто Кременчук, там нам спочатку надали приміщення, а потім поступила відмова за технічним станом і було прийняте рішення перенести засідання у місто Горішні Плавні.

Тетяна Трощинська: Це режимне підприємство, гірничо-збагачувальний комбінат і у вас були проблема з голосуванням в електронний спосіб та проблеми із доступом для журналістів та громадських активістів.

Олександр Біленький: З приводу громадських активістів та доступу до сесійної зали Полтавської облради. Відповідно до регламенту, який діє вже декілька років, і не за нашої каденції прийнятий, коли зала заповнена на 100% ми в праві відмовити будь-кому, чи громадському активісту, чи журналісту, у доступі до зали тільки тому, що там вже є певна кількість людей.

Тетяна Трощинська: Порушення регламенту були чи не були? Опозиційний блок, казав, що були.

Олександр Біленький: Зараз розповім. З приводу електронної системи голосування. Регламентом передбачено, що електронна система голосування може не діяти, головне, щоб було поіменне голосування. Ми вийшли з ситуації дуже просто. Ми виготовили іменний бюлетень із назвами питань, з процедурними голосуваннями. Людина під час розгляду того чи іншого питання в порядку денному, заповняла той чи інший бюлетень і ставила підпис. Все просто і все відслідковується.

З приводу Опозиційного блоку. Дивно прозвучала для мене інформація щодо порушення регламенту. Вони проголосували за одне з питань порядку денного, а саме за заборону розповсюдження аудіопродукції, що виготовлена в Російській Федерації. За це вони отримали «наганяй» від свого керівництва в Києві. І не знайшли нічого кращого, ніж сказати, що зала мала і тисне, щоб приймати ті чи інші рішення. Вони можуть на наступній сесії внести питання про скасування цього рішення.

Євгенія Гончарук: Чи є консолідація у облраді?

Олександр Біленький: Я думаю, зразком консолідації є голосування за бюджет, коли 71 депутат облради проголосував «за» і 0 – «проти».

Євгенія Гончарук: Щодо газового родовища у Полтавські області.Ця історія тягнеться з 2014 року. Був спецдозвіл від Держгеонадру на те, щоб його розробляти, а потім виникла проблема. І Нафтогаз тут долучився до процесу, і є інформація, що це родовище без конкурсу відійшло товариству Аркона Газ-Енергія за 800 тис. грн. Станом на зараз Нафтогаз вимагає від вас рішення, аби розширювати видобуток вуглеводнів саме в Полтавській області. Що це за ситуація?

Олександр Біленький: Наша каденція розпочала свою роботу в кінці 2015 року і ми стикнулися з тим, що надродобувачі, в тому числі Нафтогаз, захотіли дуже швидко отримати спецдозвіл, скориставшись тим, що склад депутатів на 75% новий. Полтавська облрада одна із ланок погоджень цього спецдозволу. До нас зайшло декілька погоджень на спецдозволи від Укргазвидобування. У нас непроста ситуація із Укргазвидобування, тому що ми вважаємо, що ті кошти, які вони платили до місцевих бюджетів, були неадекватні тим втратам, які несла інфраструктура та екологія Полтавської області. Таким чином, ми поставили запобіжник у вигляді неголосування і висунули свої вимоги. Потім наші вимоги екстраполювалися у законопроект 3038 про 5% ренту за користування надрами, який було згодом прийнято.

Укргазвидобування пропонувало нам з 2015 року певні соціальні договори. Наприклад, 19 млн на рік на всі громади Полтавщини. Це означає, що ми можемо зробити 3 км дороги по всій Полтавській області. Але, з іншого боку, є шкода, яку наносить компанія Укргазвидобування екології та інфраструктурі Полтавської області. Кожного року ми отримуємо бюджетні запити від районів, міст, об’єднаних територіальних громад, в тому числі там, де працює Укргазвидобування. Це можна підрахувати, і це сотні мільйонів гривень.

І ще один чинник, який став важливим при прийнятті рішення. У 2016 році цей соціальний пакет було збільшено, але ось що мене вразило. Укргазвидобування працює і в Львівській області, де вони пішли на співпрацю із місцевою владою, і там запропонували іншу суму соціальних дотацій. І в пропорційному відношенні вона більша, ніж на Полтавщині. А Полтавщина видобуває майже 50% газу та газоконденсату. Ми побачили несправедливість щодо підходу до того чи іншого регіону, це було виказано і Прем’єр-міністру, коли у нас була оперативна нарада, і керівництву Укргазвидобування. Вони відповіли, що так історично склалося – більше шкоди вони нанесли Львівській області. Тобто колись свою історичну справедливість отримаємо і ми. Нас це не влаштовує. На останній сесії ми не погодили питання про розширення площі Укргазвидобування.

Євгенія Гончарук: 250 млн грн – ви говорили про цю цифру. Ії достатньо станом на сьогодні?

Олександр Біленький: Це той мінімум, на який ми згодні піти.

Тетяна Трощинська: А компанія Аркона Газ-Енергія у який спосіб компенсує? Що це за компанія, як ви з нею працюєте?

Олександр Біленький: Майже два роки ми не видавали нікому погодження на спецдозволи, і до прийняття Закону 3038 у нас підписувались соціальні угоди на певну суму, яка становить 5% від площі видобування. Було дві компанії, які ще не почали роботи по бурінню. Це Аркона Газ-Енергія і Арабський енергетичний альянс. Вони погодились заплатити в місцевий бюджет до 1 млн грн відповідно до розрахунків площі, а не буріння. Тобто, коли вже буде видобуток – буде інша фінансова історія.

Тетяна Трощинська: Це інша угода? Чи тією самою угодою компенсація вже передбачена?

Олександр Біленький: Цією угодою ми просто взяли на 5% більше, ніж вони платили б до бюджетів і отримали невеличкий прибуток від входження компаній у Полтавську область.

Тетяна Трощинська: І ви передбачаєте, що вони будуть соціально відповідальні і погодяться платити достатню компенсацію, на відміну від Укргазвидобування?

Олександр Біленький: До минулого року ми були упевнені, що можемо це регулювати, але Кабмін зняв з нас певні контролюючі функції. Тобто ми не можемо зараз регулювати, наскільки компанія виконує свої ліцензійні умови, ми можемо тільки звертатись до Геонадр, щоб вони проконтролювали цей процес.

Євгенія Гончарук: Ще одна компанія, ДТЕК, заявляла, що вдвічі буде збільшувати видобуток в цьому році. У них Семиренківське родовище. Вони яку компенсацію платять регіону?

Олександр Біленький: Кожна компанія буде платити відповідно до видобутого газу. Таким чином, за 2018 рік ми плануємо отримати десь 700-750 млн грн на всю область.Із них 2% буде йти до бюджету обласного бюджету, 1% до місцевого бюджету і 2% до районного бюджету. Якщо це об’єднана територіальна громада, то це 3%.

Тетяна Трощинська: На території Полтавської області неліцензійні ділянки зараз є?

Олександр Біленький: Навпаки, є дуже багато ліцензованих ділянок, які чекають свого майбутнього власника. І якраз в такий спосіб не виконуються ліцензійні умови – не сплачуються кошти від ренти до бюджету.

Євгенія Гончарук: Скільки приватні компанії, які вже діють і хочуть розширюватися, платили в минулі роки за цим соціальним договором?

Олександр Біленький: Соціальний договір міг бути і напряму із сільською радою, де вони видобувають. Це не означає, що вони мають підписувати соціальну угоду виключно із обласною радою.Так робили і Украгазвидобування і інші приватні компанії, які працюють в тому чи іншому регіоні.

Євгенія Гончарук: Стосовно питання опорних шкіл, про які ми хотіли поговорити. Їх сформовано близько 20-ти у Полтавському регіоні. Яка у вас ситуація із фінансуванням?

Олександр Біленький: Держава, судячи по всьому, хоче перекласти на область фінансування тих чи інших напрямків, які вона фінансувала раніше. В тому числі, і опорні школи. Дійсно, в нас зараз впроваджується реформа опорних шкіл, і вони повинні бути такими, щоб батьки мали змогу порівняти, що таке опорна школа, що таке звичайна школа. Але для цього не вистачає фінансування і розуміння сутності опорної школи. В нас є план зробити одну школу, яка б відповідала всім критеріям Міністерства освіти – дороги, автобуси, класи, і тоді керівники районів та громад могли б розглядати ії як взірець. Будь-який район може використовувати цей взірець для створення своєї школи, але за допомогою співфінансування. Ми даємо громадам можливість проявити себе в фінансовому плані.

Тетяна Трощинська: Загалом фінансування місцевими підприємцями освіти не є дуже популярним?

Олександр Біленький: Насправді воно є, відбувається в тій громаді, де цей бізнес функціонує. Підприємець допомогає школі, не тільки коштами, але й пальним та транспортом.

 

 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.