Слухати

«Херсонське Батумі»: губернатор Гордєєв розповів, як регіон перетворять на елітний курорт

28 січня 2018 - 20:22
Facebook Twitter Google+
«Херсонське Батумі», порти і дороги. Про амбітні проекти і проблеми Херсонського регіону розпитаємо голову місцевої обласної адміністрації Андрія Гордєєва
«Херсонське Батумі»: губернатор Гордєєв розповів, як регіон перетворять на елітний курорт / Програми на Громадському радіо

Михайло Кукін: Влітку в нашій київській студії ви розповідали про доволі великі амбітні плани з перетворення Херсонської області на курортний рай. Тепер це отримало таку романтичну назву «Херсонське Батумі». Щоправда, я почитав про сам проект, і там більше посилань на Турецьку Анталію, ніж на Батумі. Тобто ви хочете Чорноморське узбережжя Херсонщини перетворити на нашу Анталію?

Андрій Гордєєв: Про що йдеться. В нас після окупації Криму відкрилися можливості, змінюючи інфраструктуру, показувати кращі результати на материковій частині, ніж ті, які люди бачать в Криму. Ми розуміємо, що окупація тимчасова, і знаємо, що Крим дивиться на всю Україну через Херсонщину. Кримчани літають через наш аеропорт, вони їздять до нас за документами, ми зараз започатковуємо через парламент програму для безкоштовного навчання для кримчан. Тобто ми хочемо, щоб кримчани, дивлячись на Україну через Херсонщину, мали враження, що це європейська країна.

Ірина Ромалійська: Але поки це не так.

Андрій Гордєєв: Чому прямо не так? Процеси йдуть. Ми хочемо за невеликий проміжок часу, за невеликі ресурси зробити, що було все і одразу, так не буває.

Ірина Ромалійська: Я точно пам’ятаю дорогу з Криму до Херсонської області, це, по-перше, забруднені наші КПВВ.

Андрій Гордєєв: Давно там були?

Ірина Ромалійська: Я була там менше, ніж рік тому, але я знаю, що і зараз люди, які перетинають адмін межу, кажуть про сміття на КПВВ.

Андрій Гордєєв: Стосовно сміття налагоджена співпраця з місцевими органами самоврядування, сміття вивозиться. Питання КПВВ має сьогодні державну функцію, але ми робимо все, щоб і на державному рівні нас почули. І по КПВВ ми маємо зробити так, щоб це була дійсно наша візитівка, і люди бачили разючі зміни, в’їжджаючи з території Криму на материкову Україну. Але тут палка о двох кінцях. З одного боку, ми не хочемо робити там все капітально, тому що це є підтвердженням того, що ми відмовляємося від своєї території. З іншого боку, ми маємо зробити КПВВ зручними і комфортними, щоб була видна різниця. А на рахунок того, що змінюється, ви просто не бачили, які КПВВ були три роки тому назад і зараз.

Крим дивиться на всю Україну через Херсонщину

Ірина Ромалійська: Ні, бачила.

Андрій Гордєєв: Є зміни. Плюс на рахунок курортного напрямку, ми сьогодні бачимо 3,5 мільйони туристів вже два роки поспіль. Раніше в нас курортний сезон був 45 днів, зараз він починається з 1 травня і майже по 1 жовтня.

Михайло Кукін: Але ж він в силу природних умов не буде таким, як в Туреччині.

Андрій Гордєєв: Є песимісти, а є оптимісти, я все-таки песимістично налаштований.

Михайло Кукін: Ви вважаєте, що коли ви почнете розвивати Херсонщину, Бог змилостивиться і в нас довше буде тепло?

Андрій Гордєєв: Подивіться на досвід 2017-го року: саме з 1 травня ми почали курортний сезон, ми зробили локації, які є цікавими для туристів та для всієї країни. Наприклад, Кам’янська Січ, а це єдина автентична козацька січ, яка є на території України, всі інші затоплені. І ми закінчуємо сезон у вересні місяці.

Сарказм на рахунок того, що ми не можемо продовжити сонячні дні, не приймається, тому що раніше Херсонщина розглядалася тільки як Чорне море та Залізний Порт. Сьогодні, коли ви подивитеся на наш потенціал, то це і гейзери, і аналог Мертвого моря  — Сиваш, причому цей аналог навіть краще Мертвого моря за показниками, це подієвий туризм, це туристичні маршрути, це Олешківська пустеля.

Михайло Кукін: А Асканія Нова? Говорять, що вона в занепаді?

Андрій Гордєєв: Чому в занепаді? Не знаю, хто вам таке каже. Приїжджайте, я вас запрошую, але найцікавіше там навесні та восени, коли не сильно пече сонце.

Крім того, ми відродили Чорноморські ігри, вони проходили в Скадовську, і на закритті було понад 30 тисяч громадян. І сьогодні Скадовськ задоволений, тому що бізнесмени кажуть, що під ці Чорноморські ігри приїжджали люди як до, так і після. Відповідно, ці три дні були розтягнуті для курорту десь на два тижні інтенсивного завантаження.   

Михайло Кукін: Ви говорили про три мільйони туристів на Херсонщині. Але я читаю ваші амбітні плани. Йдеться про те, що два мільйони туристів буде протягом 10 днів, а протягом сезону з травня по жовтень їхня кількість складатиме сотні мільйонів. Де ми візьмемо стільки людей?

Андрій Гордєєв: Де ви таке читаєте?

Михайло Кукін: А ось ваша прес-служба надіслала.

Андрій Гордєєв: Напевно, це якась помилка прес-служби, тому що таку єресь сказати неможливо. Це фізично неможливо. Коли в нас пішов наплив туристів до 3,5 мільйонів, ми зрозуміли, що нам не вистачає місць, де їх розміщувати. Тому ми підписали договір з канадською компанією, яка придбала на Арабатській стрілці 20 га землі, і вже планує там побудувати апартаменти, готелі та розважальні комплекси.

Ви говорите про «Херсонське Батумі». На сьогодні Залізний Порт, Приморське і Лазурне — є нашими перлинами Чорного моря, і ми проектуємо, щоб будувати дороги між цими населеними пунктами напряму. Відповідно, ми вже затвердили на обласній раді генплан цієї зони. Ми звернулися до кожного землевласника, який знаходиться в цій зоні, який має землі сільськогосподарського призначення, тому що вони їх і так забудовують, але забудовують шанхайські. А ми пропонуємо, щоб це будівництво було згідно з генеральним планом, згідно з червоними лініями, щоб була нормальна набережна, щоб були нормальні пансіонати.

На сьогодні Залізний Порт, Приморське і Лазурне — є нашими перлинами Чорного моря, і ми проектуємо, щоб будувати дороги між цими населеними пунктами напряму

Михайло Кукін: Все ж таки, на яку кількість туристів ви розраховуєте?

Андрій Гордєєв: Потенціал 3,5 мільйонів туристів ми можемо легко перетнути, але тільки побудувавши відповідну інфраструктуру: нормальний сервіс, нормальні готелі та апартаменти.

zheleznyy_port.jpg

Залізний Порт //
Залізний Порт

Михайло Кукін: Ви плануєте залучати іноземців на відпочинок?

Андрій Гордєєв: Наше завдання зараз – залучити хоч один мережевий готель – Reikartz, Radisson тощо.

Ірина Ромалійська: Вже є домовленості з кимось?

Андрій Гордєєв: Важко, тому що це близькість до окупованої території, це не Львів, не Київ, це треба розуміти. Все це закінчується питанням – хто дасть інвестицій, адже державних коштів в нас на це немає, і взагалі це питання бізнесу. Тому йдеться про те, щоб ми створили тут інвестиційний клімат, який би дозволив нам розмовляти з будь-яким інвестором на «ти». Поки що до цього не доходить, тому що всі інвестори кажуть, що поруч Крим і ми боїмося.

Проте ми протягом минулого року дали 106% прямих іноземних інвестицій, в нас на 32% збільшилися капітальні інвестиції, тобто люди почали вкладати в регіон кошти. Тому що в нас створена система нашої територіальної оборони, в нас є доволі потужна присутність ЗСУ на Херсонщині, і ми працюємо над тим, щоб її збільшити ще.  

Михайло Кукін: А як ви сприяєте? Адже сфера оборони – не ваша безпосередня сфера?

Андрій Гордєєв: Не пряма, але не опосередковано моя.

Михайло Кукін: Тобто до вас дослухаються?

Андрій Гордєєв: В нас є розуміння з Генштабом, і та територіальна оборона, яку ми створили, йде на трансформацію, і буде трансформована в бригаду територіальної оборони. Це буде перша в Україні така бригада, тут буде своє управління, свій штат командування. Крім цього, в нас 57-ма бригада, яка не має постійного місця дислокації, і ми звертаємося до Міноборони, щоб вони передислокували її на територію саме нашої області, і в лютому вона до нас заходить. Тобто це ті чинники, які роблять безпечним наш регіон.

Наше завдання зараз – залучити хоч один мережевий готель – Reikartz, Radisson 

Михайло Кукін: Це переконає інвесторів?

Андрій Гордєєв: Один з інвесторів (поки не буду казати – хто, в лютому, дай Бог, будуть гарні новини, і ви почуєте) переконався аргументом, що в нас на території, яка межує з Кримом, вже побудовані на сотні мільйонів доларів і будуються надалі вітроелектростанції, сонячні парки тощо.

Ірина Ромалійська: Хто ваш інвестор по цих сонячних парках?

Андрій Гордєєв: Мені важко сказати, хто, тому що ми уклали договори з більше, ніж як 20-ма компаніями, вже 7 проектів реалізовано, 15 буде реалізовано у 2018-му році.

Ірина Ромалійська: Я пам’ятаю, що за влади колишнього президента цими сонячними парками займався Клюєв. Потім Ахметов. В Запорізькій області, здається, будує Ахметов, хто тут будує?

Андрій Гордєєв: Ви хочете почути якісь прізвища, а це просто різні іноземні компанії. Мені зараз важко пояснити, ми можемо підняти документи, щоб подивитися прізвища бенефіціарів.

Ірина Ромалійська: Тобто там немає гучних та відомих прізвищ?

Андрій Гордєєв: Немає.

Ірина Ромалійська: Поки не зайшов великий інвестор, щоб побудувати нові готелі, зараз можна покращити сервіс, бо він жахливий?

Андрій Гордєєв: 3 мільярди 739 мільйонів грн. було внесено капітальних інвестицій у 2017-му році. Це достатня цифра, щоб ми аргументували далі?

Ірина Ромалійська: Що таке – капітальні інвестиції?

Андрій Гордєєв: Капітальні інвестиції – це обладнання, це будівництво інфраструктури, це те, що є без перенесення. Це готелі, порти тощо.

Михайло Кукін: Я не думаю, що це надто багато.

Андрій Гордєєв: Порт, який побудувала компанія «Нібулон» у Голій Пристані, вартує 500 мільйонів.

Михайло Кукін: Це не ви ж побудували, а компанія «Нібулон».

Андрій Гордєєв: Я вам відкрию секрет – держава взагалі мало що будує. А я виконую функції держави. Будує бізнес, але ми створюємо умови, щоб цей бізнес в нас будував.

Ірина Ромалійська: Наприклад, є маленький готель на 5 номерів. Як ви досягаєте того, щоб підвищилася якість послуг?

Андрій Гордєєв: Тенденція 2017-го року була наступною: люди хочуть сервісу, якості, і люди готові за це платити. Преміум сегмент був розібраний повністю, літом в нас ціна за номер доходила до 150 доларів за добу. І вільних номерів не було. І якщо ми скажемо, що будь-який державний орган може прийти до будь-якого бізнесмену і сказати – роби бізнес краще, і він почує, то це самообман.

Потенціал 3,5 мільйонів туристів ми можемо легко перетнути, але тільки побудувавши відповідну інфраструктуру: нормальний сервіс, нормальні готелі та апартаменти

Ірина Ромалійська: Тобто ви за саморегулювання ринку?

Андрій Гордєєв: Це не я, це світова практика, тільки конкуренція може вплинути. І людина, яка здає номери по 100 грн. розуміє, що якщо вкластися в сервіс, то і заробляти вона стане більше.

Ірина Ромалійська: Але ви як держава можете контролювати, наприклад, якість будівництва, щоб не сталося такої трагедії, яка сталася в Одесі.

Андрій Гордєєв: Це ви говорите про соціальні об’єкти.

Ірина Ромалійська: Не лише, йдеться і про маленькі будиночки під здачу.

Андрій Гордєєв: Якщо ми говоримо про невеличкі садиби, які є в людей, то ми не маємо сьогодні формального права постукати у двері і сказати, щоб платився хоч туристичний збір.

 Ірина Ромалійська: Якщо там здаються номери?

Андрій Гордєєв: Так.

Ірина Ромалійська: А чому так?

Андрій Гордєєв: Тому що таке в нас законодавство, це є приватна власність, він навіть не реєструється як суб’єкт господарювання.

Михайло Кукін: І великі готелі – це приватна власність.

Андрій Гордєєв: Але вони реєструються як суб’єкти господарювання.

Михайло Кукін: А якщо маленький готель здає номери і не реєструється, то це порушення.

Андрій Гордєєв: Так. Але ми прийняли настільки демократичні закони, що ми не можемо впливати на це конкурентне середовище.

Ми зробили онлайн-карту бізнесу спільно з ДФС, де роз’яснюємо, де легальні точки, а де – ні. 

Ірина Ромалійська: Як? Ми не можемо прийти і сказати: «Друже, ми знаємо, що ти здаєш кімнати, і в тебе їх 10 штук»?

Андрій Гордєєв: Знайте, і що далі? Яке реагування? Прокуратура зараз без загального нагляду, вона немає права навіть порушити кримінальне провадження з цього приводу. Ми можемо тільки перевіряти, якщо йде продаж акцизних товарів, але щоб потрапити до нього, потрібно ухвала слідчого судді. Скажіть, скільки часу займе, щоб потрапити лише до однієї садиби?

Я вам скажу, що ми робимо із туризмом та туристичним збором. Протягом двох років, які я працюю, ми зробили групи оперативного реагування, і це ДФС, прикордонники, земельники, поліція в сфері економічних злочинів, і саме такими групами ми відпрацьовуємо курортний напрямок і земельний напрямок саме щодо легалізації. Ми кажемо про наступне: заплати 10 грн туристичного збору з 1000 грн, і таким чином ми легалізуємо бізнесменів. Ми їм роз’яснюємо, що сьогодні дешевше бути легальними, ніж нелегальними. Ви знаєте про те, що інспекції по праці наділили штрафувати на 90 тисяч гривень і так далі, ми не йшли з цим інструментом, але попереджали, що є такий чинник, тому потрібно реєструватися. Ми зробили онлайн-карту бізнесу спільно з ДФС, де роз’яснюємо, де легальні точки, а де – ні. Ми хочемо створити інтелектуальний продукт, де кожен споживач і турист, заходячи в будь-який заклад харчування, буде знати, чи він у правовому полі чи ні.

Ірина Ромалійська: Як це буде виглядати?

Андрій Гордєєв: В будь-якому смартфоні можна буде встановити додаток, на який можна буде зайти і побачити цю інформацію. І якщо заклад працює нелегально, про це можна буде повідомити.

На сьогодні, в нас на 40% збільшилися податкові надходження від курортно-туристичного бізнесу. Мені цікавий досвід Генічеська, який такими рейдами легалізував всі готелі і приватні садиби. Ми роз’яснюємо людям, що сьогодні легше купити ліцензію на продажу пива чи заплатити туристичний збір. За ці 1000 гривень, які вони беруть за проживання з людини, 10 грн – це не такі великі кошти, за які потрібно ховатися. Туристичний збір – 1%. Знаєте, який аргумент дії в цьому діалозі? Ми говоримо, що до цих міст ми будуємо дорогу, по якій ви їдете. Та й ці всі збори акумулюються не в обласний бюджет, а в місцевий бюджет селища, району та ОТГ. Вони залишаються на місці, і їх можна витрачати на місцеві потреби.

Ми хочемо створити інтелектуальний продукт, де кожен споживач і турист, заходячи в будь-який заклад харчування, буде знати, чи він у правовому полі чи ні.

Михайло Кукін: Ви зачепили дві теми, про які варто поговорити. По-перше, дороги. Півроку тому ми говорили про будівництво доріг з розумінням того, що дороги і якість готельного сервісу – це головне, що може привабити туриста. Знаю точно, що є проблемна траса Берислав-Мар’янське, яку автомобілісти називають «дорогою смерті».

Андрій Гордєєв: Вже так не називають.

na_novovoroncovku_0.jpg

Траса Берислав-Мар’янське на невідремонтованих ділянках  //
Траса Берислав-Мар’янське на невідремонтованих ділянках
Авторські права: 

Михайло Кукін: ЇЇ почали ремонтувати, і раптом згоріла техніка, після чого ремонт припинився.

Андрій Гордєєв: Припинився тому, що вже закінчився бюджетний період. Зараз розпочався новий бюджетний період, і як тільки зійде сніг, ми продовжимо далі.

Берислав-Мар’янське – це наша транзитна дорога, яка забезпечує нам притік туристів з Дніпропетровської області, частини Запорізької і так далі. В нас ще є траса М-14, яка забезпечує притік туристів із Запорізької області.

Херсонщина обділяється державою на рахунок видатків на дороги. І кожна копійка, яка вкладається в херсонські дороги, це вимучена, вистраждана, ми підключаємо парламент, навіть.

Михайло Кукін: Але зараз політика така, щоб дороги передати на місця.

Андрій Гордєєв: Якщо ви візьмете статистику по всіх областях, скільки виділяється коштів на дороги державного значення, то ви побачите, що Херсонщина має останні місця, і з цим ми категорично не погоджуємося.

remont_dorogy_beryslav-maryanske.jpg

 Ремонт дороги Берислав-Мар’янське //
Ремонт дороги Берислав-Мар’янське
Авторські права: 

Михайло Кукін: А чому так?

Андрій Гордєєв: Тому що є лобістські групи кожного регіону, є львівська лобістська група в уряді, наприклад. В нас не вистачає лобістських груп, тому що в Херсонщині всього на всього 5 мажоритарних округів, коли в інших по 10-12. Там більша інтенсивність населення, там інші бюджети, наприклад, Одеса славиться своєю митницею, і там «митний експеримент» працює на 1000%.

Ірина Ромалійська: У вас такого немає?

Андрій Гордєєв: У нас є митниця, але у зв’язку з окупацією Криму, вона стала тупиковою, сюди мало доїжджає товарів, вони не є транзитними.

Взагалі, коли ми подивимося на мапу України, то кожен регіон має якісь свої ресурси, а наш ресурс тільки аграрний і туристичний, який ще не розвинутий до кінця.

Ірина Ромалійська: Давайте завершимо про трасу.

Андрій Гордєєв: Ми почали будувати дорогу Берислав-Мар’янське, там вже зроблено 16 км (зі 100 – ред.), там є дві проблемні балки, які ми запроектували в минулому році, а в цьому році хочемо зробити капітальний ремонт. Тобто ця дорога вже не називається дорогою смерті, її вже можна проїхати, лише два місця там поганих – це дві балки, але ми їх регулярно підсипаємо, і вони потребують капітального ремонту, по них є окрема відповідна технічна документація.

Ірина Ромалійська: Коли буде капітальний ремонт?

Андрій Гордєєв: У 2018-му році.

balka.jpg

Стан дамби на трасі Берислав-Мар’янське  //
Стан дамби на трасі Берислав-Мар’янське
Авторські права: 

Михайло Кукін: Ці дороги активно розбиваються вантажовозами і зерновозами. Херсонська баржа з кавунами вже стала мемом минулого літа. Але ж ця баржа була єдина. Чи стане це традицією?

Андрій Гордєєв: Якщо б ви подивилися наш інвестиційний форум «Таврійські горизонти», який ми проводимо щорічно, то червоною лінією цього форуму було як раз відновлення перевезень річкою Дніпро. Ми залучили туди Білорусь, і уклали меморандум щодо днопоглиблення – вони на свої території, ми – на своїй. Йдеться про поглиблення в районі річки Прип’ять на 20 км, і в нас судноплавство буде продовжено до міста Мозер в Білорусії. Що це дасть? Це дасть вихід вантажів вниз по Дніпру в Чорне море, бо зараз вони відправляють судна аж через Прибалтику, уявляєте, який це круг. Це буде здешевлення, і наш бізнес може піднятися у зв’язку з цим. В нас відновиться суднобудування. Крім того, буде логістика, все-таки Дніпро має свої межі – 3,4 глибини, а це одна обмеженість по навантаженню, а Чорне море має іншу обмеженість, тому нам потрібно буде робити перевалку і в нас вже є відповідний проект.

Ірина Ромалійська: Хто реалізовує ці проекти?

Андрій Гордєєв: Всі ці проекти будуть реалізовувати тільки приватні компанії.

Михайло Кукін: Ми знаємо, що ви прихильник децентралізації, але є проблема зі створенням ОТГ на Арабатській стрілці. Я чув такий аргумент, що бояться об’єднання громади, тому що там є проросійські настрої, і вона ледь не запроситься до Криму.

Ірина Ромалійська: Тож, Щасливцеве та Стрілкове хочуть об’єднатися, а ви не даєте дозвіл. Чому?

Андрій Гордєєв: Це запитання всіх так хвилює останнім часом. Коли «зеленые человечки» у 2014-му році зайшли не тільки на територію Криму, а й на територію Херсонської області, то деякі гарячі голови зустрічали їх з хлібом-сіллю.

Питання дійсно стосується національної безпеки. Якщо ми географічно подивимося на Арабатську стрілку, то вона з’єднана з материковою частиною лише одним містком. І створювати там органи управління, які будуть мати певну автономність поблизу з окупованою територією з відповідною можливості впливати будь-яким чином, неправильно.  

Михайло Кукін: Але це подвійні стандарти до своїх громадян.

Андрій Гордєєв: Це не подвійні стандарти. На сьогодні громада має бути спроможною, щоб вона могла забезпечити себе і самостійно розвиватися. Те, що хтось там займається креветкою, а хтось розміщує своїй на ділянці  туристів, і від цього ніби має громада стати спроможною, то це неправильно. Ми прорахували, що спроможним варіантом є ОТГ на чолі з Генічеськом, тобто Генічеськ, Щасливцеве, Стрілкове, або весь Генічеський район під ОТГ. Нехай люди вирішують.

Ірина Ромалійська: Так люди вирішили, а ви не підписуєте, це якась підміна понять.

Андрій Гордєєв: Ви давно були на Арабатській стрілці?

Ірина Ромалійська: Взагалі не була.

Андрій Гордєєв: Давайте ми вас запросимо, ви подивитесь, а ми потім продовжимо дискусію.

Ірина Ромалійська: Як створення ОТГ може загрожувати національній безпеці?

Михайло Кукін: Така заборона створення ОТГ спонукає недовіряти владі.

Андрій Гордєєв: А в чому недовіра до влади? Якщо вони такі самодостатні, нехай розвиваються. Ви ж не путайте поняття відділення громади від поняття економічного самоврядування. Об’єднання громади – це економічне самоврядування, це просто здатність акумулювати податки і направляти їх на ті чи інші проблеми цієї громади. Якщо ми зараз кажемо про якусь автентичність Арабатської стрілки, то питання -  а в чому ця автентичність? Що таке сталося, що треба зараз об’єднати за якимось таким географічним принципом, і це питання так гостро ставиться постійно? Наприклад, для Стрілкового ми заклали кошти на ремонт і будівництво доріг, ми зараз ставимо питання про прорахунок очисних споруд, ми зараз ставимо питання з обленерго щодо інвестиційної складової збільшення потужності електроенергії. Тобто економічне самоврядування там достатньо на сьогодні, тому давайте займатися вирішенням проблем, а не тим, що ми хочемо створити якусь автентичну ділянку.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.