Слухати

Хочете розв’язати конфлікт між журналістами? Виведіть їх із соцмереж офф-лайн! – конфліктологиня / Програми на Громадському радіо
Громадське радіо / Скачати зображення

Хочете розв’язати конфлікт між журналістами? Виведіть їх із соцмереж офф-лайн! – конфліктологиня

06 липня 2018 - 21:28
Facebook Twitter Google+
Як допомогти спільноті та журналістам вести конструктивну дискусію щодо професійних стандартів та етики?

Розібратися допомогли конфліктологиня Ірина Брунова-Калісецька та керівниця проектів з розвитку медіа, Офіс координатора проектів ОБСЄ Україна Марина Безкоровайна.

Ірина Брунова-Калісецька: Журналісти теж є частиною суспільства, є людьми, між якими виникають конфлікти. Але особливість журналістського середовища в тому, що ті конфлікти, які відбуваються між медійними організаціями, між медіа, в середині медіа, відбиваються на всьому суспільстві. Адже журналіст є публічною особою, яка доносить ті чи ніші меседжі, теми чи події, які вважає важливим. Саме в цьому для мене важливість роботи з конфліктами в медійному середовищі.

Кирило Лукеренко: Давайте пояснимо, про що йдеться, хто з ким конфліктує? Чи ви швидка конфліктологічна допомога, чи ви працюєте на упередження?

Ірина Брунова-Калісецька: Може бути по-різному. Це може бути, наприклад, розвиток конфліктних ситуацій в щось більш гостре чи щось більш гаряче. Також це може бути робота з ситуаціями, коли вони вже виникли, з конфліктами, які відбуваються

За останні півроку, за допомогою Офісу координатора проектів ОБСЄ ми  працювали з розв’язанням типологічних тем, які виникають в дуже різних ситуаціях між дуже різними журналістами. Ми побачили, що це досить типово для країни в стані війни і для журналістів, які якось мають реагувати на нові виклики, яких не було до 2014-го року.

Кирило Лукеренко: Наведіть якісь приклади.

Ірина Брунова-Калісецька: Часто це можуть бути теми, пов’язані з тим, чи має журналіст діяти, як патріот, не показуючи щось, бо це може вплинути на імідж країни чи армії, або журналіст має дотримуватися стандартів завжди в будь-якому випадку. Таких конфліктів на схожу тематику було чимало за останні роки. Тому ми виписали такі етичні дилеми, з якими часто журналісти стикаються.

Марина Безкоровайна: Наш офіс тісно працює з журналістами на конфліктну та навколо конфліктну тематику з 2014-го року. Як тільки почалися всі події на сході, ми були там для того, щоб надати журналістам підтримку у всіх етичних питаннях, з якими вони стикалися. Це і питання фізичної безпеки, питання термінології – кого називати терористом, кого – не називати, питання ролі ЗМІ у ескалації та деескалації конфліктів. І найголовніше питання – ідентифікації та ідентичності: яка ідентичність має переважати в тобі, коли ти працюєш на території свої держави. Чи це твоя професійна ідентичність як журналіста, чи це твоя ідентичність як громадянина?

Ми бачимо, що протягом останнього року-півтора загострилися дебати в журналістському середовищі навколо цього, колеги різняться стосовно того, як висвітлювати ці події, хто ти – чи ти та куля, яка летить у ворога, чи ти той монітор, який відображає ту кулю.

Виробити відповіді на ці запитання виявилося серйозним викликом для медіаспільноти, на жаль, і це найчастіше відображалося в емоційних обговореннях у соцмережах, поливання брудом одне одного.

Одна з речей, яку ми намагалися обговорювати з різними медіаекспертами та журналістами, а де ті червоні лінії, ще не має перетинати журналіст, щоб залишатися журналістом попри дуже різні позиції?  У Фейсбуці це обговорити неможливо, а наживо можна

Андрій Куликов: Наскільки ми маємо вважати на соцмережі, адже вони не відбивають реального становища у суспільстві? Середовище соцмереж є спровоковане і провокативне.

Ірина Брунова-Калісецька: Абсолютно точно, соцмережі є майданчиком, де емоції загострюються набагато швидше, ніж в спілкуванні офф-лайн, але це ті самі люди. Коли і журналісти, і медіаексперти починають щось обговорювати у форматі соцмереж, то конфлікт між ними виникає дуже швидко. І одне з наших завдань було вивести цих людей в офф-лайн, і дати їм можливість віч-на-віч поспілкуватися на ці складні теми.

Одна з речей, яку ми намагалися обговорювати з різними медіаекспертами та журналістами, а де ті червоні лінії, ще не має перетинати журналіст, щоб залишатися журналістом попри дуже різні позиції?  У Фейсбуці це обговорити неможливо, а наживо можна.

Андрій Куликов: Ви говорите, що ви виводили людей із соцмереж офф-лайн, і виявилося, що вони можуть знаходити спільну мову. Про що тоді йшлося, у чому вони сварилися у соцмережах, і в чому вони помирилися, коли вийшли з них?

Ірина Брунова-Калісецька: Коли ми брали дилеми – так має себе поводити журналіст чи інакше, ми просили журналістів подумати про аргументацію не своєї позиції, а позиції опонента. Тоді для деяких ставало очевидно, що інша позиція – це не обов’язково ворожа позиція. Ми знімали це протистояння — «свій-ворог», оскільки журналісти починали бачити, що у другої позиції теж є певна аргументація.

Андрій Куликов: Яку конкретно дилему ви розглядали?

Ірина Брунова-Калісецька: Їх було десять. Одна з базових – безпека держави важливіша за свободу слова, або свобода слова є абсолютною цінністю, і вона не має бути звуженою, навіть з точки зору безпеки. І в нас точилися гострі дискусії, чи завжди свобода слова в умовах війни є абсолютною.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.