Слухати

Інтереси «АрселорМіттал» лобіюють на найвищому державному рівні, - еколог

10 лютого 2018 - 13:40
Facebook Twitter Google+
Говоримо про екологічні проблеми АрселорМиттал, його взаємодію із владою та тіньові схеми.

У студії – колишній екологічний прокурор, повноважний представник ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» Василина Нікульнікова.

 

Анастасія Багаліка: Знову будемо говорити про завод АрселорМиттал, це найбільший в Україні гірничо-металургійний комбінат, його частка на ринку металопродукції сягає 20%. В 2004 році цей завод називався інакше – «Криворіжсталь» й був вперше приватизований консорциумом «Інвестиційно-металургійний союз», що належав Рінату Ахметову та Віктору Пінчуку. Тоді ще розгорівся великий скандал. В 2005 році була проведена реприватизація, переможцем конкурсу було визнано компанію Metal Steel Germany, власне після цього завод і був перейменований у АрселорМиттал. Але проблеми заводу нікуди не зникли, вони тягнуться ще з старих часів.

Тетяна Курманова: Ми майже місяць намагалися зконтактувати із представниками Арселору, вони погодились. До вчорашнього вечора ми думали, що вони будуть сьогодні у нашому ефірі, бо хотіли поставити запитання саме представникам заводу, але, на жаль, ввечері нам повідомили, що обидва спікера раптово захворіли.

Анастасія Багаліка: Ми хотіли, окрім блоку про екологічні питання заводу, оговорити питання соціального забезпечення працівників, бо в них виникають питання до адміністрації з приводу нарахування лікарняних, зарплат,  є непевна ситуація на заводі. Та навіть цей блок залишається в нас без озвученої позиції Арселору, ми маємо тільки письмові відповіді на наші запитання. Отже, давайте розпочнемо з того, як давно екологи звертають увагу на завод.

Василина Нікульнікова: АрселорМиттал є одним із найбільших забруднювачів Кривого Рогу, Дніпропетровської області, та, навіть, і України. Боротьба триває. Ми намагаємося вибудувати свої відносини таким чином, щоб була можливість співіснувати на певній території спільно – щоб вони мали можливість працювати й отримувати дохід, а ми могли тут жити і насолоджуватись життям. Але, на превеликий жаль, життя в нас немає. Ми вимушені кожного дня відчувати на собі пил, а користування природними ресурсами не йде на користь містянам.

Я нагадаю, що ПАТ АрселорМиттал Кривий Ріг в нас не тільки виробник металургійної продукції, а в першу чергу він видобувач корисних копалин, вони працюють як підземним, так і відкритим способом. Обсяги кар’єрів – до 20 млн м3 відповідно до проектно-технічної документації. Скільки вони видобувають насправді – таку інформацію отримати неможливо. Вони розказують про свою соціальну орієнтованість та відкритість, але окрім бланків про дозвіл на видобуток корисних копалин, ніяку інформацію не розкривають. Маємо лише ті відомості, що оприлюднені в державних відкритих базах – ДНВП «Геоінформ України» або Міністерство екології.

Тетяна Курманова: Тобто, ви думаєте, що реальних викидів більше?

Василина Нікульнікова: Я впевнена в цьому. Те, що нам доносять – це окозамилення. Якщо ми хочемо перевірити, то дайте нам документи. Якщо до них немає доступу, то в нас виникають сумніви в тому, що там є достовірні відомості. Неодноразово ми зверталися до правоохоронних органів, щоб можна було здійснити перевірку цих фактів, але держава, отримуючи статистичну інформацію від підприємств по формі, не перевіряє ії достовірність. Напевно це пов’язано з тою політикою, що ії проводить наш Кабінет Міністрів – всі умови для того, щоб економіка розвивалася, ніякого тиску на бізнес. Але про те, що це робиться за рахунок життя людей, ніхто не говорить. Якщо ми даємо можливість ПАТ АрселорМиттал Кривий Ріг експлуатувати весь свій виробничий комплекс, розташований на 5,5 тис. гектарів, і це не тільки місто Кривий Ріг, це вся приміська зона, то відбувається усе більше нарощування відвалів, хвостосховищ, в які скидаються й промислові стоки.

Читати також: «Криворізька норма» та сотні тонн викидів – стан екології в Кривому Розі критичний, вважають активісти

Анастасія Багаліка: В наших відповідях також немає точних цифр по відходам. АрселорМиталл починає свою відповідь з того, що за 12 років роботи в Україні начебто знизили на 37% викиди в атмосферу, на 74% викиди в водойми й розміщення відходів знизили на 44%

Василина Нікульнікова: Зменшення викидів відбувається за рахунок зупинення виробничих цехів, структурних підрозділів, скорочення робочих місць, виробничих потужностей, вирізається металобрухт й переводиться в сировину для виготовлення металопродукції. І за рахунок цього зменшується кількість джерел викидів забруднюючих речовин. Технологія не змінилася. Так, на деяких об’єктах вони, можливо, і ставлять сучасне обладнання для пиловловлювання, але у головному, як все відбувалося у 70-ті роки, так це і відбувається сьогодні.

Анастасія Багаліка: Активісти намагалися підрахувати во скільки обійдеться Арселору переоснащення свого виробництва більш сучасною технікою, яка буде давати менше викидів?

Василина Нікульнікова: На сьогоднішній день ми не знаємо достовірно, яка відбувається ситуація на підприємстві. Бо якщо робити розрахунок переоснащення, потрібно зробити проект та оцінку впливу цих установок, а достовірної інформації про викиди немає.

Анастасія Багаліка: А система моніторингу діє?

Василина Нікульнікова: Моніторинг у нас проводять і відомчий, і державний, і орган місцевого самоврядування, але отримані відомості у всіх різні. Завжди точиться суперечка між тією інформацією, що надає ПАТ АрселорМиттал Кривий Ріг та інформацією, що збирають активісти. Наприклад, в нас є активіст Євген Василенко, що робить дуже суттєві аналітичні висновки, що моніторинг Арселор Миталл не відповідає технічним обставинам. Ніхто не знає, чому для моніторингу обрані певні місця, а в інших він не проводиться. Чому робиться дослідження виключно інгредієнтів забруднення, а не хімічній стан атмосферного повітря.

Відповідно до звіту Криворізької міської ради, у 2017 році в нас на природоохоронну діяльність витрачено 2 млрд 110 млн 158 тис грн. З них – 113 млн – це за рахунок місцевого бюджету. В нас реалізуються проекти, пов’язані із заміною каналізаційних мереж, розбудови процедури моніторингу, купівлі спецтехніки. Наприклад, Департамент соціальної політики у 2018 році планує придбати обладнання для збирання, транспортування та складування побутових відходів на 22 тис. грн. Я не розумію, як соціальний орган пов’язаний із побутовими відходами.

Анастасія Багаліка: Між ПАТ АрселорМиталл та місцевою владою є стабільний звязок, чи можна їх підозрювати у «грі в одні ворота»?

Василина Нікульнікова: Криворізська міська влада взагалі покриває бізнес і взагаіл нічого не робить, що стимулювати їх до екологічних заходів, зміни технології свого виробництва. Тут однозначно можна вести мову, що в нас не доплачується за користування земельними ресурсами, це опосередковано корупційні чинники, які дають можливість отримувати надприбутки всім підприємствам.

Читати також: Кривий Ріг — це не місто для людей, а сфера впливу та можливість збагачення, — журналіст

ПАТ АрселорМиттал Кривий Ріг останні три роки веде досить непростий діалог з органами місцевого самоврядування. Наша громадська організація виступила із ініціативою розбудувати геологічний парк в центрі міста. ПАТ АрселорМиттал Кривий Ріг підтримав це, зобов’язався профінансувати цей захід в рамках соціального партнерства. Але, на превеликий жаль, соціального партнерства не відбулося. Суперечка точиться стосовно розподілу коштів. Органу  місцевого самоврядування треба 100 млн грн, а ПАТ АрселорМиттал Кривий Ріг може виділити тільки 15 млн грн, орган місцевого самоврядування розраховує самостійно визначати, які проекти будуть реалізовуватись на ці 100 млн грн, а ПАТ АрселорМиттал Кривий Ріг хоче, щоб і громада брала в цьому участь. Тому наразі соціального партнерства в нас немає.  

ПАТ АрселорМиттал Кривий Ріг став на позицію «ми сплачуємо податки і користуйтеся цими податками», а Криворізська міська рада нічого не робить, щоб ці податки були фактичними. Якщо ми застосовуємо правильні коефіцієнти, вимагаємо економічного стимулювання від Арселор, і не робимо цього стосовно інших підприємств – це буде вибірковість, а отже, дискримінація. Тому на сьогоднішній день ПАТ АрселорМиттал Кривий Ріг не має ніяких можливостей співіснувати ні з територіальною громадою, ні з органами місцевого самоврядування, і вирішує свої проблеми виключно на регіональному та державному рівні.

Ось приклад. Шахта «Артем-1» — в них було дві ділянки, підземний видобуток і підземний спосіб, через кар’єр. Територіальна громада не дала можливості поглибити кар’єр, вимагала засипати його, оскільки це центр міста, утворюється велика кількість пилу. ПАТ АрселорМиттал Кривий Ріг, щоб не виконувати свої обов’язки перед громадою, їде в Державну службу геології та надр та відмовляється від ділянки. Служба отримала свій зиск, змінила дозвіл, і на сьогоднішній день  ПАТ АрселорМиттал Кривий Ріг, не виконуючи жодного зобов’язання перед Криворізькою міською радою та територіальною громадою просто видобуває багаті руди і передає собі на отримання доходу. Дуже ефективна схема.

Й на державному рівні є люди, що лобіюють інтереси ПАТ АрселорМиттал Кривий Ріг. Це Ганна Давиденко, виконавчий директор бізнес-асоціації, член Наглядової ради Арселор. Вона третій рік поспіль вирішує проблеми підприємства у Кабінеті Міністрів і во всіх центральних органах виконавчої влади. Тобто, якщо є якісь перепони діяльності Арселор, і перепони законні, бізнес-асоціація звертається і каже «в нас тиск на бізнес».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.