Слухати

Медіа має бути відповідальним посередником, — Кирило Лукеренко

14 вересня 2017 - 14:24 74
Facebook Twitter Google+
Про роль сучасних медіа, їхні перспективи та особливості слухачів Громадського радіо у різних регіонах України розповів головний редактор Громадського радіо Кирило Лукеренко

Ірина Славінська: Кирило, розкажи нашим слухачам, навіщо Громадське радіо поїхало з Києва до Львова?

Кирило Лукеренко:  Не всі поїхали, як ми знаємо. Ми вирішили бути не тільки у Києві. Ми хочемо бачити наших слухачів особисто, хочемо бачити їхні очі. Саме тому ми організували цей проект, щоб краще розуміти, чого від нас хочуть слухачі.

Ми хочемо побачити, як нас сприймають, хочемо почути справжні питання, ми хочемо звірити, чи дійсно ми говоримо про важливі питання.

Протягом найближчого року буде трохи більше 20 поїздок по українських регіональних центрах і не тільки. Ми будемо всюди, де є наші передавачі і не тільки.

Нас дуже багато слухають, як традиційне радіо в FM і УКХ-діапазоні, але нас можна слухати всюди через Інтернет. Саме цьому ми і присвятили нашу рекламну кампанію. Сподіваюся львів’яни вже побачили маршруточки з нашою рекламою.

Лариса Денисенко: 2017 рік дав старт виїзним проектам Громадського радіо. Що тебе вразило найсильніше від наших поїздок на Схід України? Які точки перетину ти побачив між Донбасом і Галичиною?

Кирило Лукеренко: Точок єднання, насправді, більше, ніж ми уявляємо. Проблеми однакові усюди. Всі ці проблеми викликані економічною кризою і намаганням побудувати державу. Люди у всіх регіонах болісно реагують на бідність, на відсутність закону на військові дії на Сході. Це наші больові точки, які всюди відчуваються однаково болісно.

На Сході, звичайно, все це загострено. Є частина аудиторії, яка реагує тільки на це. В них шок, вони постійно у пригніченому стані. На Сході із цим дуже гостро.

Саме тому ми є на Сході. Ми абсолютно не розважальна радіостанція. Ми даємо інформацію і ми знаємо, що наша програма моментально не поліпшить людям настрій. Ми не працюємо заради настрою, ми працюємо, аби давати людям факти і коментарі за допомогою яких вони зможуть зорієнтуватися, що їм робити.

Ми працюємо, щоб ви завтра могли вийти на той рівень, де вам буде краще. На Сході люди досі не вірять, що вони можуть діяти, ставити питання, вимагати, впливати. Люди мають діяти. Вони мають задавати питання, якщо це ефір.

 

 

Ірина Славінська: Чи відчуваєш у Львові якісь особливі запити місцевої аудиторії?

Кирило Лукеренко: Мені здається треба копати глибше і йти до тих причин, через які сталася ця війна, через які люди ідуть під різні прапори. Говорити треба про це. Ми, як Громадське радіо, розповідаємо про ці причини, щоб люди могли розібратися.

Одна з причин полягає у тому, що країна народжується зараз.  Ми зараз будуємо правоохоронну систему, будуємо нові суди, нове законодавство, нові державні органи. Це є держава. У 2013-2014 ми переконалися, що все це значною мірою не працює.

Є державне фінансування, всі отримують гроші, але коли виникає потреба цей Левіафан не працює. Треба йти до тих причин, які породили цю війну. Війна – величезна трагедія, але це наслідок.

Треба говорити про те, що люди платять податки у цій країні, але не отримують якісної медицини чи освіти. Можливо це один із двигунів, через які на Сході не відчували себе прихильними до України і через це ми отримали всі ці абревіатури. Через це ми отримали таку пасивну поведінку багатьох кримчан. Держава не давала їм того, що вона зобов’язана давати своїм громадянам. Про це також треба говорити у Львові.

Звичайно, не можна скидати з рахунків в пропаганду.

Лариса Денисенко: Згідно із даними соцопитувань, люди розчаровуються у реформах.  Що зробили ми, як Громадське радіо, щоб люди не розчаровувалися. Ми не дотягнули?

Кирило Лукеренко: Я вважаю, що ми доволі позитивний приклад. Порівняно із іншими ЗМІ, ми намагаємося бути конструктивними: ми не занадто компліментарні, ми не вихваляємо владу або опозицію, чи якихось інших політиків, ми без піни на вустах наводимо якісь факти.

Ми не сваримося заради рейтингу. Ми намагаємося не давати в ефір якихось політиків виключно заради рейтингів. Наш найбільший внесок – ми ретельно намагаємося давати інформацію і аналіз.

Так, часом в нашому ефірі бувають люди, які особисто мені не приємні. Я думаю, а навіщо ми їх запросили. Але пізніше я розумію — а як інакше? Ми не маємо мети впливати на когось, ми об’єктивно інформуємо.

Якщо Громадське радіо, як медіа, і впливає на людей, то тільки тим, що дає ширший спектр інформації.

Ірина Славінська: ЗМІ часто женуться за рейтингами і емоції допомагають подати будь-яку інформацію для глядача цікаво. Оце «цікаво» є на порядку денному у Громадського радіо?

Кирило Лукеренко: Звичайно. Люди, все таки, мають обирати: включити нас, музичну радіостанцію, чи взагалі почитати. Ми маємо іти до людей із тими темами, які їм потрібні і цікаві. Підбір тем, з якими ми працюємо, життєво важливі.

Лариса Денисенко: Яке ти бачиш майбутнє у медіа? Яким буде медійне середовище?

Кирило Лукеренко: Зараз медіа доводять, що вони потрібні в епоху соцмереж. Вони дійсно весь час потрібні. Коли склалася ситуація ,що кожен може донести свою думку до будь-кого, виявилося, що попит на джерела інформації, які доносять її відповідально, зберігся.

Виявляється, що зараз потрібні люди, яким ти довіряєш і які виконують свою роботу професійно. От в чому сенс медіа сьогодні. Медіа – відповідальний посередник, якому довіряють.

Багато львівських медіа працюють дуже професійно. Львів один із флагманів, у суспільному розумінні. Той скептицизм, з яким львівські інтелектуали сприйняли останні події із перетином кордону Михайлом Саакашвілі, надихає.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.