Слухати

В Донецькій області жахлива централізація, — активіст

16 березня 2017 - 17:39 491
Facebook Twitter Google+
Як відбувається процес децентралізації на Донеччині? Що є найбільшою проблемою для об’єднаних територіальних громад?

17 356 985_10 158 289 872 105 507_1 915 050 766_o.jpg

Олексій Кривоконь // Громадське радіо
Олексій Кривоконь
Громадське радіо

17 360 678_10 158 289 872 825 507_1 184 568 950_n.jpg

Андрій Романенко // Громадське радіо
Андрій Романенко
Громадське радіо

З секретарем Черкаської об’єднаної територіальної громади Олексієм Кривоконем та координатором Центру громадського контролю “Дій!” Андрієм Романенком говоримо про об’єднані територіальні громади та реформу децентралізації на Донеччині.

Лариса Денисенко: Як ідуть процеси децентралізації в Україні?

Олексій Кривоконь: Хочеться сказати, що наша Черкаська територіальна громада об’єдналася одна з перших трьох у Донецькій області. Спочатку було дуже тяжко. Законодавча база була не зовсім підготовлена. Стаття 8 закону змінювалася, здається, рази чотири. Мала місце службова недбалість держслужбовців, які на власний розсуд трактують закони.

Кирило Лукеренко: Як місцеві громади поставилися до реформи?

Олексій Кривоконь: Більшою мірою доводилося переконувати людей. Я особисто був присутній на всіх громадських зборах, які були в нашій об’єднаній територіальній громаді. Спочатку люди ставилися до цього з недовірою.

Лариса Денисенко: Чи показав ефективність нещодавно створений Центр безпеки? 

Олексій Кривоконь: Центр безпеки показав свою ефективність годин за сім після створення, коли рейсовий автобус застряг в заметі. Наша нова пожежна машина витягувала його.

Центр безпеки — це місцева пожежна команда, підпорядкована Державній службі з надзвичайних ситуацій, але утримується вона за кошти громади. Держава допомогла нам збудувати цей центр. Він обладнаний надсучасним обладнанням.

Кирило Лукеренко: Наскільки активно на Донеччині відбувається формування територіальних громад? Наскільки це впливає на їхнє включення в інфраструктурні проекти?

Андрій Романенко: Жителям не объяснили, зачем им территориальные громады. Есть простые примеры. Это села, которые находятся рядом. С большими городами тоже все понятно. Но есть несколько очагов, где территориальные громады очень конфликтны. Часто нужно объединять села разных районов.

Часто люди думают в одном направлении, а большой бизнес, желая собрать сельскохозяйственные активы в одну территориальную громаду, думает по-другому. Мне не всегда понятна позиция областной государственной администрации.

Недавно был митинг одной территориальной громады. Они хотели объединиться не так, как это видит областное руководство. Сотрудник облгосадминистрации вышел к ним с тезисом о том, что эти люди — сепаратисты. Территориальные громады —это способ управления, а не сепаратизм. Вдвойне неприятно это слышать от человека, который в 2014 году носил георгиевскую ленточку и восхищался Путиным.

Еще одна проблема: большинство чиновников Донецкой области считают, что территориальная громада — это субъект какого-то процесса. Но территориальной громадой нельзя командовать. Областная власть должна ей помогать. Территориальная громада не должна ходить на поклон к руководителю области, это руководитель области должен звонить и спрашивать, чем он может быть полезен как представитель исполнительной власти. Этого понимания нет.

Пока руководитель территориальной громады будет вынужден ходить на поклон к главе области, никакой самостоятельности не будет.

Лариса Денисенко: Наскільки об’єднання громад є конфліктним питанням?

Андрій Романенко: Краматорская территориальная громада сейчас находится в подвешенном состоянии. Начался процесс формирования. Потом оказалось, что облгосадминистрация подписала эти документы, не имея на это полномочий. Решение было отменено.

Сейчас эта громада зависит от большой политики. Если никому не нужны выборы в городской совет и городского головы, то территориальной громады нет. Если это станет кому-то нужно, начнется экстренное создание Краматорской территориальной громады.

Кирило Лукеренко: Що змінилося зі школою, з лікарнею?

Олексій Кривоконь: До об’єднання ми знаходилися у Слов’янському районі, обслуговувалися на другому рівні медичного обслуговування в центральній районній лікарні, яка розташована на відстані 60-80 кілометрів. Перше рішення, яке було прийнято об’єднаною територіальною громадою, стосувалося виходу з підпорядкування обслуговування в цій лікарні і переходу на обслуговування в місто Слов’янськ, яке знаходиться ближче.

Ми утворили опорну школу на території об’єднаної територіальної громади. За рахунок коштів з обласного бюджету проводиться капітальний ремонт. Інші школи стануть навчальними закладами I — II рівня. Це компенсується якісною освітою. У нас є шкільні автобуси, які будуть доставляти діточок до опорної школи.

Кирило Лукеренко: Яка найбільша проблема децентралізації?

Андрій Романенко: Нежелание отдавать власть территориальным громадам. В Донецкой области жуткая централизация. Область сама хочет тратить деньги на инфраструктурные проекты.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.