Слухати

Чи фінансує український бюджет терористів на Донбасі? — адвокат Закревська

22 серпня 2014 - 20:16
Facebook Twitter Google+
Прокуратура Криму досі вважає, що вона досі працює і працювала весь час так, як потрібно. Така сама ситуація в Донецьку і Луганську
Чи фінансує український бюджет терористів на Донбасі? — адвокат Закревська / Програми на Громадському радіо

Євгенія ЗакревськаВ Україні стартував проект листів у правоохоронні органи із спробою розібратися у тому, чи продовжує українська МВС, СБУ та інші установи фінансувати своїх співробітників, які, скоріш за все, перейшли на бік бойовиків на Донбасі.

«Ця ідея виникла тоді, коли на заяви про злочин, звернення, направлені до центральних органів влади, зокрема силових структур, вони відповідали за Донецьку, Луганську область так, наче там все працює, як і раніше. Так, наче там в нас функціонує МВС, прокуратура, СБУ тощо.

Тобто, доходило до абсурду, коли людина, яку викрали і утримували в СБУ в місті Слов’янську і я писала заяву про злочин ще в період, як ту людину там утримували, цю заяву пересилали в місто Слов’янськ, яке було захоплене терористами», — розповіла Громадському радіо адвокат Євгенія Закревська. 

«В місті Слов’янськ в приміщенні райвідділу чи міськвідділу, де перебували заручники і терористи, закривали справу. Таким чином я зробила висновки, що МВС вважає, що в них там все нормально. Тобто в них там абсолютно функціонують їхні структури.

Те саме в СБУ, в прокуратурі. Очевидні речі, які видно неозброєним оком людям, які знаходяться в Донецьку, в Луганську, Слов’янську, Краматорську, Макіївці (на той період, зараз частина вже звільнена), наче не були відомі керівникам, головним управлінням цих структур.

До речі,це почалося ще із Криму. По-перше, я питала всіх наших силових структур, чи взагалі в їх рядах, вони вважають, що є так звані сепаратисти. Тобто, чи когось звільнено по цій причині, чи порушено якісь кримінальні справи проти їхніх співробітників саме за цими ознаками. Я побачила дуже цікаву картину: жодного працівника прокуратури АР Крим, Донецька та Луганська не звільнено за період від березня 2014 року до липня, коли я отримувала цю інформацію. Проти жодного працівника прокуратури не було порушено кримінальної справи.

Тобто прокуратура Криму досі вважає, що вона досі працює і працювала весь час так, як потрібно. Така сама ситуація в Донецьку і Луганську: немає там ніяких сепаратистів і тих, які яким-небудь чином могли б зашкодити.

Даних, які свідчать про зворотне, безліч. Наприклад, очевидне: адвокат з Донецька зазначає, що в приміщенні Донецької прокуратури вже тривалий час знаходяться сепаратисти, ополченці, можна їх називати як завгодно, але це не прокуратура. Прокуратура поруч з ними якимось чином працювала. Я розумію, що вони просто співпрацювали так, як, наприклад, в Слов’янську МВС.

Один міліціонер казав мені: «Ну так, ми виходили, було нормально, не було п’янки, ми їздили на спільні патрулі». В їхньому приміщенні знаходяться заручники, а вони зі зброєю їздять, щоби забезпечити безпеку українських громадян, не для того, щоб убезпечити людей від катувань, викрадань і таке інше. Вони собі працюють, їздять, роблять вигляд, що все нормально. Ну, «Власть меняетса!».

Цікаво також, що відповідь була з СБУ. Ми всі знаємо, як здавало Луганське СБУ, потім навіть з’явилося відео цього. Ми знаємо, що в Донецьку повністю захоплено СБУ, ми знаємо, що в Слов’янську було захоплено СБУ, в Краматорську. В результаті проти одного працівника в Криму порушено кримінальну справу і аж проти двох в Донецькій області. Причина: в Донецькій області це тероризмі сепаратизм в АР Крим.

Варто зазначити, що 1300 працівників СБУ з Криму, які, як я розумію, просто не приїхали до України, були звільнені. Просто як невідповідність займаній посаді. Щодо прокуратури, жодного працівника не звільнено. Жодного! Тобто в нас прокуратура Криму працює. До речі, де зараз працює прокуратура Криму, Донецька та Луганська, ви не знайдете просто так: адреси на сайті немає,телефонів на сайті немає. Люди, які мають звертатися до прокуратури, не мають інформації, де вона знаходиться. Якимось адвокатам всіма правдами і неправдами вдається це з’ясувати, вони публікують цю інформацію, але це не нормальна ситуація, коли орган державної влади – невідомо де. І не просто орган державної влади, а той, який має співпрацювати з громадянами. Я так розумію, їмдужедобре працюється без звернень, без особистих прийомів.

МВС перші три рази мені відповідало,фактично, взагалі нічого. Вони не мовчали, вони присилали якісь відписки. Потім я зробила запит через іншу людину і вони відповіли. Вони не поділили співробітників, яких вони звільнили.  Це 1491 працівник на 15 серпня 2014 року. Це зі всіх структур і АР Крим, Донецької та Луганської областей. Серед них за скоєння вчинків, що дискредитують звання працівників міліції, звільнено лише 152 особи. Все інше – це порушення дисципліни. «Колорадська стрічка» чи щось подібне трактувалося як порушення дисципліни. Щодо більш серйозних проступків, МВС зазначило, що воно не веде облік і не узагальнює інформацію щодо порушених кримінальних справ за статтями про тероризм, сепаратизм, державну зраду й таке інше. Я дуже сподіваюся, що такі кримінальні справи порушені, але їх кількість мізерна та й те, що МВС не обліковує такі справи, означає, що їх не цікавить кількість осіб, яких хоча б потрібно замінити, їх потрібно звільнити, на цю кількість потрібно зменшити фонд заробітної плати.

Що стосується фонду заробітної плати, я також надіслала запити. Мені надійшла відповідь від прокуратури. Вони не розділили фонд заробітної плати і кількість працівників щодо областей. Направили до прокуратури областей: Донецька – в Маріуполі, Луганська – в Сватово, Кримська – досі невідомо де. З планового фонду видно, що план не змінювався. Тобто в нас не зменшувалася заробітна плата. Тобто прокуратура вважає, що з ними все нормально, всі працівники виконують свої обов’язки і немає підстав їм не виплачувати заробітну плату.

Це факт. Не всі, але частина перейшла на бік терористів, і Україна їх досі фінансує. Це підтверджується, наприклад, документами ДНР: вони наказом перепідпорядковували силові структури собі. Тобто кожен керівник СБУ, МВС, прокуратури, військової частини отримав наказ, в якому зазначено, що або він звільняється, або він з цього моменту підпорядковується лише наказам Ради ДНР. Цей наказ виконувався. Керівники і особовий склад мали зробити цей вибір, і вони його робили.

Але що робило для зменшення шкоди з цього приводу керівництва в Києві? Тобто, якщо ми знаємо, що наш підрозділ в Донецьку отримав такий наказ і в нього є варіанти: або звільняємось і виїжджаємо, або працюємо далі і стаємо на бік сепаратистів. Дуже часто не було виходу, бо сепаратисти знали контакти рідних, кадрова документація, чомусь, одразу стала доступна терористам, чомусь, доступні всі реєстри терористам. Не тільки міліцейські, а також нотаріальні, податкові.

Чому Київ не робив організаційних заходів, які, в принципі, можна було зробити? Ну, наприклад, не направляти за підслідністю територіальною хоча б поки Донецька прокуратура знаходилася в Донецьку і Донецьке МВС знаходилося в Донецьку. До певного часу ці всі структури працювали поруч із терористами в одній будівлі.

Чому досі виконуються, наприклад, вимоги кримінально-процесуального кодексу щодо направлення за підслідністю справ? Тобто кримінальне правопорушення вчинено на території, наприклад, Слов’янська, Донецька, дуже часто за участі працівників міліції чи інших структур. Особа тікає звідти, подає заяву про злочин в Києві і ця вся інформація, яку та особа надає міліції, щоби її захистили, направляється назад, туди, звідки та особа втекла.

Я розраховую на той результат, щоби хоча б Радник міністра почав публікували списки працівників міліції, які перейшли на бік ДНР. Я вважаю це досягненням. я також сподіваюся, що буде переглянути бюджет, що якимось чином буде акумульовано ці кошти і направлені на якісь більш благородні цілі. Враховуючи презумпцію невинуватості, звісно, ми не можемо всіх звинувачувати, але ми можемо хоча б відсторонити від роботи, ми можемо хоча б не надавати державних ресурсів цим людям. Я вважаю досягненням громадськості те, що міграційна служба вже не відправляє для поновлення паспортів втікачам від терористів туди, до терористів, на ту саму територію для того, щоб подати туди заяву і відновити паспорт.

Що стосується розслідування розстрілів на Майдані, воно, звісно, є  і воно рухається. Я насправді проти того, щоби вимагати швидких результатів. Такі справи не можуть бути швидко розслідуваними. Я вважаю, що вимога до прокуратури та слідчих органів щодо швидкого розслідування конкурує з вимогою щодо якісного розслідування. Тут є проблеми і не з боку Генеральної прокуратури. Ми зіткнулися з таким нонсенсом: ці злочини були вчинені із безліччю свідків, було дуже багато людей, були фото, відео. Але насправді встановлення обставин загибелі, місце, точний час,положення тіла є дуже ускладнено, бо далеко не всі свідки виходять на зв’язок і вважають своїм громадянським обов’язком давати свідчення. А без цього не буде якісного розслідування. Цього нічим не заміниш: ніякі дії прокуратури не замінять показів свідків, які там були», — розповіла Євгенія Закревська.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.