Слухати

Громадське радіо / Скачати зображення

Тату, якщо я поламаю цю клітку, ти вийдеш?, — дворічна дочка політв’язня

22 липня 2016 - 13:36 210
Facebook Twitter Google+
«Когда его забрали, я была на 7-м месяце беременности» — Ельнара, дружина кримського політв’язня Алі Асанова до цих пір не може втримати сліз, коли говорить про свого чоловіка і їхню розлуку

В неї на руках лишилися четверо маленьких дітей. При цьому молодший народився вже коли тато був у СІЗО. Побачити малюка Алі Асанову вдалося лиш раз – у судовому коридорі.

Просто на суде вот элементарно детей не дают увидеть. Он когда увидел сына, получается, я завела его просто, он его на руках не держал. Он просто его так потрогал, и он говорит: спасибо Богу, что он мне дал его, и все… он просто такой человек…  он там, но он поддерживает еще меня».

19 197 379-0a03-46a4-a098-b05a1bf19d3a.jpg

Муміне та Мухаммед Асанови чекають на матір під судом // Громадське радіо
Муміне та Мухаммед Асанови чекають на матір під судом
Громадське радіо

За цей час Ельнара встигла не лише народити і адаптуватися до життя без чоловіка, а й записалася у громадські захисники. Жінка разом із адвокатами вивчає справу, і намагається допомагати по можливості. До того ж, цей юридичний статус дає змогу додатково бачити чоловіка у залі суду. Адже з офіційними побаченнями – велика складність.

«Это очень редко. Наверное, за все время, что он сидит, я с ним виделась может три раза. Потому что четверо детей, мы живем в сельской местности, я не могу, у меня не получается туда зайти. И кабинеты ограничены – всего два кабинета. Это не факт, что я туда попаду», — розповідає Ельнара.

Набільше дружина Алі Асанова переживає за психіку своїх малюків – судові кабінети, ґрати, люди в формі і зі зброєю – для дітей політв’язнів вже не дивина.

«Очень тяжело. Просто детям вот, очень тяжело объяснить, говорить, просто постоянно слезы на глазах. Из-за того,  что несправедливо это все. Это очень сильно обидно. Старшая дочка, она и так видит. Она видит, что его посадили, что он сидит. Например, я вот говорю, что у меня два с половиной годика ребенку, и она когда видит бабашку (папочку)  в суде, она ему говорит:  я поломаю эти клетки, ты будешь выходить? Ты долго, говорит, не приходишь. Вот такие вопросы она задает, понимаете? Очень, очень тяжело – вот так вот. Они у меня каждый день спрашивают – где бабашка, где бабашка…», — говорить дружина політв’язня.

Сам же Алі Асанов ніколи не скаржиться на свою долю, розповідає Ельнара. І завжди заспокоює дружину, переконує, що головне – здоров’я дітей. Проте щодо його власного здоров’я – родина Асанова всерйоз непокоїться. Адже Алі має хронічну хворобу і страждає від високого тиску. До того ж, умови утримання у сімферопольському СІЗО – далекі від комфортних.

«Он прям весь покусанный вот этими клопами, прям весь! Руки, спина, все прям вот это вот. Но он, конечно же, не будет этого говорить. Это я то, что вижу, я это говорю…», 

Попри те, що суд і працівники СІЗО мають всі дані про здоров’я бранця, родина не може домогтися додаткового обслідування – аби перевірити його стан після понад року утримання.

«Надежда всегда есть. На каждый суд мы приходим с какой-то надеждой. Просто мы устали уже даже можно сказать. Ты надеешься, а потом, когда все оборачивается тем, что им продлевают сроки бесконечные, уже просто надежды, наверное, не остается. Ну мы всегда надеемся, конечно. Потому что это все как бы несправедливо».

Нагадаємо, так званий «Верховний суд Криму»  вирішив залишити батька чотирьох дітей під вартою ще майже на три місяці – до 8 жовтня. За цей час звинувачення має передати справу Асанова до іншої інстанції: «Центрального райсуду Сімферополя». І вже там – остаточно вирішать долю політв’язня. Поки ж – Ельнарі і її малюкам – гуртом допомагають усі кримчани, небайдужі до долі її родини. Адже Алі – єдиний годувальник сім’ї.

Кореспондент з Криму для «Громадського радіо»

EU

Матеріал є частиною проекту Hromadske Network, підтриманого Європейською комісією.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.