Як поміщик з Одещини підтримував українську культуру?

17 грудня 2016 - 15:35 282
Facebook Twitter Google+
9 грудня в Національному музеї літератури в Києві відбувся захід присвячений вшануванню 125-річного ювілею відомого українського мецената Євгена Чикаленка

Відомо, що Чикаленко був одним з небагатьох великих українських поміщиків, який підтримував українську культуру, допомагав газеті  «Київська старовина», фінансував українські партії, з яких за часів революції сформувалась Українська Центральна Рада.

Про непросту долю мецената розповіла провідна наукова співробітниця Павлина Дунай

pavlina.jpg

Павлина Дунай розповідає про Євгена Чикаленка  // museumlit.org.ua
Павлина Дунай розповідає про Євгена Чикаленка
museumlit.org.ua

Павлина Дунай: Чикаленко отримує освіту в приватному пансіоні в Одесі, навчається в ремісничому училищі і долучається до Одеської громади. Маючи власні землі, він впроваджує інновації. Дає землям відпочивати і вони часто родять. І коли у всіх у літню засуху земля суха як пісок і лише нещасні колосочки піднімаються, то у Чикаленка розкішні поляка і волога земля. У це не могли повірити. Він отримав за це купу медалей. Чикаленко продає свої землі селянам за доступною для них ціною, з умовою, що вони користуватимуться чорним паром та новими технологіями.

Чикаленко також купує землі в Кононівці – Полтавщина. Кононівка стає Меккою для української культури. Туди їздить і Коцюбинський, і брати Тобілевичі, Винниченко та Єфремов. Він їх фінансово утримує та допомагає. Новела «Intermezzo» присвячена кононівським полям. У Львові був побудований будинок для українських студентів.​

pmu.in_.ua_.jpg

Один з випусків Київської старовини, яка фінансувалась Чикаленком // pmu.in.ua
Один з випусків Київської старовини, яка фінансувалась Чикаленком
pmu.in.ua

Андрій Кобалія: Науковиця Лілія Чорна також згадала про післяреволюційну долю та цінності мецената.

Лілія Чорна: Із початком Першої світової війни для Євгена настав дуже неспокійний час, постійно знаходився під наглядом поліції, могли арештувати і заслати до Сибіру. Тривалий час переховувався у Фінляндії. Потім переїздить в Галичину, згодом в Австрію. З 1925 року проживав у чеських Подебрадах, який тоді був центром української освіти, культури та взагалі національного руху.

Чикаленко з жалем характеризував українців. Анархія возведена в абсолют, а державного мислення немає. Якщо видатна постать – одразу гетьман. Потім відбувається боротьба за булаву. Він найбільше дбав не про славу, а про справу. В інших людях якраз і цінував відданість справі.

Андрій Кобалія: Меценат – Євген Чикаленко помер у 1929 році у Чехії, заповівши розвіяти його прах у рідному селі Перешори. Пізніше були видані його щоденники та спогади.

This material has been produced with the support of the European Commission and the UK Government as part of the Hromadske Network and The Donbas Calling Projects. Views and opinions expressed herein may not coincide with the official position of the UK Government and the European Commission.
Цей матеріал був створений за підтримки Європейської комісії та Уряду Великої Британії і є частиною проектів Hromadske Network та Говорить Донбас. Погляди та висновки, висловлені у цій публікації, можуть не збігатись з офіційною позицією Уряду Великої Британії та Європейської комісії

snyppet_eu_gb_0_0.jpg

Громадське Network //
Громадське Network

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.