Слухати

Європа не готова захищати Україну, — Андрій Миселюк

23 серпня 2014 - 15:01 72
Facebook Twitter Google+
Андрій Миселюк упевнений, що Європа, чи, принаймні, Нічмеччина, не готова захищати Україну від Росії

image(4)Директор Інституту соціально-політичного проектування «Діалог» Андрій Миселюк упевнений, що Європа, чи, принаймні, Нічмеччина, не готова захищати Україну від Росії.

В ефірі «Громадського радіо» він висловив своє бачення майбутніх переговорів президентів Порошенка та Путіна: вивід російських військ із Донбасу в обмін на визнання анексії Криму. Проте експерт не вірить, що Київ піде на подібний «самогубчий» крок, і радить вимагати допомоги Вашингтону.

«Росія намагатиметься за допомогою Європи натиснути на Україну, аби добитися призупинення чи гальмування антитерористичної операції на Сході», - це точка зору не виключна Європи, можемо говорити, що це нав’язала Росія. Це їхній погляд: потрібно, щоби обидві сторони припинили вогонь. Такий досвід вже був у червні, коли українська сторона припинила вогонь. Ми бачили, що результат цього був для України дуже невтішним.

Тому зараз, коли Росія наполягає на своєму, її точку зору транслює канцлер Німеччини. Якщо ми згадаємо функцію пані Меркель тоді, то вона також після перемов з Президентом Путіном дзвонила Петру Порошенку і переконувала його, яким гарним перемовником є пан Медведчук. В Мінську буде зустріч на набагато вищому рівні. Президенти Білорусії і Казахстану будуть там грати другорядну роль. Головне – це буде зустріч Путіна і Порошенка. Переконаний на 100%, що вона там відбудеться і відбудеться обмін позиціями сторін. Не так, як це було в Нормандії на початку червня, коли по декілька речень сказали і розбіглися. Це буде досить ґрунтовна розмова і сторони висловлять свої позиції щодо того,як ця ситуація має бути вирішена. Позиція Петра Порошенка ще була висловлена в «Мирному плані», який з’явився під час першого раунду цих перемовин на початку червня. З того часу офіційна позиція Києва не змінювалася. Президент чітко висловив своє бачення того, як може бути досягнуте владнання ситуації на Донбасі і намагається повернутися знову до того «Мирного плану», який є точкою зору і дорожньою картою офіційного Києва.

Багато кажуть, що, можливо, на першому етапі обидві сторони мають припинити вогонь. На моє переконання і враховуючи негативний досвід червня,все має бути зовсім навпаки. Тобто спочатку навіть не гарантії, а реальні кроки. Гарантія багато дає, вона може підписати багато паперів на кшталт Будапештського меморандуму і навіть більш серйозних, а потім сказати, що ситуація змінилася. От дивіться,ситуація з тим конвоєм: спочатку Росія сказала: так, ми погоджуємося з вимогами «Червоного Хреста», ми будемо все узгоджувати з офіційним Києвом. І вони дійсно чекали:день, два, тиждень фактично. Була перша партія тих машин, нашою стороною відбувся огляд, розмитнення, і вони заїхали офіційно. Потім Москва вирішила, що чекати надалі – неприпустимо. Путін, за повідомленням Кремля,у розмові з Меркель сказав: ми вирішили, що треба йти, бо далі чекати не можна. Як можна судити про плани людини, яка, за словами Меркель, живе в іншій реальності? Проте в Путіна є програма «мінімум». Напевне, найперше, щоби Крим залишився у складі Росії, тому що він не піде ніяким чином на те, щоби віддати Україні Крим. Другий пункт цієї програми, що Україна має дати чіткі гарантії, що вона не вступає в НАТО. Ну і по-третє, для збереження політичного обличчя Путіна якимось чином Донбас має отримати якийсь спеціальний статус для мови, для регіону і так далі. Все інше – це те, навколо чого він готовий торгуватися і йти на невеликі поступки. Але, якщо повертатися, до того, яким чином може бути побудований діалог з Путіним, то треба від нього вимагати не якихось паперів, гарантій, а щоб були зроблені конкретні дії: щоби Росія допустила до кордону українськихприкордонників, допускати міжнародних спостерігачів, щоб вона припинила поставку через кордон бойовиків, зброї і так далі. Тільки після цього можна говорити про припинення вогню.

На жаль, офіційний Київ може розраховувати на зовсім невелику допомогу Євросоюзу. Справа в тому, що для Євросоюзу є пріоритетним питання цін, а не цінностей. Тобто вони, звичайно, ввели санкції, і зробили це раніше, ніж Україна, проте вони були вимушені це зробити після того, як російські бойовики лайнер, і там загинули громадяни Євросоюзу. Потім всі
побачили, як поводяться терористи на місці трагедії. Зараз можемо говорити, що Євросоюз зацікавлений гарантованим транзитом газу, бо йде похолодання, щоби матеріальні втрати, які є через
санкції, були локалізовані якимось чином і щоб вже почалася якась нормалізація ситуації.

Звичайно, Україна також хоче нормалізації ситуації, бо війна виснажує державу. Проте позиції сторін дуже розрізняються. Я вважаю, що треба підвищити рівень цього діалогу, який є. заступник голови Адміністрації Президента і Міністр закордонних справ казали, що є дуже багато контактів, попередньо сторони вже якось висловили свої позиції і потрібні особисті зустрічі,під час яких може відбуватися гарний і дуже корисний обмін думками, можливо, якимось чином зблизити позиції і зрозуміти, чого хочуть сторони.

Європа, звичайно, не була готова до того, що намагання України зблизитися з ЄС призведе до таких наслідків. Ми бачили і на протязі Євромайдану, і після нього, що деякі європейські чиновники і представники різних європейських країн висловлювали свою точку зору про те, що це все дуже складно. Говорити про те, що Європа не зацікавлена в тому, щоб Україна зближувалася з нею, не можна. Європа дуже багато років робила нам кроки назустріч. І навіть зараз, коли Україна не ратифікувала цю Угоду, вона в односторонньому порядку скасувала мита, і зараз ми можемо користуватися
доступом на європейські ринки.

На мій погляд, Сполучені Штати найбільш послідовно і наполегливо відстоюють інтереси України. Насправді для нас був би корисним і більш прагматичним Женевський формат, коли б участь у переговорах брали Україна, Євросоюз, Сполучені Штати, ну і представники Росії теж.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.