Слухати

3 роки анексії: коли з’явиться механізм деокупації Криму?

20 лютого 2017 - 21:23
FacebookTwitterGoogle+
20 лютого — третя річниця початку анексії Криму. Згадуємо події трирічної давнини і говоримо про перспективи деокупації

У студії «Громадського радіо» — голова громадської організації «Євромайдан-Крим» Сергій Мокренюк. На зв’язку зі студією — народний депутат, глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Сергій Стуканов: 20 лютого, коли розпочалася анексія Криму, ви перебували ще в Києві?

Сергій Мокренюк: Так. 20 лютого я був ще тут, на Майдані. 24 лютого я поїхав у Крим. Зранку 26-го я поїхав у Сімферополь, бо там відбувалось протистояння. Було абсолютно незрозуміло, що відбувається в Криму. Я був тут, на Майдані, 2,5 місяці. Тоді я поїхав у Крим автоматично.

Сергій Стуканов: Ви поїхали у Крим через те, що там розпочались якісь незрозумілі події, чи ви просто поверталися додому?

Сергій Мокренюк: Було зрозуміло, що треба їхати туди і щось там робити. Крім того, Янукович втік. А тут залишилось багато людей, і було ясно, що вони робитимуть щось для відбудови країни.

Крим в той час був великим болотом. І тоді треба було розуміти, що там відбувається. Саме в той час відбулось призначення нового очільника кримської міліції, а також безліч інших абсолютно незрозумілих призначень.

Ірина Сампан: За офіційною версією, операція з захоплення Кримського півострова розпочалась 20 лютого. Але деякі джерела називають іншу дату — 22 лютого. Потім з’ясувалось, що медалі за повернення Криму датувалися саме 20 лютого. Як ви вважаєте, хронологія цих подій є настільки важливою? Коли для вас почалась окупація?

Сергій Мокренюк: Кожен факт має бути встановленим. Це дає можливість зрозуміти справжні наміри справжніх виконавців і справжніх організаторів. Тільки встановивши повну картину, ми зможемо зрозуміти, що відбувалося, як це відбувалося і хто за це має понести відповідальність.

Я усвідомив присутність інших осіб на півострові зранку 27-го. Вони захопили Верховну Раду Криму. О 9 ранку я приїхав туди і побачив, що спочатку повністю було оточено квартал, а потім, о 10 ранку, міліція оточила тільки будівлю Верховної Ради. Міліція стояла спиною до будинку і казала, що там є снайпери. Було зрозуміло — якщо вони стоять спиною в 50 метрах від будинку Верховної Ради, то вони не бояться тих снайперів.

Сергій Стуканов: Кому підпорядковувалися міліціянти?

Сергій Мокренюк: Ввечері 26-го я спілкувався з міліціянтами, які були на чергуванні. Вони були розгубленими. Вони не розуміли, що відбувається і кому треба підпорядковуватися. Призначення Авруцького — людини, яка спаплюжила звання міліціонера, було абсолютно незрозумілим. Мені здається, це був ще один емоційний поштовх від України.

Ірина Сампан: Їдучи в Крим і маючи за плечами досвід Майдану, ви розуміли, що щось подібне може бути в Криму?

Сергій Мокренюк: Я не їхав потягом, я їхав «окольными путями». Тим не менш, я доїхав додому. Було зрозуміло, що вулицями їдуть військові. Було зрозуміло, що це російські військові. Вони їхали колонами вздовж Феодосії. Прямо по місту їхали БТРи і автівки. В кожній з них сиділо 50-60 військових. За один раз можна було побачити 60-70 автівок. Було ясно, що вони їдуть через кордон. Саме в той час було організовано блокування наших військових частин і наших морських піхотинців, які стояли в центрі Феодосії.

До розмови долучається народний депутат, глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Сергій Стуканов: Вже пройшло 3 роки відколи Росія розпочала анексію Криму. За цей час Росія не домоглась якогось визнання цього акту. Але механізм повернення Криму не дуже проглядається. Як ви це бачите?

Рефат Чубаров: Ми зараз знаходимося в такій ситуації, коли Росія вже не в стані продовжувати свою агресію проти України, але ми ще здатні змусити Росію піти геть з наших земель. Йде пошук реальних механізмів, які могли б змусити Росію повернутися в межі міжнародного права.

Сергій Стуканов: Навесні 2014 року ми покладали надії на санкції. Тоді йшлося про те, що санкції не запрацюють зразу, потрібен рік-два. Минає третій рік, але Росія свою позицію не міняє. Ви неодноразово наголошували на тому, що вирішальним у деокупації буде кримськотатарський фактор. Ви залишаєтесь при цій думці?

Рефат Чубаров: Санкції недостатні, аби змусити Росію піти геть. Але санкції, які зараз працюють, зупинили Росію. Вони слугують тому, щоб Росія все більше полинала в економічний і політичний безлад. Але це буде довго. Тому ми маємо знайти можливості для посилення санкцій.

Обов’язково настане той час, коли за столом переговорів буде вирішуватися доля Криму. Україна до того часу повинна мати в руках ті мотиви, які по праву належать їй. Це кримські татари, право кримськотатарського народу на самовизначення на своїй території. Українська держава запізнюється з правовим оформленням цього права.

Ірина Сампан: Ви пам’ятаєте своє 20 лютого 2014 року?

Рефат Чубаров: 18 лютого ми провели позачергове засідання Меджлісу кримськотатарського народу. Тоді ми говорили про загрозу відторгнення Криму від України. 19 лютого була планова сесія Верховної Ради Криму. Я виступав і закликав колег до виваженого вирішення питань, які вони поставили в порядок денний. 20-21 лютого ми готували величезний мітинг, який відбувся 23 лютого. 18 лютого ми разом з виконавчою владою на місцях прийняли рішення щодо формування комісій, які б наглядали за громадським порядком. Тоді ми висловилися проти запрошення парамілітарного об’єднання «Кримська самооборона».

Сергій Стуканов: Днями з’явилася стаття члена Радикальної партії Артеменка. У ній йдеться про те, щоб укласти свого роду угоду — Росія йде з окремих районів Донбасу, але бере в оренду Крим. Розмови про подібну угоду між Росією і США точаться постійно, при цьому жертвою має стати півострів. Чи не побоюєтесь ви, що зрештою щось таке може відбутися?

Рефат Чубаров: Я маю такі побоювання. Інформаційні атаки, спрямовані на перевірку українців на вошивість, отримали відсіч. Але сьогодні вранці стало відомо про те, що мій колега, народний депутат Андрій Артеменко спрямував свої цинічні, підлі, абсурдні пропозиції не на адресу своїх колег, а на адресу новообраного президента США Трампа. Він пропонує абсолютно неможливі шляхи нібито розв’язання протистояння між Росією і Україною. Я вважаю, що діяння Андрія Артеменка має бути кваліфіковано виключно за статтею «Державна зрада».

Ірина Сампан: Що Меджліс планує робити 26-го лютого?

Рефат Чубаров: Цей день визначається нами як День кримського опору. Це відповідає суті того, що відбулося 3 роки тому. Тоді кримське громадянське суспільство, за закликом Меджлісу кримськотатарського народу, прийшло до стін Верховної Ради АР Крим. Ми не дозволили сепаратистам провести сесію, аби прийняти рішення про відторгнення Криму від України. Громадянське суспільство тоді виконало своє завдання. Ми були впевнені в тому, що нам вдалось врятували Крим. Тоді правоохоронні органи мали вступити в свої повноваження. Але цього не сталося. Тому почалась окупація. Але окупація тимчасова. Ми повернемося.

26 лютого о 14:00, тут, в Києві, ми збираємось на алеї Героїв Небесної сотні і йдемо ходою по Інститутській, Шовковичній, вниз до Європейської площі, а звідти — до Майдану Незалежності. Там у нас відбудеться мітинг. Це марш солідарності з кримськотатарським народом, українцями, людьми інших національностей, які живуть в тимчасово окупованому Криму.

Повертаємось до розмови з головою громадської організації «Євромайдан-Крим» Сергієм Мокренюком.

Ірина Сампан: Міністерство окупованих територій представило план деокупації Криму. Але він був дуже умовним.

Сергій Мокренюк: Є план по Сходу. По Криму не було. Була потужна розмова на рівні РНБО. Пройшло багато зустрічей, за результатами яких було випрацювано 33 статті певного документу, який би демонстрував ставлення України до окупованої території та громадян України, які залишилися в Криму. Але цей план не було оприлюднено. В РНБО це пояснили тим, що він має декларативний характер. А вони не мають права виносити декларативні документи, документи мають бути конкретними. Я з цим не погоджуюсь. Я думаю, що вони мали видати декларативний документ, тому що він містив основи державної політики.

2 місяці тому РНБО презентувала цю доктрину у більш спрощеному вигляді. Всі сприйняли цей документ, але важливо, щоб ця доктрина стала нормативним документом.

Ірина Сампан: Міністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб заявив, що Кабмін не включив окупований Росією Крим у план реінтеграції підконтрольних бойовикам територій Донбасу. Але Кабмін готує окремий документ по півострову. Про це Черниш 26 січня 2017 року повідомив у інтерв’ю «Українській правді». За його словами, план реінтеграції Криму буде обговорюватися з громадськістю та міжнародними партнерами. Міністр додав, що цей план буде розроблений приблизно через місяць. Черниш уточнив, що в плані по Криму не йдеться про економічні зв’язки, тому що півострів повністю функціонує як окупована територія. «Є країна-окупант, нехай вона несе відповідальність за окуповану територію», — сказав міністр. Він зазначив, що завданням Кабміну є збереження зв’язків з населенням Криму.

Сергій Мокренюк: Найважливішими є соціальні, культурні, ментальні зв’язки з державою. Громадянин України, який зареєстрований в Криму, не може мати гіршого положення, ніж інші громадяни України. Це положення встановлюють нормативні акти України. На сьогодні кримчани не є резидентами. Це купа проблем. Студенти, які сьогодні навчаються в Таврійському національному університеті, що відновив свою діяльність в Києві, не можуть привезти з собою свої власні речі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.